Рішення

від 10.09.2012 по справі 21/5007/940/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" вересня 2012 р. Справа № 21/5007/940/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Морквишена Г.М. - довіреність від 07.09.12р.

від відповідача: Халімончук Р.М. - довіреність №7 від 12.01.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Віолент" (м.Вінниця)

до Публічного акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр" (с.Рудня, Овруцький район, Житомирська область)

про стягнення 20233,34 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 20233,34 грн. з яких: 10575,50грн. основного боргу за виконані роботи, 1723,84грн. інфляційних, 6324,50грн. 15,5% річних. При цьому, судом було встановлено, що до заявленої суми боргу позивачем включено 1609,50грн. судового збору.

Представник позивача позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В судовому засіданні пояснила, що сума нарахованих до стягнення 6324,50грн. є річними, нарахованими згідно ст. 625 ЦК України. Подала клопотання про долучення до матеріалів справи копій банківських виписок, акту звірки та довідки з ЄДРПОУ (а.с. 22-25). Зазначене клопотання судом задоволено.

Представник відповідача щодо суми основного боргу у розмірі 10575,50грн. не заперечував. Нарахування інфляційних та річних вважає безпідставним, оскільки останні не передбачено договором.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.09р. між Вінницьким приватним підприємством "Віолент" (виконавець (підрядник), позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Ігнатпільський кар'єр" (замовник, відповідач) було укладено Договір №48 (далі - Договір), за умовами якого позивач виконує, а відповідач приймає роботи, а саме: - ревізія, ремонт приладів безпеки, електрообладнання, пневмокрана КС-5363А (п.1.1. Договору).

Вартість всіх доручених робіт згідно приложених кошторисів складає в сумі 11421,60грн., в т.ч. ПДВ 1903,60грн. (2.1. Договору).

Позивач вказує, що в січні 2010 року підприємство "Віолент" виконало вищевказані роботи на суму 10575,50грн., однак відповідач розрахунків не провів.

Зазначає, що відповідач підтвердив свою заборгованість актом звірки станом на 21.04.11р. (а.с. 9).

У зв'язку з наявною заборгованістю позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нарахував до стягнення з відповідача за період з 01.02.10р. по 01.07.12р. 1723,84грн. інфляційних та 6324,50грн. 15,5 % річних.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів на підтвердження проведення розрахунків не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані, в процесі її розгляду, пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються саме на укладеному між сторонами договорі №48 від 12.08.09р., який за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Факт виконання позивачем робіт на суму 10575,50грн. підтверджується підписаним сторонами Актом №1 приймання виконаних робіт за січень 2010 року (а.с.6-8).

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони в письмовій формі обумовили строк проведення розрахунків. Зокрема, у пункті 2.2. Договору, сторони визначили, що замовних перераховує 50% від вищевказаної суми, після чого підрядник приступає до виконання робіт. Решту 50%, згідно п. 2.3. Договору, замовник перераховує не пізніше 3-денного терміну після підписання актів про закінчення робіт.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів проведення останнім попередньої оплати, тому строк проведення розрахунків слід визначати виходячи з п.2.3 Договору. Вказане також було підтверджено представниками сторін в судовому засіданні.

Враховуючи, що Акт приймання виконаних робіт за січень 2010 року підписано сторонами 15.01.10р. (а.с.6-8), граничним терміном проведення розрахунків, у відповідності до п. 2.3. Договору, є 18.01.10р.

Однак, у вказані строки відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, внаслідок чого на час розгляду справи в суді його загальна заборгованість склала 10575,50грн., що також вбачається з підписаного сторонами акту звірки розрахунків від 07.09.12р. (а.с.26).

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вказаних обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 10575,50грн. основного боргу є правомірною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача за прострочення грошового зобов'язання 1723,84грн. інфляційних та 6324,50грн. 15,5% річних, то приписами частини 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку позивача (а.с. 3) вбачається, що останнім нараховано річні за період з 01.02.10р. по 01.07.12р. в порядку, встановленому для нарахування пені, виходячи з встановленого п. 4.2 Договору її розміру, що суперечить приписам ч.2 ст. 625 ЦК України. За вказаних обставин та враховуючи, що договором №48 від 12.08.09р. не встановлено іншого розміру процентів, заявлену до стягнення суму річних обраховано не вірно.

З огляду на зазначене, здійснивши перерахунок річних, у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, у розмірі 3% за період, визначений позивачем, суд дійшов висновку, що обґрунтовано заявленою до стягнення сумою 3% річних є 766,22грн. У стягненні 5558,28грн. річних слід відмовити.

Стосовно нарахованих позивачем інфляційних суд встановив, що заявлена до стягнення їх сума є обґрунтованою.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню на суму 13065,56грн., з яких: 10575,50грн. основного боргу, 766,22грн. 3% річних та 1723,84грн. інфляційних.

В частині стягнення 5558,28грн. річних суд відмовляє.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр" (11163, Житомирська обл., Овруцький район, с. Рудня, вул. Робітнича, буд.10, код 01374547)

на користь Приватного підприємства "Віолент" (21100, Вінницька обл., м. Вінниця, Ленінський р-н., пр-т. Юності, 22, кв.101, код 30247565):

- 10575,50грн. основного боргу;

- 766,22грн. 3% річних;

- 1723,84грн. інфляційних;

- 1129,15грн. судового збору.

3. В стягненні 5558,28грн. річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14 вересня 2012 року.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- до справи

2- позивачу (рек. з пов.)