Рішення

від 01.08.2012 по справі 5011-12/3681-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/3681-2012 01.08.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар"

До Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

Про скасування рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу

За зустрічним позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар"

Про стягнення штрафу в розмірі 30 000,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача (відповідач за зустрічним позовом) не з'явився

Від відповідача (позивач за зустрічним позовом) Мангер Н.П. -представник (дов. № 22-08/574 від 22.02.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу України від 20.12.2011 р. № 146.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.12.2011 Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі № 567/97-р-02-07-11 прийнято Рішення № 146, яким визнано, що ПрАТ "Індар" та ТОВ "Торговий дім "Індар" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). За вчинене порушення накладено штраф на ПрАТ "Індар" у розмірі 30 000,00 грн. та на ТОВ "Торговий дім "Індар" у розмірі 30 000,00 грн. За твердженням позивача, дане рішення винесене з порушенням норм чинного законодавства, а тому має бути скасоване.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.04.2012.

10.04.2012 відділом діловодства суду отримано від відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Представник позивача в судове засідання 13.04.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 13.04.2012 відкладено розгляд справи на 11.05.2012, зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 про порушення провадження у справі, попереджено позивача про наслідки нез'явлення представника у судове засідання.

07.05.2012 через відділ діловодства суду надійшла зустрічна позовна заява про стягнення штрафу в розмірі 30 000,00 грн.

Ухвалою суду від 10.05.2012 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення штрафу в розмірі 30 000,00 грн., розгляд справи призначено на 25.05.2012.

В судове засідання 11.05.2012 представник позивача (за первісним позовом) повторно не з'явився, вимог, що викладені в ухвалі суду від 13.04.2012 не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 25.05.2012.

В судовому засіданні 25.05.2012 представник позивача (за первісним позовом) повторно не з'явився, вимог ухвали від 26.03.2012 не виконав.

Керуючись ст.ст. 77, 86 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 04.07.2012 у зв'язку з неявкою представника позивача за первісним позовом.

07.06.2012 відділом діловодства суду отримано від представника відповідача повторно зустрічну позовну заяву про стягнення штрафу в розмірі 30 000, 00 грн.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.06.2012 в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. у відпустці, зустрічна позовна заява була передана судді Куркотовій Є.Б.

Ухвалою суду від 08.06.2012 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву, розгляд призначено на 04.07.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 25.06.2012 справу було передано в провадження судді Прокопенко Л.В. в зв'язку з виходом судді Прокопенко Л.В. з відпустки.

27.06.2012 через відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду спору.

В судове засідання 04.07.2012 представники сторін не з'явились.

Суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 77, 86 ГПК України суд відклав розгляд справи на 01.08.2012 у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання та з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В судовому засіданні 01.08.2012 оголошено повний текст рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив :

06.01.2011 в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" № 1-3/9 (447-449/9) Управлінням охорони здоров'я Київської обладміністрації (замовник) було оприлюднене оголошення № 02271 про проведення процедури відкритих торгів на закупівлю вітамінів, гомонів, алкалоїдів та антибіотиків, гормонів природних чи синтетичних, інсулінів.

Відповідно до Протоколу розкриття тендерних пропозицій від 07.02.2011 № 8/2011 для участі у вказаному тендері по 8 лотах надали свої пропозиції 2 учасника: ТОВ «Торговий дім «Індар»(позивач за первісним позовом) та ЗАТ «Індар», що було перетворено у ПрАТ «Індар». Переможцем у 8 лотах було визнано позивача первісним позовом, з яким замовник уклав 8 договорів на поставку препаратів групи інсуліну загальною вартістю 7 300 600 грн.

Рішенням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення № 146 від 20.12.2011 у справі №567/97-р-02-07-11 (надалі - рішення) визнано, що ТОВ «ТД «Індар»та ПрАТ «Індар»вчинили порушення, що передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), шляхом узгодження конкурентної поведінки під час участі в торгах на закупівлю вітамінів, гомонів, алкалоїдів та антибіотиків, гормонів природних чи синтетичних, інсулінів та накладено на кожну з вказаних осіб штраф у розмірі 30 000,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом вказує, що вказане Рішення було винесено з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставною зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує вказуючи на те, що справжність змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, що міститься у тендерних пропозиціях. Зокрема, учасники торгів під час підготовки своїх тендерних пропозицій повинні конкурувати між собою та формувати пропозиції самостійно (незалежно від інших учасників). Однак ПрАТ "Індар" і ТОВ "Торговий дім «Індар»під час проведення зазначених торгів змінили конкуренцію на координацію. Вони були обізнані з тендерними пропозиціями один одного, що свідчить про узгодженість їх дій під час підготовки до участі у зазначеній процедурі закупівлі. Вважає, що Рішення від 20.12.2011 № 146 прийняте з додержанням вимог чинного законодавства та є законним й обґрунтованим.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісних позовних вимог з наступних підстав.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, встановлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження: розглядати заяви і справи про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надавати висновки, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації, висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

З огляду на викладені норми, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції належить до виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету № 84-р від 14.02.2011 ), доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

За змістом ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Частиною 1 ст. 6 вказаного закону встановлено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Згідно із п. 4 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Із змісту п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вбачається, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Із наявних в матеріалах справи тендерних пропозицій ТОВ «ТД «Індар»та ПрАТ «Індар»вбачається схожість в оформлені, зовнішньому вигляді та складі таких пропозицій, зокрема, однакове розміщення тексту, однакові шрифти, якими здійснений набір текстів, ідентичний зовнішній вигляд та оформлення таблиць із запропонованими цінами, підготовка цінових пропозицій на одному комп'ютері.

У ході розгляду справи відповідачем за первісним позовом було встановлено наступне. ПрАТ "Індар" та ТОВ "Торговий дім "Індар" знаходяться за однією адресою, що вказує на наявність господарських відносин між ними. Так, учасники зазначили в тендерних пропозиціях однакову юридичну та поштову адресу: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5.

Рішенням Комітету встановлено, що документи подані на торги у складі пропозицій конкурсних торгів цих учасників були створені на одному комп'ютері, приблизно в один час та від імені двох учасників були підготовлені однією особою Смольською О.І., яка працює на ПрАТ «Індар».

Під час аналізу конкурсних пропозицій учасників встановлено обставини, які свідчать про те, що ТОВ «ТД «Індар»та ПрАт «Індар» обмінювались інформацією при підготовці тендерних пропозицій, оскільки їх оформлення, структура та стиль написання були однакові.

Справжність змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, що міститься у тендерних пропозиціях. Зокрема, учасники торгів під час підготовки своїх тендерних пропозицій повинні конкурувати між собою та формувати пропозиції самостійно (незалежно від інших учасників).

Так, оскаржуваним Рішенням відповідача за первісним позовом встановлено, що ПрАТ "Індар" та ТОВ "ТД "Індар" під час проведення зазначених торгів змінили конкуренцію на координацію. Вони були обізнані з тендерними пропозиціями один одного, що свідчить про узгодженість їх дій під час підготовки до участі у зазначеній процедурі закупівлі.

Враховуючи вищенаведене, відповідач за первісним позовом в оскаржуваному Рішенні прийшов до висновку, що ПрАТ "Індар" і ТОВ "ТД "Індар»узгодили свою поведінку щодо підготовки тендерних пропозицій та участі в торгах на закупівлю вітамінів, гомонів, алкалоїдів та антибіотиків, гормонів природних чи синтетичних, інсулінів, які були проведені 07.02.2011, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Суд також враховує, що згідно пункту 8 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 у розгляді справ зі спорів, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), господарські суди повинні мати на увазі, зокрема, наступне: вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку (абз. 3 підпункту 8.1 пункту 8). З урахуванням приписів ч. 3 ст. 6 названого Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який:

свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання;

спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій.

Пов'язані з наведеним обставини з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України (п.п. 8.2 п. 8).

Суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо) (абз. 3, 4 п. п. 8.3 п. 8).

Крім того, відповідно до п. 12 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15, у вирішенні спорів, пов'язаних з оцінкою дій чи бездіяльності суб'єктів господарювання як погодженої конкурентної поведінки (стаття 5, частини перша - четверта статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), господарським судам слід з'ясовувати та перевіряти належними засобами доказування фактичні обставини, пов'язані з наявністю або відсутністю безпосереднього впливу таких дій (бездіяльності), - наприклад, укладання угоди або прийняття рішення в будь-якій формі, - на умови виробництва, придбання чи реалізації певного товару, в тому числі на такі параметри ринку, як можливі обсяги реалізації, загальний рівень цін на ринку тощо.

Отже, відповідачем за первісним позовом правомірно було кваліфіковано дії ПрАТ «Індар»та ТОВ «ТД «Індар» як порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.

Будь-яких доказів на спростування наявності антиконкурентних узгоджених дій ПрАТ «Індар»та ТОВ «ТД «Індар»під час проведення спірного тендеру позивачем не надано, а викладені в позові обставини не спростовують висновку суду щодо наявності таких дій.

Викладені в оскаржуваному Рішенні висновки відповідача за первісним позовом відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими. Натомість, доводи позивача за позовом не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, враховуючи виключну компетенцію органів Антимонопольного комітету України щодо кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, відсутність доказів на спростування доводів Відділення щодо наявності антиконкурентних узгоджених дій ПрАТ «Індар»та ТОВ «ТД «Індар»під час проведення спірного тендеру, прийняте адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення АМКУ рішення № 146 від 20.12.2011 у справі № 567/97-р-02-07-11 є правомірним, а передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання його недійсним відсутні.

Стосовно зустрічного позову суд зазначає наступне.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.12.2011 р. № 146 по справі № 567/97-р-02-07-11 за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ТОВ «ТД «Індар»накладено штраф у розмірі 30 000,00 грн.

Також, у Рішенні зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня отримання Рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документ, що підтверджує сплату штрафу.

Проте, відповідач за зустрічним позовом у встановлений строк рішення не виконав, документ, що підтверджує сплату штрафу, до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не надіслав.

На підставі викладеного, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 30000,00грн. штрафу.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обовязковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до вказаних норм позивач за зустрічним позовом має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем за зустрічним позовом порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем за зустрічним позовом у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення відповідача є обов'язковим для виконання.

Копія Рішення надіслана відповідачу за зустрічним позовом супровідним листом відповідача № 02-07-3153 від 23.12.2011 та отримана уповноваженою особою Мотрук М.Є. 03.01.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 911250.

Згідно ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Дане Рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на даний час є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за зустрічним позовом накладений на нього штраф, ані в двомісячний строк, ані станом на час вирішення спору, не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафу у розмірі 30 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України судовий збір сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно положень ч. 4 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, судові витрати за зустрічною позовною заявою покладаються на відповідача за зустрічною позовною заявою.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити.

2. Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар» (02099 м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, ідентифікаційний код 37063485) до Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106 штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп., 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В.Прокопенко