Постанова

від 12.09.2012 по справі 2а-3868/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 року 2а-3868/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Мергеля М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Атлант»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «ТВП Атлант» (далі -позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач, Податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 26.06.2012 №00000212301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 765 367,50 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Товариство не погоджується із висновками Акту перевірки від 12.06.2012 №155/22-5/35520213, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вважає їх абсолютно необґрунтованими та такими, що не базуються на законі, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення повинне бути визнане судом недійсним, так як останнє суперечить чинному законодавству з огляду на наступне.

У позивача наявні належно оформлені всі необхідні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з придбання товару; Товариством отримано податкові накладні та сплачено постачальнику визначені суми ПДВ за придбання товару; придбаний позивачем у постачальника ТОВ «Буд-Перспектива»за господарською операцією товар призначений для використання в господарській діяльності та фактично був використаний у власній господарській діяльності.

Перевірка проводилась на підставі рішення слідчого про проведення перевірки конкретного платника податків -позивача. Відтак, враховуючи, що обставини перевірки відповідають умовам застосування п. 86.9 ПК України та відповідачем не зазначено доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили на час ухвалення оскаржуваних рішень, Податковий орган не мав правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, а відтак воно є протиправним та вже з цих підстав підлягає скасуванню, як прийняте передчасно.

Також, у своїх доводах позивач зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, в задоволенні позовних вимог просив суд відмовити з наступних підстав.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від TOB «Буд- Перспектива»(код за ЄДРПОУ 30640305), за серпень-грудень 2011 року на адресу TOB «ТВП «Атлант», що свідчить про те, що правочини здійснено без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини, відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, є нікчемними.

Зокрема, про нікчемність правочинів свідчить той факт, що директор та засновник TOB «Буд-Перспектива»згідно з реєстраційними та установчими документами, за перевіряємий період, громадянин ОСОБА_1 до ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС надіслав заяву, в якій повідомив, що ніякого відношення до реєстрації, перереєстрації та керівництва TOB «Буд-Перспектива»не має.

Відповідно до Висновку спеціаліста від 29.09.2011 №1639 документи податкової та фінансової звітності, подані від імені керівника TOB «Буд-Перспектива», ймовірно, підписані не ОСОБА_1

Крім того, на даний час здійснюється досудове слідство у кримінальній справі, порушеній за фактом фіктивного підприємництва, а саме створення TOB «Буд-Перспектива».

Також, у своїх доводах відповідач посилається на практику Верховного Суду України, згідно з якою, якщо особи заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, то виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що TOB «ТВП Атлант»зареєстроване 26.02.2008 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, код ЄДРПОУ 35520213, взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 27.02.2008 за №1689, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.03.2008 №100102364, індивідуальний податковий номер 355202110133.

На підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та наказу начальника ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 12.06.2012 №331, з урахуванням постанови старшого слідчого СВ Києво-Святошинського PB ГУ МВС України в Київській області про призначення позапланової перевірки від 21.05.2012, проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Атлант»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з TOB «Буд-Перспектива»(код за ЄДРПОУ 30640305) за весь період діяльності.

За результатами перевірки складено акт від 12.06.2012 №155/22-5/3552013 (далі -Акт перевірки), на основі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 №00000212301. Даним рішенням позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 765 367,50 грн., де 612 294,00 грн. -основний платіж, а 153 073,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено та в Акті перевірки зафіксовано порушення з боку Товариства ч. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «ТВП «Атлант»(при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України; п.185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сплати податку на додану вартість у сумі -612 294,00 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними обставинами.

В ході перевірки встановлено, що по TOB «ТВП «Атлант»(код за ЄДРПОУ 35520213), за перевіряємі періоди, рахуються розбіжності у складі податкового кредиту у зв'язку з ознаками фіктивності правочинів укладених з TOB «Буд-Перспектива»(код за ЄДРПОУ 30640305).

В ході відпрацювання TOB «Буд-Перспектива», яке зареєстровано в ДПІ у Києво- Святошинському районі Київської області ДПС, встановлено, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться, про що, співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, складено відповідний акт.

Директором, головним бухгалтером та засновником в одній особі, згідно з реєстраційними та установчими документами за перевіряємий період був громадянин ОСОБА_1, який до ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС надіслав заяву, де повідомив, що ніякого відношення до реєстрації, перереєстрації та керівництва TOB «Буд-Перспектива»не має. Реєстраційних та звітних документів зазначеного підприємства не складав та не підписував. Корпоративних прав нікому не передавав. З громадянином ОСОБА_3, який на дату складання акту перевірки є засновником, директором та головним бухгалтером TOB «Буд-Перспектива»не знайомий. Всі підписи від його імені просив вважати недійсними та такими, що підроблені.

Крім того, старшим слідчим СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області надіслані матеріали кримінальної справи №13-9256, яка порушена за ознаками складів злочинів передбачених ч. 1 ст. 205 та ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

В ході досудового слідства встановлено, що наприкінці 2010 року невідома особа, використовуючи дані паспорту та ідентифікаційного коду громадянина ОСОБА_1 перереєструвала на його ім'я в Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області TOB «Буд-Перспектива»(код за ЄДРПОУ 30640305), надалі реквізити якого використовувались з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в підробці документів, укладенні, начебто виконанні господарських угод з іншими суб'єктами господарської діяльності, отриманні за це грошових коштів без нарахування і сплати до Державного бюджету України податків та подальшого використання вказаних документів, як підстави для фіктивного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ для контрагентів TOB «Буд-Перспектива», внаслідок чого безпідставного зменшення їх податкових зобов'язань.

Згідно з заявою громадянина ОСОБА_1, який відповідно до реєстраційних документів був єдиноосібним засновником і директором TOB «Буд-Перспектива», що підтверджується висновком почеркознавчого дослідження №1639 від 29.09.2011, останній відношення до фінансово-господарської діяльності не має, банківські рахунки не відкривав, будь-яких угод від імені чи в інтересах TOB «Буд-Перспектива»не укладав, будь-яких осіб на керівні посади підприємства не призначав, первинних документів та податкову звітність не складав, не підписував та до органу ДПС, за місцем реєстрації, не подавав.

Також, з Акту перевірки вбачається встановлення відповідачем такого. Операції ТОВ «Буд-Перспектива»за серпень-грудень 2011 року не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети), систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що операції TOB «Буд-Перспектива», здійснені за відповідні періоди, не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.п. 14.1.34, п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України.

Таким чином, відповідач зазначає, що правочини, укладені між TOB «ТВП «Атлант»(код за ЄДРПОУ 35520213) та TOB «Буд-Перспектива»(код за ЄДРПОУ 30640305), за перевірений період, не спричинили реального настання юридичних наслідків.

З урахуванням вищевикладеного, Податковий орган просить звернути увагу, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, тобто, така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

На підтвердження доводів відповідача представник Податкового органу в судовому засіданні надав копію постанови про призначення позапланової перевірки від 21.05.2012, заяви ОСОБА_1 до ДПІ у Києво-Святошинському районі, а також висновку спеціаліста від 29.09.2011 №1639.

Окрім викладеного, з матеріалів справи судом встановлено наступне.

Між ТОВ «ТВП Атлант» і ТОВ «Буд-Перспектива»укладено договір поставки №12 від 19.08.2012. За умовами даного договору Постачальник (ТОВ «Буд-Перспектива») зобов'язується постачати будівельні матеріали у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а Покупець (ТОВ «ТВП Атлант») зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах даного Договору.

Згідно з п. 2.1 договору, товар поставляється Покупцю у кількості, яка визначається згідно з виставленими рахунками-фактурами та підписаними видатковими накладними.

Пунктом 3.2 вищезазначеного договору встановлено, що поставка товару Постачальником підтверджується належним чином оформленою на підставі довіреності Покупця видатковою накладною. Також, Постачальник видає податкову накладну, оформлену відповідно до законодавства.

На виконання договору поставки №12 19.08.2012 ТОВ «Буд-Перспектива»виставлено рахунки-фактури від 25.08.2011 №СФ-0000234, від 26.08.2011 №СФ-0000252, від 12.09.2011 №СФ-0000104, від 24.10.2011 №СФ-0000211, від 27.10.2011 №СФ-0000247, від 30.10.2011 №СФ-0000270, від 16.11.2011 №СФ-0000135 та №СФ-0000136, від 30.11.2011 №СФ-0000260 та №СФ-0000261, від 01.12.2011 №СФ-0000009, від 05.12.2011 №СФ-0000020, від 06.12.2011 №СФ-0000035 на придбання будівельних матеріалів.

З метою підтвердження факту передачі товару між суб'єктами господарювання оформлено наступні видаткові накладні: від 25.08.2011 №РН-0000234, від 26.08.2011 № РН-0000252, від 12.09.2011 № РН-0000104, від 24.10.2011 № РН-0000211, від 27.10.2011 № РН-0000247, від 30.10.2011 № РН-0000270, від 16.11.2011 № РН-0000135 та № РН-0000136, від 30.11.2011 № РН-0000260 та № РН-0000261, від 01.12.2011 № РН-0000009, від 05.12.2011 № РН-0000020, від 06.12.2011 № РН-0000035.

Всі товарно-матеріальні цінності отримано та вказані видаткові накладні від імені позивача підписано його керівником ОСОБА_4 на підставі виданих ТОВ «ТВП Атлант»довіреностей, зокрема: №25/08 від 25.08.2011, №26/08 від 26.08.2011, №12/09 від 12.09.2011, №24/10 від 24.10.2011, №27/10 від 27.10.2011, №30/10 від 30.10.2011, №16/11 та №16-2/11 від 16.11.2011, №30/11 та №30-2/11 від 30.11.2011, №1/12 від 01.12.2011, №5/12 від 05.12.2011, №6/12 від 06.12.2011.

На підтвердження факту видачі вказаних довіреностей представник Товариства надав завірену копію реєстру виданих довіреностей за 2011 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, всі суми, які позивач включив до податкового кредиту з податку на додану вартість, підтверджені оформленими податковими накладними, а саме: від 25.08.2011 №234, від 26.08.2011 №252, від 12.09.2011 №104, від 24.10.2011 №211, від 27.10.2011 №247, від 30.10.2011 №270, від 16.11.2011 №135 та №136, від 30.11.2011 №260 та №261, від 01.12.2011 №9, від 05.12.2011 №20 та від 06.12.2011 №35.

Оплата за надані послуги здійснена позивачем згідно з виставленими рахунками-фактурами у повному обсязі. Факт оплати підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 25.08.2011 №114, від 26.08.2011 №117, від 12.09.2011 №128, від 24.10.2011 №142, від 27.10.2011 №148, від 30.10.2011 №151, від 16.11.2011 №163 та №164, від 30.11.2011 №176 та №177, від 01.12.2011 №182, від 05.12.2011 №186 та від 06.12.2011 №188 на загальну суму 3 673 760,61 грн., в т.ч. ПДВ -612 294,00 грн.

На підтвердження фактичного виконання умов договору поставки №12 позивачем також надано копії товарно-транспортних накладних, зокрема: №2608 від 26.08.2011, №1209 від 12.09.2011, №2710 від 27.10.2011, №3010 від 30.10.2011, №1611/1 від 16.11.2011, №1711/1 від 17.11.2011, №3011 від 30.11.2011, №3011/2 від 30.11.2011, №112 від 01.12.2011, №0512 від 05.12.2011, №0612 від 06.12.2011. Вищезазначені первинні документи засвідчують факт фізичного переміщення ТМЦ у спірних правовідносинах.

Товариство стверджує, що в подальшому придбані будівельні матеріали були використані при здійсненні ряду робіт по будівництву стадіону по вул. Стрийській -кільцевій дорозі у м. Львові. згідно з Договором підряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті стадіон «ЄВРО-2012»по вул. Стрийська -Кільцева дорога у м. Львові від 25.06.2011.

Як доказ до матеріалів справи долучено копії Договору підряду та додаткові угоди до нього, податкові накладні, Акти приймання виконаних будівельних робіт, які оформлено Товариством з одного боку та ДП «Окрема будівельна дільниця»з іншого.

Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття Податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то необхідним є, зокрема, встановлення реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом і наявності правових підстав для формування Товариством податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Буд-Перспектива».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд зазначає, що посилання відповідача на заяву ОСОБА_1, не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про нікчемний характер, зокрема, договору поставки між Товариством і ТОВ «Буд-Перспектива». Так, інформація про винесення вироку у кримінальній справі №13-9256 на момент прийняття рішення відсутня, а належних доказів того, що підписи на первинних документах, виданих ТОВ «Буд-Перспектива»позивачу, від імені керівника контрагента здійснено іншими особами суду не надано.

Так, посилання Податкового органу на висновок спеціаліста № 1639 від 29.09.2011, згідно з яким підписи у звітних податкових документах від імені керівника ТОВ «Буд-Перспектива»виконані, ймовірно, не ОСОБА_1, а іншою особою, суд вважає неналежним доказом у справі та відповідно до уваги не бере, оскільки стосується не первинних документів в межах взаємовідносин Товариства з контрагентом та носить характер припущення.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Враховуючи, що заява керівника контрагента позивача зафіксовано лише в процесуальних документах по кримінальній справі і є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, вони не є належними документами, які встановлюють відповідні юридичні факти.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, зокрема, вину службових осіб у фальсифікації бухгалтерських чи інших документів, є відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Отже, за змістом вказаних норм, заперечення щодо факту вчинення правочину можуть підтверджуватися виключно доказами, зазначеними в статті 218 Цивільного кодексу України, а рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Таким чином, відмова колишнього директора контрагента Товариства (ОСОБА_1.) від факту здійснення господарських відносин з позивачем, не може бути прийнята судом як беззаперечний доказ нікчемності правочину.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 05.03.2012, з огляду на таке.

У вказаній постанові зазначено, що у ході розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ «Фенстер-Омега»та ТОВ «Любомир-1», податкові накладні яких стали підставою для формування ТОВ «Нафта»податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, Верховний Суд України у викладеній позиції виходив з того, що факт підписання первинних документів неналежними особами було встановлено судами попередніх інстанцій. В той же час, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що первинні документи видані ТОВ «Буд-Перспектива»підписані від імені ОСОБА_1 іншими, невстановленими особами. Як зазначалось, факт відмови від участі у господарській діяльності власне ОСОБА_1 не може бути належним доказом підписання документів іншими особами.

Також, суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності договору поставки вимогам частини 1 (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам), частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак, для висновку про недійсність угоди необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства, і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Таким чином, для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов: вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування; такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору; мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Зі змісту (істотних умов) правочину не вбачається його протиправна направленість, а відповідачем наявність умислу у діях сторін договору про поставку не доведено.

В той же час, з матеріалів справи (первинних документів) вбачається вчинення дій, спрямованих на реальне виконання умов укладеної угоди, зокрема, постачання товарів, оплата їх вартості, використання їх у власній господарській діяльності. Так, позивач стверджує про факт отримання будівельних товарів, їх оприбуткування і відображення у звітних документах, подальшого використання у своїй господарській діяльності, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Вказане свідчить про реальне настання правових наслідків, обумовлених правочином.

В той же час, суд вважає доведеним правомірність та обгрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту коштів у сумі 612 294,00 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Буд-Перспектива»у зв'язку з наступним.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 20.07.2010 №1112/11/13-10, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Отже, суд зазначає, що в даній справі дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Судова практика Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дозволила дійти однозначного висновку про те, що факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.

Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит за правочином, факт здійснення Товариством розрахунку за придбаний товар, в ціні якого включено податок на додану вартість, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Товариством податкового кредиту за договором поставки.

В той же час, суд вважає, що про реальність правочину, в результаті виконання якого позивачем сформовано податковий кредит, свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи щодо подальшої реалізації придбаних товарів та господарської обґрунтованості потреб в отриманні товарів за договором поставки.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999

№ 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між позивачем і ТОВ «Буд-Перспектива», правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

Оскільки відповідач таких доказів не надав, а надані докази є недостатніми, суд, із власної ініціативи витребував докази, які підтверджують реальність здійснення операцій Товариства з ТОВ «Буд-Перспектива», зокрема, щодо використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Буд-Перспектива»підтверджується наступними доказами у справі.

Укладеним відповідно до вимог чинного законодавства договором поставки, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання вказаної угоди, а саме: рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання товарів, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, доказами подальшого використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит є безпідставним.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «Буд-Перспектива»суду доведено.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій Товариства щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Буд-Перспектива» у серпні-грудні 2011 року.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав»проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності Товариства щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «Буд-Перспектива», можливо, порушує вимоги податкового законодавства. А, також, доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування. В той же час, суд звертає увагу, що на даний час відсутня інформація про наявність обвинувального вироку у кримінальній справі №13-9256.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Товариством податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Буд-Перспектива».

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 72 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту у зв'язку з укладенням господарського договору з ТОВ «Буд-Перспектива».

Окрім викладеного, суд звертає увагу на таке.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Як встановлено з матеріалів справи та з пояснень представника відповідача у судовому засіданні перевірку діяльності Товариства Податковим органом проведено, на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України з урахуванням постанови старшого слідчого СВ Києво-Святошинського PB ГУ МВС України в Київській області про призначення позапланової перевірки від 21.05.2012.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

В той же час, пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Всупереч викладеним положенням діючого податкового законодавства відповідач за результатами проведеної перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, на підставі постанови слідчого прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, оскаржуване рішення Податкового органу прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем нікчемного характеру правочину, укладеного між Товариством і ТОВ «Буд-Перспектива», доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагента первинних документах сум ПДВ, доведеність неправомірності дій Податкового органу під час прийняття рішення за результатами перевірки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 26 червня 2012 року №00000212301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Атлант» судовий збір у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 вересня 2012 р.