Постанова

від 11.09.2012 по справі 5011-23/7275-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 № 5011-23/7275-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

при секретарі: Кравчук О.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Урвант Ф.Г., Школьний В.В.

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Київської регіональної спілки споживчої кооперації на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 року (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Приватного підприємства „Сучасні фасадні системи"

до Київської регіональної спілки споживчої кооперації

про стягнення 167 758, 69 грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство „Сучасні фасадні системи" звернулось до суду з позовом до Київської регіональної спілки споживчої кооперації про стягнення 167 758, 69 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Київська регіональна спілка споживчої кооперації звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просила оскаржуване рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 11.09.2012 року.

Через канцелярію суду 03.09.2012 року від представника Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 11.09.2012 року з'явились представники Позивача. Представник Відповідача у призначене судове засідання не з'явився.

Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду -залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи позивачем та відповідачем 24.03.2009 року укладено договір підряду № 20-03-09. Відповідно до умов останнього, Позивач зобов'язався виконати ремонт приміщень складу сировини з цехом для солінь майнового комплексу Відповідача в м. П. Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 33.

Згідно з пунктом 3.3 зазначеного Договору Відповідач проводить передоплату в розмірі 50 % вартості робіт, шляхом перерахування коштів протягом трьох днів з моменту підписання договору.

Відповідач перерахував на рахунок Позивача грошові кошти в розмірі 300 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 412 від 27.03.2009 року, № 491 від 10.04.2009 року, № 686 від 26.05.2009 року (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

На підтвердження факту виконання підрядних робіт у травні 2009 року Позивачем надано суду акт виконаних робіт (копія залучена до матеріалів справи). Зазначений акт підписаний з певними зауваженнями, які в подальшому були виправлені, про що свідчить акт приймання виконаних робіт від 10.06.2009 року.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань по договору підряду № 20-03-09 від 24.03.2009 року на суму 430 432, 80 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що Відповідач не оплатив в повному обсязі вартість підрядних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 130 432, 80 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо виконання умов договору з боку позивача та відсутністю доказів повної оплати виконаних робіт відповідачем.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апеллянта щодо ненастання строку виконання зобов'язання по сплаті боргу у розмірі 130 432, 80 грн. виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 3.6 Договору оплата здійснюється Відповідачем, згідно з актами здавання-приймання робіт з урахуванням авансового платежу.

Беручи до уваги, що акт приймання виконаних робіт підписано 10.06.2009 року, зобов'язання Відповідача здійснити остаточний розрахунок у Відповідача виникло 10.06.2009 року.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 130 432, 80 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3 % річних у розмірі 11 638, 00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 25 687, 89 грн. (за період з 11.06.2009 року по 01.05.2012 року) колегія суддів визнала їх вірними та обґрунтованими, а тому вважає що останні підлягають задоволенню.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, а рішення ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційна скарга Київської регіональної спілки споживчої кооперації не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 року, не підлягає скасуванню.

Відповідно до вищевикладеного та керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської регіональної спілки споживчої кооперації залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 року у справі № 5011-23/7275-2012 без змін.

Матеріали справи № 5011-23/7275-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Алданова С.О.

Дикунська С.Я.