Рішення

від 13.09.2012 по справі 17/5005/6473/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.12р. Справа № 17/5005/6473/2012 За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

до Приватного підприємства фірми "Гєлікон", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 1 019,93 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Мележик О.О., довір. б/н від 10.01.12р.;

від відповідача: Дашко І.В., довір. № 175 від 20.08.12р.

Суть спору :

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємства фірми "Гєлікон" (далі - відповідач) суму 127,81 грн. боргу з орендної плати, 636,50 грн. комунальних послуг, 255,62 грн. неустойки за порушення виконання грошових зобов'язань по договору № 09-14/2492-А від 29.10.09р.

Відповідач позов не визнає. У відзиві обґрунтовує свої заперечення посиланнями на те, що саме позивачем порушено строк передачі майна із оренди, оскільки останній своєчасно не направив своїх представників для складання акту приймання передачі спірного об'єкта оренди. Також вказує на пропущення позивачем спеціального строку позовної давності щодо заявленого розміру неустойки.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.08.12р. по 04.09.12р. та з 04.09.12р. по 06.09.12р., згідно ст. 77 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

29.10.2009 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір оренди № 09-14/2492-А (далі - Договір), у відповідності з умовами якого позивач передав відповідачу в тимчасове оплатне користування нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Першотравенськ, вул. Леніна, 7 (територія ПСП «Шахта Сташкова») зі строком дії оренди до 31.12.10р., що в силу п. 2.1.1 цієї угоди підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми актами приймання-передачі.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Згідно умов п. 3.1 Договору щомісячна орендна плата становить 1 200,67 грн. та підлягає індексації. Компенсація затрат на комунальні та інші послуги пов'язані з експлуатацією майна здійснюються орендатором, виходячи з вартості послуг на місяць -6 577,32 грн. (п. 3.2 Договору з додатком № 3 до нього).

Відповідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на порушення відповідачем Договірних зобов'язань передбачених п.п. 1.2, 1.4 Договору, а саме необхідністю в строк по закінченню терміну оренди майна (31.12.10р.) повернути його орендодавцю.

Як вбачається з матеріалів справи орендарем повернуто позивачу орендоване спірне майно 04.01.11р., тобто з порушення строку, передбаченого умовами п. 1.4 Договору, на 3 (три) календарних дні. На підставі чого, позивач просить стягнути з відповідача, в силу положень передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у сумі 255,62 грн. (127,81 грн. х 2).

Окрім того, в зв'язку із тим що приписами п. 1.10 Договору, нарахування плати за користування майном передбаченої розділом 3 Договору здійснюється до фактичної передачі майна із оренди, позивач нарахував відповідачу за період з 01.01.11р. по 04.01.11р. суму 127,81 грн. орендної плати та комунальні послуги на загальну суму 636,50 грн., з яких: 282,23 грн. витрати на опалення, 77,36 грн. витрати на водопостачання, 276,91 грн. витрати на електроенергію.

Суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, господарський суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи, твердження позивача щодо порушення орендарем умов п. 1.4 Договору, поверненням спірного майна із оренди з запізненням на три календарні дні, та необхідністю сплати відповідачем на підставі вимог ч. 2 ст. 785 ЦК України суми 255,62 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

За статтею 785 ЦК Укрїни у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В той же час, відповідачем у запереченні на позовну заяву заявлено про необхідність застосування до спірного розміру неустойки наслідків спливу спеціального строку позовної давності в один рік.

За вимогами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Документи долучені до матеріалів справи відображають, що відповідачем порушено право позивача (несвоєчасне повернення орендованого майна) 04 січня 2011 року, а позовна давність (один рік) спливає 04 січня 2012 року, тоді як позов подано 27.07.12р. (а.с.33).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, позовні вимоги позивача в частині заявленого розміру боргу з орендної плати на суму 127,81 грн. суд вважає безпідставними з огляду на те, що згідно норм діючого законодавства нарахування неустойки обумовлене позадоговірним користуванням орендованим майном, а тому є необґрунтованим нарахування на ряду з заявленою неустойкою спірного розміру боргу з орендної плати за позадоговірний період користування.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з орендаря фактичних витрат на комунальні послуги за користування майном у період з 01.01.11р. по 04.01.11р. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно узгоджених сторонами положень розділу І Договору виконання орендарем зобов'язань зі сплати вартості користування майном здійснюється до фактичного повернення цього майна орендодавцю (позивачу у справі).

Факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо повної сплати вартості комунальних послуг у спірному розмірі матеріалами справи доведено, відповідачем не спростовано.

Таким чином, наведене вище дає підстави вважати вимоги позивача в частині стягнення з відповідача вартості комунальних послуг за спірний період користування майном в сумі 636,50 грн. правомірними та такими що підлягають задоволенню.

На час розгляду спору відповідач не надав суду доказів добровільної сплати спірної суми боргу за комунальні послуги, а обставини наведені позивачем в обґрунтування цієї частини заявлених вимог не спростовані.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Гєлікон" (51300, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Степового Фронту, 38А; ЄДРПОУ 30349900) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Леніна, 76; ЄДРПОУ 00178353) суму 636,50 грн. (шістсот тридцять шість гривень грн. 50 коп.) боргу за комунальні послуги, 1 004,42 грн. (одна тисяча чотири грн. 42 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити .

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров