Рішення

від 30.08.2012 по справі 3/41/5022-479/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2012 р.Справа № 3/41/5022-479/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) смт. Дружба, Теребовлянський район, Тернопільська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Млин" (код ЄДРПОУ 31973709) вул. Коновальця, 37, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область

про стягнення заборгованості.

за участю представників сторін від:

Позивача: ОСОБА_1 -приватний підприємець

ОСОБА_3 -представник по довіреності б/н від 13.06.2012 р.

Відповідача: Сохацький Ю.В. -представник по довіреності №75 від 08.05.2012 р.

Суть справи:

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Млин" про стягнення 474 857 грн. 26 коп. заборгованості, згідно договору підряду №22 на виконання сільськогосподарських робіт від 25.06.2009 р., з яких:

- 180 000 грн. 00 коп. -заборгованості за виконану сільськогосподарську роботу;

- 48 600 грн. 00 коп. -пені, відповідно до п. 14 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року;

- 243 000 грн. 00 коп. -пені, відповідно до п. 19 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року;

- 1260 грн. 00 коп. - суму індексації;

- 1997 грн. 26 коп. - 3% річних.

Судові витрати покласти на відповідача.

30 серпня 2012 року, у зв'язку з тим, що відповідачем визнано позовні вимоги в частині основної заборгованості за виконану сільськогосподарську роботу і на час розгляду справи добровільно сплачено позивачу 180 000 грн. 00 коп. платіжним дорученням №480 від 22 серпня 2012 року, Позивач надав суду заяву б/н від 30.08.2012 р., в порядку ст. 22 ГПК України, про зменшення позовних вимог, зокрема просить стягнути з відповідача 180 500 грн. пені, відповідно до п. 19 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року та судові витрати в частині оплати судового збору в сумі 9497 грн., сплачені у відповідності квитанції №53 від 08 червня 2012 року.

В решті позовної суми позивач відмовляється, а саме:

- 48 600 грн. 00 коп. - пені, відповідно до п. 14 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року;

- 1260 грн. 00 коп. - суму індексації;

- 1997 грн. 26 коп. - 3% річних;

- 62500 грн.00 коп. - частини суми пені, відповідно до п. 19 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року;

- 176 грн.76 коп. - витрат понесених за виконання експертного висновку.

Таким чином, предметом позову є: стягнення з відповідача на користь позивача 180500 грн. 00 коп. частини суми пені, відповідно до п. 19 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року та судових витрат в частині оплати судового збору в сумі 9497 грн. 00 коп., сплачені у відповідності квитанції №53 від 08 червня 2012 року.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався. Участь у призначені судові засідання свого представника забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, однак, уточнені позовні вимоги в розмірі 180500 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 9497,00 грн. -визнає.

Ухвалою суду від 15.06.12р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 21 червня 2012 року на 15 год. 00 хв.

В порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи №3/41/5022-479/2012 відкладався на 02 серпня 2012 року на 12 год. 20 хв., що підтверджується ухвалою суду від 21.06.2012р.

У судових засіданнях 02 серпня 2012 року та 23 серпня 2012 року оголошувалися перерви, згідно ст. 77 ГПК України, відповідно на 23 серпня 2012 року на 10:00 год. та на 30 серпня 2012 року на 12:20 год.

Ухвалою суду від 02.08.2012 року, у відповідності ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору у справі №3/41/5022-479/2012 продовжувався до 28.08.2012 р.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статей 20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України, не здійснювалася із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

25 червня 2009 року Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, як "Підрядник" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-млин", як Замовник уклали між собою договір підряду №22 на виконання сільськогосподарських робіт.

Пунктом 1. Договору підряду, передбачено, що Підрядник виконує сільськогосподарські роботи по скошенню та обмолоту сільськогосподарських культур із застосуванням прогресивної сільськогосподарської притиральної техніки, Замовник приймає та оплачує виконані Підрядчиком роботи у розмірі, вказаному у погодженому між сторонами і належним чином оформленим актом прийому -передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.2. даного Договору, Підрядник зобов'язався виконати наступні роботи: пряме обмолочування комбайном ячменю, пшениці 700 га., пряме обмолочування ріпака, гірчиці площею 400 га.

Згідно п. 4 Договору, виконання робіт здійснюється в термін з 15.07.2009р. по 15.08.2009р.

Пунктами 5.1., 5.2., сторони домовились, що за виконані роботи, вказані в п.2.1. Договору, Замовник проводить оплату в грошовій формі шляхом передачі Підряднику коштів з розрахунку по 320 грн. за 1 га, а за виконані роботи, вказані в п.2.2. Договору, Замовник проводить оплату в грошовій формі шляхом передачі Підряднику коштів з розрахунку по 350 грн. за 1 га.

Згідно до п.21. Договору підряду, договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до закінчення розрахунків між сторонами.

На виконання умов договору підряду позивач виконав підрядні роботи, а відповідач прийняв виконані роботи, що підтверджується актом приймання -передачі виконаних робіт від 20.08.2009р. на суму 316 336 грн. 00 коп., підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

В порушення умов договору, відповідачем не виконано своїх зобов'язань та не проведено повного розрахунку у строки та в порядку, визначеному умовами договору, внаслідок чого станом на час звернення з позовом до суду сума заборгованості склала 180 000 грн. 00 коп. , про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2011р. між ТзОВ "Агро-млин" та СПД -ФО ОСОБА_1, підписаний повноважними представниками та завірений печатками сторін.

Після подачі позову 22 серпня 2012 року відповідач визнав позовні вимоги позивача в частині основного боргу в сумі 180 000 грн. і платіжним дорученням №480 від 22 серпня 2012 року добровільно сплатив на рахунок позивача.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору підряду, згідно якого та в силу статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 193 Господарського кодексу України, передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи, що на день слухання справи відповідач визнав позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 180 000 грн. і в добровільному порядку сплатив позивачу, а тому на день розгляду не стало предмету позову в цій частині, а тому справу щодо стягнення з відповідача 180 000 грн. боргу припинити, в порядку ст.80 п.1-1 ГПК України, із за відсутності предмету спору.

П.19 Договору, передбачено, що Замовник зобов'язаний провести розрахунок з Виконавцем за виконанні роботи до 10 жовтня 2009 року. У випадку не виконання договірних зобов'язань Замовник сплачує Виконавцю пеню 1% від вказаної в акті виконаних робіт суми щоденно.

За несвоєчасну оплату за виконанні роботи, позивач нарахував відповідачу 48 600 грн. 00 коп. -пені, відповідно до п. 14 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року та 243 000 грн. 00 коп. -пені, відповідно до п. 19 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року, які на день розгляду справи позивачу не сплачені .

Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтями 230, 231 ГК України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

30 серпня 2012 року, у зв'язку з тим, що відповідачем визнано позовні вимоги в частині основної заборгованості за виконану сільськогосподарську роботу і на час розгляду справи добровільно сплачено позивачу 180 000 грн. 00 коп. платіжним дорученням №480 від 22 серпня 2012 року, Позивач надав суду заяву б/н від 30.08.2012 р., в порядку ст. 22 ГПК України, про зменшення позовних вимог, зокрема просить стягнути з відповідача 180 500 грн. пені, відповідно до п. 19 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року та судові витрати в частині оплати судового збору в сумі 9497 грн., сплачені у відповідності квитанції №53 від 08 червня 2012 року.

В решті позовної суми позивач відмовляється, а саме:

- 48 600 грн. 00 коп. - пені, відповідно до п. 14 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року;

- 1260 грн. 00 коп. - суму індексації;

- 1997 грн. 26 коп. - 3% річних;

- 62500 грн. 00 коп. - частини суми пені, відповідно до п. 19 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року;

- 176 грн. 76 коп. - витрат понесених за виконання експертного висновку.

У відповідності ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд вважає за доцільне прийняти уточнення позовних вимог про стягнення з відповідача 180500 грн. 00 коп. - частини суми пені, відповідно до п. 19 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року та зменшення позовних вимог, а саме:

- 48 600 грн. 00 коп. - пені, відповідно до п. 14 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року;

- 1260 грн. 00 коп. - суму індексації;

- 1997 грн. 26 коп. - 3% річних;

- 62500 грн. 00 коп. частини суми пені, відповідно до п. 19 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року;

- 176 грн. 76 коп. - витрат понесених за виконання експертного висновку, як такі, що подані у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Оцінивши представлені документальні докази суд прийшов до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення 180 500 грн. 00 коп. частини суми пені, відповідно до п. 19 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року укладеного між сторонами по справі, - документально обґрунтовані, визнані представником відповідача в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судовий збір, згідно статті 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", в частині сплати 9 497 грн. 00 коп. судового збору покласти на відповідача.

В решті позовних вимог щодо стягнення 114 357,26 грн., в тому числі:

- 48 600 грн. 00 коп. - пені, відповідно до п. 14 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року;

- 1260 грн. 00 коп. - суму індексації;

- 1997 грн. 26 коп. - 3% річних;

- 62500 грн. 00 коп. частини суми пені, відповідно до п. 19 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року та в частині судових витрат понесених за виконання експертного висновку в сумі 176 грн. 76 коп. - відмовити.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, ч.1 п.1-1 ст. 80, 82 - 85 ГПК України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 611, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193, 216, 230, 231 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Млин" (код ЄДРПОУ 31973709) вул. Коновальця, 37, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область в користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) смт. Дружба, Теребовлянський район, Тернопільська область 180 500 грн. 00 коп. пені, відповідно до п. 19 Договору підряду №22 від 25 червня 2009 року, 9 497 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 180 000 грн. основного боргу справу провадженням припинити із -за відсутності предмету спору, в порядку ст. 80 ч.1-1 ГПК України.

5. В решті позову, відмовити.

6. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "03" вересня 2012 року, через місцевий господарський суд.

7. Рішення направити сторонам у справі .

Суддя І.М. Турецький