Постанова

від 11.09.2012 по справі 2а/0570/8694/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/8694/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С.В.,

при секретарі Запорожцевій Г.В.,

за участю

прокурора - не з'явився,

представника позивача - Куроєдова І.В. (за довіреністю),

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора м. Дружківки Донецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Дружківці Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Таврія» про стягнення грошових коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків в рахунок погашення податкової заборгованості в розмірі 2947,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Дружківки Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Дружківці Донецької області Державної податкової служби з позовною заявою до Приватного підприємства «Таврія» про стягнення грошових коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на прибуток в розмірі 324,38 грн., з податку на додану вартість в розмірі 2112,97 грн., з податку на доходи найманих працівників в розмірі 510 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ПП «Таврія», на момент звернення до суду, має податковий борг, який утворився у зв'язку із несплатою податкового зобов'язання у зазначеному вище розмірі з податку на прибуток, з податку на додану вартість, з податку на доходи найманих працівників, самостійно визначеного платником податків податковими деклараціями та штрафними санкціями.

Прокурор до судового засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки не відомі, заяви про відкладення судового засідання або розгляду справи за його відсутністю не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки не відомі, заяви про відкладення судового засідання або розгляду справи за його відсутністю не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Згідно наявної в матеріалах справи довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідач зареєстрований за адресою: 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 112 «а»/61, проте конверти повернуті до Донецького окружного адміністративного суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання». З огляду на зазначене, відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд адміністративної справи належним чином.

За таких обставин суд визнав можливим розглянути справу за відсутністю прокурора та представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладений обов'язок представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до вимог ст. 361 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

На підставі ст. 60 КАС України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», - державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції, зокрема, виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до приписів абз. 1-2 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», - завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

П.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 41.1.1. п.41.1. ст. 41 Податкового кодексу України, - контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органом стягнення, у відповідності до приписів п.п. 14.1.137. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 41.5. ст. 41 Податкового кодексу України, - органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Приватне підприємство «Таврія» (ідентифікаційний код 23770048; 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 112 «а»/61) 25.09.1995 року зареєстровано Виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області як юридична особа.

На облік у ДПІ у м. Дружківка як платник податків взяте з 06.10.1995 р. за № 100, та є платником ПДВ з 20.07.2010 р.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість № 9008698906 від 17.10.2011р., в якій самостійно обчислено від'ємне значення в розмірі 321 грн. та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок на суму 3850 грн.

Пунктом 202.1. ст. 202 Податкового кодексу України визначено звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість календарний місяць.

Відповідно до вимог ст. 203 Кодексу, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином податковий борг з податку на додану вартість, з урахування переплати в розмірі 1416,03 грн., складає 2112,97 грн.

До податкового органу, КП «Таврія» була подана податкова декларація з податку на прибуток від 01.02.12 № 9014732662, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання на суму 325 грн. та податкова декларація з податку на прибуток від 07.05.12 № 9024571240, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання на суму 1 грн.

Загальна сума податкового боргу з податку на прибуток, з урахуванням переплати в розмірі 1,62 грн., складає 326 грн.

Податковим органом було проведено перевірку, за результатами якої складений акт № 46/1710/23770048 від 27.01.12 р.

На підставі акту перевірки винесе податкове повідомлення-рішення № 0000181710 від 27.01.12 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 510 грн., яке було вручене керівнику підприємства.

Таким чином, сума боргу з податку на доходи найманих працівників складає 510 грн.

Загальна заборгованість перед бюджетом складає 2947,35 грн., що підтверджується даними зворотнього боку облікової картки платника податків.

Пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Статтею 32 передбачено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки, податкового кредиту. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Зі змісту п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до ст. 54 зазначеного Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з поданням та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У зв'язку з наявністю податкового боргу, платнику податків була надіслана податкова вимога № 75 від 07.09.2011 р., яка отримана директором підприємства 09.09.2011р.

Однак, прийняті заходи не призвели до повного погашення суми податкового боргу. Відповідач не оспорював податкову вимогу.

Пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що податкова вимога в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалась та не скасована, доказів про сплату заборгованості суду не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора м. Дружківки Донецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Дружківці Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Таврія» про стягнення грошових коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків в рахунок погашення податкової заборгованості в розмірі 2947,35 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Таврія» (ідентифікаційний код 23770048; 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 112 «а»/61) на користь державного бюджету (р/р № 3111810670004, банк ГУДКУ в Донецькій області м. Донецька, МФО 834016, ОКПО 34686563) кошти в рахунок погашення податкової заборгованості в розмірі 2 947 (дві тисячі дев'ятсот сорок сім) грн. 35 коп. з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 14.09.2012 р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 11.09.2012 р. в присутності представника позивача та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.