Рішення

від 04.09.2012 по справі 5020-866/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року справа № 5020-866/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримторгпрес",

ідентифікаційний код 25125808

(95051, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Севпромторг-2010",

ідентифікаційний код 37181800

(99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 1-А)

про стягнення 40 973,10 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (ТОВ „Кримторгпрес") -явку уповноваженого представника не забезпечив;

відповідач (ТОВ „Севпромторг-2010") -явку уповноваженого представника не забезпечив.

Обставини справи:

28.07.2012 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю „Кримторгпрес" (далі -позивач, ТОВ „Кримторгпрес") звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Севпромторг-2010" (далі -відповідач, ТОВ „Севпромторг-2010") про стягнення 40 155,96 грн, з яких: 39 994,77 грн -основний борг; 39,23 грн -інфляційні втрати; 121,96 грн -3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 11/12 від 01.06.2011 в частині своєчасного та повного здійснення розрахунків за поставлений товар.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову /арк. с. 73/.

Ухвалою суду від 01.08.2012 порушено провадження у справі № 5020-866/2012 та у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.08.2012.

У засіданні суду 16.08.2012 позивач відкликав свою заяву про забезпечення позову та просив залишити її без розгляду /арк. с. 89/. З огляду на відсутність доказів сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, суд задовольнив клопотання позивача.

Також, 16.08.2012 представник позивача надала суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 40 973,10 грн, з яких: 39 723,17 грн -заборгованість за Договором поставки № 11/12 від 01.06.2011; 38,63 грн -інфляційні втрати; 1 211,30 грн -3% річних /арк. с. 85/. Зважаючи на те, що збільшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, наданим йому частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яке може бути ним використано до прийняття рішення у справі, суд прийняв збільшення розміру позовних вимог.

Через неявку в судове засідання представника відповідача та у зв'язку зі збільшенням позивачем розміру позовних вимог ухвалою суду від 16.08.2012 розгляд справи був відкладений на 04.09.2012.

У засідання суду 04.09.2012 позивач явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: письмовий відзив на позов та документи в обґрунтування заперечень проти позову та інші витребувані судом документи не надав, у судові засідання 16.08.2012 та 04.09.2012 явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином -рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення /арк. с. 81-84, 94-97/, за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /арк. с. 72/; про причини неявки суду не сповістив.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, а подальше відкладення розгляду справи суперечить міжнародному принципу вирішення спору протягом розумного строку, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами -в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача (у судовому засіданні 16.08.2012), суд -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Кримторгпрес" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Севпромторг-2010" (Покупець) укладено Договір № 11/12 (далі -Договір) /арк. с. 10-12/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язався продати (передати у власність), а Покупець -купити (прийняти та оплатити) періодичні засоби масової інформації (надалі -видання/товар) на умовах цього Договору.

За умовами Договору право власності на поставлену партію видань переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару Покупцю за витратною накладною (п. 3.4 Договору).

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Продавець передав Покупцеві товар на підставі наступних видаткових накладних:

- № 21285 від 01.06.2011 на суму 523,51 грн /арк. с. 13/;

- № 26773 від 02.06.2011 на суму 99,40 грн /арк. с. 14/;

- № РН-26774 від 02.06.2011 на суму 1 830,95 грн /арк. с. 15-16/;

- № РН-26774/1 від 02.06.2011 на суму 43,62 грн /арк. с. 17/;

- № 21495 від 03.06.2011 на суму 1 941,83 грн /арк. с. 18/;

- № 21709 від 04.06.2011 на суму 436,73 грн /арк. с. 19/;

- № 21938 від 05.06.2011 на суму 120,70 грн /арк. с. 20/;

- № 22008 від 06.06.2011 на суму 15,00 грн /арк. с. 21/;

- № 22389 від 07.06.2011 на суму 1 996,62 грн /арк. с. 22/;

- № 22615 від 08.06.2011 на суму 634,69 грн /арк. с. 23/;

- № 22857 від 09.06.2011 на суму 1 743,46 грн /арк. с. 24-25/;

- № 24458 від 10.06.2011 на суму 2 814,72 грн /арк. с. 26/;

- № 27223 від 11.06.2011 на суму 663,36 грн /арк. с. 27/;

- № 27500 від 12.06.2011 на суму 177,00 грн /арк. с. 28/;

- № 27722 від 14.06.2011 на суму 964,90 грн /арк. с. 29/;

- № 28215 від 15.06.2011 на суму 1 717,39 грн /арк. с. 30/;

- № 28382 від 15.06.2011 на суму 203,95 грн /арк. с. 31/;

- № 28524 від 16.06.2011 на суму 1 978,94 грн /арк. с. 32/;

- № 28864 від 17.06.2011 на суму 4 479,59 грн /арк. с. 33-34/;

- № 29445 від 18.06.2011 на суму 1 823,80 грн /арк. с. 35/;

- № 29623 від 19.06.2011 на суму 122,00 грн /арк. с. 36/;

- № 29708 від 20.06.2011 на суму 15,00 грн /арк. с. 37/;

- № 30226 від 21.06.2011 на суму 4 150,92 грн /арк. с. 38/;

- № 30886 від 22.06.2011 на суму 1 324,46 грн /арк. с. 39/;

- № 31286 від 23.06.2011 на суму 2 640,26 грн /арк. с. 40/;

- № 31514 від 23.06.2011 на суму 283,00 грн /арк. с. 41/;

- № 32140 від 24.06.2011 на суму 2 024,05 грн /арк. с. 42/;

- № 32495 від 25.06.2011 на суму 1 010,05 грн /арк. с. 43/;

- № 32677 від 26.06.2011 на суму 449,70 грн /арк. с. 44/;

- № 33135 від 28.06.2011 на суму 2 689,60 грн /арк. с. 45/;

- № 33300 від 29.06.2011 на суму 15,00 грн /арк. с. 46/;

- № 33730 від 30.06.2011 на суму 788,97 грн /арк. с. 47/.

Сторони дійшли згоди, що Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2011 (пункт 9.1 Договору).

Судом установлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме: поставив відповідачеві Товар на загальну суму 39 723,17 грн, що підтверджується вищевказаними накладними.

Натомість, відповідач умови Договору порушив, отриманий від позивача товар не оплатив, що опосередковано підтверджується підписаним обома сторонами Актом звірення взаємних розрахунків за червень 2011 року, наданим до матеріалів справи в належним чином засвідченій копії /арк. с. 48/.

Невиконання Покупцем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару спричинило звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін є зобов'язальними, що виникли з господарського договору, тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як установлено судом, 01.06.2011 між сторонами укладений договір № 11-12 /арк. с. 10-12/, який за своєю правовою природою та ознаками є договором поставки.

Так, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

Отже, саме договір № 11-12 від 01.06.2011 є підставою виникнення у відповідача перед позивачем обов'язку оплатити отриманий товар.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.2 Договору встановлений строк виконання Покупцем зобов'язання щодо оплати отриманого товару на умовах відстрочки платежу до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Отже за товар, отриманий відповідачем у червні 2011 року, останній повинен був розрахуватися в строк до 20.07.2011.

Судом установлено, а матеріалами справи підтверджено, що у червні 2011 року відповідачем отримано товар на загальну суму 37 848,60 грн (без урахування видаткових накладних № РН-26774 від 02.06.2011 та № РН-26774/1 від 02.06.2011) /арк. с. 13-14, 18-47/.

Передача товару за видатковими накладними № РН-26774 від 02.06.2011 на суму 1 830,95 грн /арк. с. 15-16/ та № РН-26774/1 від 02.06.2011 на суму 43,62 грн /арк. с. 17/ не підтверджена належними та допустимими доказами, оскільки на оглянутих у судовому засіданні 16.08.2012 оригіналах вказаних накладних відсутні підпис та печатка отримувача товару.

За викладених обставин, видаткові накладні № РН-26774 від 02.06.2011 та № РН-26774/1 від 02.06.2011 виключаються судом з переліку доказів у справі, наданих на підтвердження передачі відповідачеві товару на загальну суму 1 874,57 грн, а вимоги позивача в цій частині підлягають відхиленню, адже інших доказів, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій щодо передачі відповідачеві товару на суму 1 874,57 грн (1830,95 + 43,62), позивачем не надано.

Таким чином, підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем становить 37 848,60 грн.

Враховуючи те, що оплата позивачеві отриманого товару є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 37 848,60 грн.

Відповідно до статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційне відшкодування за весь час прострочення у сумі 38,63 грн, а також 3% річних в сумі 1 211,30 грн /арк. с. 86 -зворотний бік/.

Перевіривши надані позивачем розрахунки суд зазначає, що вони потребують коригування через відхилення судом частини основного боргу, що має наслідком зменшення бази для нарахування (розміру простроченого зобов'язання). Крім того, при розрахунку 3% річних позивачем не враховано, що 2011 рік не є високосним, а отже має 365 календарних днів, а не 366.

З огляду на зазначене, суд здійснив власні розрахунки інфляційного відшкодування та 3% річних, що наведені нижче.

Інфляційне відшкодування.

Як установлено судом, останній день оплати відповідачем отриманого Товару -20.07.2011. Тобто, період прострочення починається з 21.07.2011. Заборгованість відповідача за отриманий у червні 2011 року товар доведена позивачем лише у сумі 37 848,60 грн.

Таким чином, за розрахунком суду сума інфляційного відшкодування за період з серпня 2011 року по липень 2012 року становить -38,85 грн, а саме:

37 848,60 * 0,999% -37 848,60 = 37 810,75 -37 848,60 = -38,85 грн, де:

99,9% -індекс інфляції за серпень 2011 -липень 2012 року:

99,6% * 100,1% * 100,0% * 100,1% * 100,2% * 100,2% * 100,2% * 100,3% * 100,0% * 99,7% * 99,7% * 99,8%.

Отже, за вказаний період інфляція відсутня, а тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 38,63 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Три проценти річних.

Як зазначено вище, при розрахунку 3% річних позивачем, так само як і у випадку з інфляційним відшкодуванням, невірно визначено базу для розрахунку процентів, а також не враховане те, що 2011 рік не є високосним.

Зважаючи на викладене, судом здійснений розрахунок 3% річних за такою формулою:

Сз * 3% / 365 (або 366) * Д, де: Сз -сума заборгованості;

365/366 -кількість днів у році;

Д -кількість днів прострочення.

Сума боргу, грнПеріод простроченняКількість днівСума 3%, грн зпо 37 848,60 21.07.2011 31.12.2011 164 510,18 37 848,60 01.01.2012 27.07.2012 209 648,39 РАЗОМ: 373 1 158,57 Таким чином, за розрахунком суду сума 3% річних становить 1 158,57 грн, що є меншим ніж розраховано позивачем.

За викладених обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 158,57 грн. У задоволенні позову в частині стягнення 3% річних у сумі 52,73 грн (1211,30 -1158,57) слід відмовити.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково -в сумі 39 007,17 грн, з яких: 37 848,60 грн -основний борг; 1 158,57 грн -3% річних. Решта позовних вимог (в частині стягнення основного боргу в сумі 1 874,57 грн; інфляційного відшкодування в сумі 38,63 грн та 3% річних в сумі 52,73 грн) підлягають відхиленню.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і підлягають стягненню з останнього на користь позивача в мінімальному розмірі, встановленому Законом України „Про судовий збір", -в сумі 1 609,50 грн.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Севпромторг-2010" (ідентифікаційний код 37181800; 99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 1-А; п/р 260091905901 в СФ АТ „Банк Фінанси і Кредит", м. Севастополь, МФО 384812, або з інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримторгпрес" (ідентифікаційний код 25125808; 95051, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, 4; п/р 26004301329662/980 у Філії „Кримське центральне відділення ПАТ „Промінвестбанк", м. Сімферополь, МФО 324430, або на інші рахунки) 39 007,17 грн (тридцять дев'ять тисяч сім грн 17 коп.), з яких: 37 848,60 грн -основний борг; 1 158,57 грн -3% річних, а також судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 1 609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 1 874,57 грн; інфляційного відшкодування в сумі 38,63 грн та 3% річних в сумі 52,73 грн -в позові відмовити.

Повне рішення складено 10.09.2012.

Суддя підпис В.О. Головко