Постанова

від 10.09.2012 по справі 26/5009/5830/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.09.2012 р. справа №26/5009/5830/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Величко В.М. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від ДПІ: від УПФУ:не з'явився не з'явився не з'явився за участю прокурораРусланова Г.М. -посвідчення № 3258

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби та УПФУ в Голосіївському районі м.Києва на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 08.12.2011р. у справі№ 26/5009/5830/11 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Скротум»м. Київ до боржникаприватного підприємства «Оптима Консалтинг Плюс»м.Бердянськ Запорізької області пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.11.2011р. у справі №26/5009/5830/11 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "Оптима Консалтинг Плюс" як відсутнього боржника (ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон); ліквідовано юридичну особу -ПП "Оптима Консалтинг Плюс"; припинено провадження у справі №26/5009/5830/11.

Ухвала суду мотивована тим, що на розгляд господарського суду надано ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс -ПП "Оптима Консалтинг Плюс". За період ліквідаційної процедури до ліквідатора з майновими (грошовими) вимогами до банкрута не заявився жоден кредитор. Ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги тільки ініціюючого кредитора у сумі 22 500грн. Вимоги ініціюючого кредитора залишились не погашеними, у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства. Суд дійшов висновку про необхідне звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затвердити. Оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї підприємницької діяльності його необхідно ліквідувати, а провадження у справі припинити.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби та Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на ненадання ініціюючим кредитором доказів неможливості встановити місцезнаходження керівних органів боржника, на відсутність в матеріалах справи доказів про проведення державним виконавцем заходів з розшуку боржника та його майна. Звертаючись зі скаргою в інтересах УПФУ у Голосіївському районі м. Києва, прокурор вказує, що ліквідатор в порушення вимог ст. 52 Закону не повідомив УПФУ як потенційного кредитора.

Ухвалою від 16.08.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи прокурора, колегія суддів встановила:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Загальні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство визначені ч.3 ст. 6 Закону. Цією нормою передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство кредитор послався на укладення 17.06.2011р. з боржником договору про надання послуг. Актом прийому-передачі від 16.08.2011р. боржник в рахунок заборгованості передав простий вексель Серія АА № 0955803 від 16.08.2011р. на суму 22500грн. У зв'язку з невиконанням зобов'язань кредитор опротестував вексель в неплатежі у приватного нотаріуса за № 5692 від 19.08.2011р. та останній вчинив виконавчий напис від 19.08.2011р. №5713. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції. Постановою від 28.09.2011р. державним виконавцем повернуто виконавчий документ -виконавчий напис № 5713 від 19.08.2011р.

Також до заяви про порушення справи про банкрутство ініціюючим кредитором було надано копію рішення власника № 16/11 ПП «Оптима Консалтинг Плюс»від 16.09.2011р. про прийняття рішення з ліквідації підприємства та призначення ліквідаційної комісії.

Але колегія суддів апеляційної інстанції не приймає це рішення власника про ліквідацію як належний доказ відсутності боржника за місцезнаходженням з урахуванням викладеного.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

З наданої копії рішення власника № 16/11 боржника від 16.09.2011р. вбачається, що вона не відповідає вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки належним чином не завірені у відповідності до п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), затвердженої наказом № 55 від 07.04.2003 р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи .

На копії документа відсутні: назва посади, ініціали та прізвище особи, яка повинна ставити підпис, сам підпис цієї особи, дата засвідчення копії, печатка підприємства.

Отже, надана копія рішення не завірена належним чином, тому не є належним доказом відсутності підприємство боржника у справі № 26/5009/5830/11 про банкрутство та безпідставно була прийнята господарським судом Запорізької області до уваги при винесенні постанови від 06.10.2011р.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Донецьким апеляційним господарським судом було зроблено спеціальний витяг з ЄДР від 07.09.2012р. № 14626538, в якому відсутні відомості про внесення рішення засновника про припинення юридичної особи або про відсутність юридичної особи-боржника за місцезнаходженням. Тобто у справі № 26/5009/5830/11 відсутні докази, які б підтверджували факт внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про внесення рішення засновника про припинення юридичної особи або про відсутність боржника за місцезнаходженням у період до винесення господарським судом Запорізької області ухвали від 29.09.2011р. про порушення справи про банкрутство.

Таким чином, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, але не були внесені, не приймаються судом до уваги як належні докази.

Отже, не зважаючи на недотримання ініціюючим кредитором вимог чинного законодавства, господарський суд Запорізької області визнав ПП "Оптима Консалтинг Плюс" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором арбітражного керуючого Ляшенка М.Є.

Господарським судом від ліквідатора отриманий звіт, ліквідаційний баланс "Оптима Консалтинг Плюс", які розглянуті та затверджені ним, а провадження у справі -припинено, що підтверджується ухвалою суду від 08.12.2011р.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори зобов'язані в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Як вбачається з доданого ліквідатором звіту, ним були направлені запити до державних контролюючих органів у м. Бердянську Запорізької області та відповіді цих органів свідчать про те, що банкрут не зареєстрований у цих органах.

Проте, що боржник здійснював свою підприємницьку діяльність в іншому регіоні України свідчать матеріали справи про банкрутство, а саме листом від 27.10.2011р. №2091/17-12 Бердянський міський центр зайнятості вказав, що ПП "Оптима Консалтинг Плюс" зареєстрований у Голосіївському районному центрі зайнятості м. Києва (а.с.73). Також цей факт підтвердив й УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі листом від 09.11.2011 № 1147/02 про те, що боржник перебуває на обліку в УПФУ в Голосіївському районі м.Києва.

Листом від 03.11.2011р.Бердянська ОДПІ повідомила ліквідатора про те, що банкрут є основним платником податків до кінця року в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Але ліквідатором не надано доказів про направлення повідомлень до можливих кредиторів у м. Києві: ДПІ у Голосіївському районі, УПФУ в Голосіївському районі м. Києва, Голосіївському районному центру зайнятості, Фонду тимчасової втрати працездатності, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Отже, ліквідатор не з'ясував про наявність або відсутність інформації про повноту та своєчасність сплати страхових внесків та інших обов'язкових платежів у вищевказаних органах.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів , його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій , а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць , передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств , установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій (ч. 8 ст. 19 цього ж Закону).

У матеріалах цієї справи відсутні докази про направлення ліквідатором відомому йому потенційному кредитору -фонду соціального захисту інвалідів в Запорізькій області та в м. Києві письмового повідомлення з метою з'ясування наявності або відсутності заборгованості банкрута -ПП "Оптима Консалтинг Плюс" перед цим фондом.

Крім того, ліквідатор не з'ясував щодо наявності майна у боржника за попереднім місцезнаходженням , оскільки ним надані запити до БТІ у м. Києві , Головного управління земельних ресурсів м. Києва, УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, але жодної відповіді від цих органів не надав. Також не з'ясовувалося питання про наявність активів банкрута в інспекції Головного державного реєстру флоту щодо наявності плавзасобів, Державного реєстру цивільних повітряних суден України щодо наявності літальних засобів, Державного департаменту інтелектуальної власності стосовно наявності прав на інтелектуальну власність, органу державної статистики щодо наявності у власності часток у статутних фондах інших юридичних осіб.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що ліквідатором не здійснено заходів щодо з'ясування усіх відкритих банківських рахунків у банкрута та наявності грошових коштів на них , у матеріалах справи відсутні повідомлення ДПІ про відкриті рахунки банкрута та відповіді банків про наявність коштів на рахунках або закриття рахунків.

За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ліквідатор повинен був здійснити на стадії ліквідаційної процедури повні заходи щодо встановлення можливих потенційних кредиторів та наявності майнових внесків за попереднім місцезнаходженням банкрута, де банкрут знаходиться на обліку як платник внесків та обов'язкових платежів до Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість винесення ухвали про ліквідацію ПП "Оптима Консалтинг Плюс" згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 08.12.2011р. у справі № 26/5009/5830/11 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу підлягає скасуванню.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Оскільки законні підстави для провадження справи про банкрутство ПП "Оптима Консалтинг Плюс" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, провадження у справі № 26/5009/5830/11 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби та УПФУ в Голосіївському районі м. Києва на ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.12.2011р. у справі №26/5009/5830/11 -задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.12.2011р. у справі №26/5009/5830/11 про банкрутство -скасувати.

Провадження у справі № 26/5009/5830/11 про банкрутство припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження приватного підприємства «Оптима Консалтинг Плюс»м. Бердянськ Запорізької області для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 11 прим.: 1.боржнику, 3.кредиторам

1.скаржнику, 1.прокурору, 1. ліквідатору, 1.у справу, 1.ДАГС, 1.ГСЗО, 1. дер.реєстратору