Рішення

від 14.09.2012 по справі 5011-67/9802-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/9802-2012 14.09.12

За позовом До Про Публічного акціонерного товариства «Київгаз» Комунального підприємства «Київпастранс» Автобусний парк №1 Стягнення 360 226,43 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача Від відповідача Костогриз О.В. -представник за довіреністю Не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київгаз»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»Автобусний парк №1 (надалі відповідач) 360 226,43 грн., з яких 299 734,64 грн. сума основного боргу, 36 509,57 грн. -0,1% пені, 3 000,79 грн. -3% річних, 20 981,43 грн. -7% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по оплаті послуг газопостачання, надання яких підтверджується актами прийому-передачі послуг від 29.02.2012р. та від 31.03.2012. З посиланням на положення договору та чинного законодавства позивач заявляє до стягнення в судовому порядку суму заборгованості та нараховані штрафні санкції у вигляді пені, штрафу, 3% річних та інфляційні збитки.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.07.2012 р. провадження у справі порушено. Розгляд справи призначено на 29.08.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.08.2012 розгляд справи було відкладено на 14.09.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судове засідання з'явився та просив суд його позовні вимоги задовольнити з урахуванням часткового погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 15 000 грн., на підтвердження чого надав копії банківських виписок.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте через загальний відділ документообігу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням юрисконсульта КП «Київпастранс» у відпустці до кінця вересня.

При цьому оскільки відповідач є юридичною особою, він не був позбавлений можливості направити у судове засідання іншого представника.

Відповідно ч.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Розглянувши дане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відзначає, що воно спрямовано на умисне затягування судового процесу та свідчить про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, у зв'язку з чим з урахуванням передбачених ст.69 ГПК України строків розгляду справи та за відсутності клопотання позивача про продовження строків розгляду справи, суд не вважає за можливе розгляд справи відкласти.

Враховуючи викладене, а також задоволення судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 21.08.2012, суд залишає клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 04.09.2012 без задоволення.

Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо документів для повного та всебічного розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011 між ПАТ «Київгаз»та КП «Київпастранс»Автобусний парк №1 укладено договір № 44672 згідно з умовами якого ПАТ «Київгаз»зобов'язувався надати послуги з газопостачання, тобто поставити природний газ на межі балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування, а споживач (відповідач у справі) зобов'язувався прийняти і оплатити на умовах договору такі послуги.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Надання послуг, щодо оплати яких виник спір у даній справі, підтверджується актом прийому-передачі послуг з газопостачання від 29.02.2012 № 00000005315 на загальну суму 330 772,20 грн. та актом прийому-передачі послуг з газопостачання від 31.03.2012 № 00000005293 на загальну суму 21 210,55 грн., які підписані обома сторонами, скріплені печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття послуг, виявлення недоліків чи інше, суду не надано.

Згідно з п. 10.1 договору, договір набирає чинності та діє в частині постачання газу з 01 січня 2012 року та до 31 грудня 2012року.

Заборгованість відповідача за договором, з урахуванням проведених оплат (підтверджені банківськими виписками) станом на момент звернення позивача з позовом до суду складає 299 734,64 грн..

14.09.2012 у судовому засіданні представником позивача було надано суду докази часткового погашення суми заборгованості за договором за спожитий природний газ на суму 15 000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки за 03.09.2012, 04.09.2012 та 05.09.2012.

Оскільки відповідачем сплачено позивачу частину заборгованості за спожитий природний газ в сумі 15 000,00 грн., стягнення якої є предметом спору у даній справі, провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 299 734,64 грн. за спожитий природний газ на момент розгляду справи погашена відповідачем частково у сумі 15 000,00 грн., у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача складає 284 734,64 грн.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.4.6 та п.4.7 укладеного між сторонами договору:

- оплата вартості послуг з газопостачання здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку:

авансовий платіж споживач здійснює до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу у розмірі 100% вартості послуг з газопостачання, передбачених договором на місяць поставки газу;

остаточний розрахунок здійснюється протягом п'яти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених ПАТ «Київгаз»послуг за звітний місяць;

- в платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково зазначати призначення платежу: за послуги з газопостачання, номер договору, дату його підписання; при наявності заборгованості споживача за даним договором ПАТ "Київгаз" наділяється правом зараховувати кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги, надані в минулі періоди за даним договором, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення черговості платежу (п.4.8 договору).

З урахуванням наведеного, остаточний розрахунок за надання послуг згідно акту від 29.02.2012р. мав бути здійснений 05.03.2012р., а згідно акту від 31.03.2012р. мав бути здійснений 05.04.2012р., та враховуючи сплату послуг не у повному обсязі, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 284 734,64 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.2.2 Договору № 44672 від 30.12.2011р. в разі порушення споживачем строків оплати, передбачених у розділі 4 договору, споживач сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій (пені), який перевищує розмір, встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума, обмежена законодавством.

За перерахунком суду стягненню з відповідача підлягає сума пені в розмірі 15 027,65 грн. згідно розрахунку, що проведений за період прострочення з 06.03.2012р. по 07.07.2012р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) за подвійною обліковою ставкою, встановленою Постановою НБУ від 09.08.2010р. № 377 (7,75%): 278 524,09 грн. х (2х7,75%) : 366 х 17 (кількість днів прострочення) = 2 005,22 грн.; за подвійною обліковою ставкою, встановленою Постановою НБУ від 21.03.2012р. № 102 (7,5%): 278 524,09 грн. х (2х7,5%) : 366 х 107 (кількість днів прострочення) = 12 214,00 грн.; 21 210,55 грн. х (2х7,5%) : 366 х 93 (кількість днів прострочення) = 808,43 грн.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 15 027,65 грн.

Вимоги про стягнення штрафу нарахованого позивачем у розмірі 20 981,43 грн., суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказана позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 09.04.2012 у справі №20/246-08.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 3 000,79 грн.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком, і вважає його обґрунтованим. Розрахунок залучений до матеріалів справи, проведений у відношенні суми заборгованості, що виникла на відповідну дату з урахуванням кількості днів прострочення.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3 000,79 грн. трьох відсотків річних суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості за договором №44672 від 30.12.2011 у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн.. 00 коп. припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»Автобусний парк №1 (04070, м. Київ, вул.. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 03114247) на користь Публічного акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 4-б, код ЄДРПОУ 03346331) основний борг в сумі 284 734 (двісті вісімдесят чотири тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 64 коп., 3% річних в сумі 3 000 (три тисячі) грн. 79 коп., пеню в сумі 15 027 (п'ятнадцять тисяч двадцять сім) грн.. 65 коп., штраф в сумі 20 981 (двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят одну) 43 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 6 774 (шість тисяч сімсот сімдесят чотири) грн.. 89 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Куркотова Є.Б.

рішення підписано 14.09.2012