Постанова

від 22.08.2012 по справі 6321/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 р. Справа № 2-а-6321/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Бериславська житлово-експлуатаційна контора № 1" до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Комунальне підприємство "Бериславська житлово-експлуатаційна контора № 1" (надалі - позивач, КП "Бериславська ЖЕК № 1") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бериславському районі (надалі - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000572310 від 09.12.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності на загальну суму 15 375,75 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 12300,60 грн. та за штрафними санкціями у сумі 3075,15 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що визначене в оскаржуваному рішенні грошове зобов'язання з податку на прибуток є безпідставним, оскільки на його прийняття вплинули показники діяльності підприємства за 2 квартал 2010 року, зокрема червень 2010 року, які фактично не були питаннями проведення позапланової виїзної перевірки підприємства, що підтверджується наказом № 513 від 31.10.2011 року про проведення позапланової виїзної перевірки з питань правильності визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р. Крім того, на думку позивача, податковим органом неправомірно надана оцінка господарській операції, яка відображена у бухгалтерських проводок за червень 2010 року за наслідками отримання 120 000,00 грн. від міської ради на поповнення статутного фонду, оскільки вказана сума за своїм призначенням та відповідно до коду бюджетної класифікації 2410 є капітальними трасфертами, а тому такі кошти не підлягають включенню до складу валового доходу підприємства.

Відповідач в письмових запереченнях проти позовних вимог зазначив, що перевіркою встановлено надходження від Бериславської міської ради коштів у сумі 120 000,00 грн., як внесок у статутний фонд КП "Бериславська ЖЕК № 1". Оскільки позивач на дату проведення перевірки не здійснив державну реєстрацію змін до установчих документів щодо збільшення уставного фонду на вказану суму, тому відповідно до пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" такі кошти є безповоротною фінансовою допомогою, яка повинна бути включена до валових доходів підприємства, як дохід з інших джерел. На підставі вищезазначеного, відповідач вважає податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає вимогам законодавства, а позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 28.12.2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі.

В судовому засіданні, яке відбулось 09.02.2012 року, відповідно до ст. 55 КАС України судом ухвалено на місці щодо процесуального правонаступництва шляхом заміни Державної податкової інспекції у Бериславському районі на її правонаступника Бериславську міжрайонну державну податкову інспекцію Херсонської області Державної податкової служби ( далі - відповідач, МДПІ).

В судове засідання, призначене на 22 серпня 2012 року представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить лист-повідомлення про розгляд справи.

22.08.2012 року від позивача надійшли пояснення до адміністративного позову та одночасно клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Комунальне підприємство "Бериславська житлово-експлуатаційна контора № 1" зареєстроване як юридична особа 19.11.1997 року Бериславською районною державною адміністрацією Херсонської області згідно свідоцтва про державну реєстрацію серія АО1 №015368.

Згідно вступної частини Статуту КП "Бериславська житлово-експлуатаційна контора № 1", підприємство засновано на комунальній власності територіальної громади м. Берислав, підпорядковане, підзвітне, підконтрольне Бериславській міській раді, надалі - Орган управління майном. Підприємству надається майно в оперативне управління, розпорядником майна є власник в особі Бериславьскої міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 31.10.2011 року № 422 (від 11.11.2011 року № 425) та направлення від 31.10.2011 року № 423 (від 11.11.2011 року №426), згідно з п. 150.3 ст.150 Податкового кодексу України, наказу МДПІ від 31.10.2011 року № 513 посадовими особами МДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка КП "Бериславська ЖЄК №1" з питань правильності визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої було складено акт №457/23103355471 від 25.11.2011 року (надалі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки встановлені наступні порушення:

- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (надалі - Закон України № 334/94-ВР), пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року встановлено збільшення валових доходів на суму 122 456,54 грн., зменшення валових витрат на суму 1 315,00 грн., зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 73 832,00 грн., донараховано податок на прибуток в сумі 12 484,89 грн., у тому числі ІУ кв. 2010 року - 12 484,89 грн.;

- зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року на суму 1228,27 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 8 125,14 грн.

На підставі вказаних висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011 року № 0000572310, яке є предметом оскарження в даній справі.

На вказаний висновок акту перевірки щодо збільшення валового доходу в 2010 році вплинуло порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону України № 334/94-ВР в частині не віднесення до складу валового доходу 120 000,00 грн. безповоротної фінансової допомоги, оскільки вказана сума грошових коштів отримана позивачем від Бериславської міської ради на поповнення статутного фонду згідно рішення 49 сесії міської ради від 14.05.2010 року № 549, що підтверджується банківською випискою від 21.06.2010 року, проте зміни до статутного фонду не були офіційно зареєстровані на момент проведення перевірки, що дає підстави вважати вказану суму безповоротною фінансовою допомогою.

Суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, виходячи із наступного.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону України № 334/94-ВР передбачено оподаткування сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді.

Із визначення терміну "безповоротна фінансова допомога", наведеного п. 1.22 ст. 1 цього Закону, вбачається, що безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Наказом Держказначейства України від 04.11.2004 р. № 194 затверджені Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, згідно яким за міжнародним визначенням термінології бюджетні дотації, субсидії та субвенції - це три види прямих бюджетних трансфертів. Трансфертні платежі - невідплатні та безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Субсидіями розуміють невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.

Визначення дотації в цьому Роз'ясненні немає. Однак, у словнику дотації (лат. dotatio -дар, пожертвування, від лат. doto - наділяю) - асигнування з державного бюджету на покриття збитків, доплати на безповоротній основі. Розрізняють бюджетні дотації та дотації окремим організаціям.

Субвенція - це певна сума коштів, що видається з бюджету нижчого рівня з чітко обумовленим цільовим призначенням, як допомога на програми і заходи соціального розвитку. Розміри та умови надання і використання дотацій і субвенцій з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів затверджуються законом про Держбюджет на поточний рік, а також відповідними постановами КМУ. Розрізняють поточні та капітальні трансферти підприємствам.

Також, згідно з Бюджетним кодексом України субвенція це між бюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що поняття "субвенція" не є тотожним таким поняттям, як "дотації" та "субсидії".

У бюджеті з метою державного регулювання цін можуть передбачатися відповідні асигнування для компенсації витрат підприємств і організацій певних галузей, пов'язаних з подорожчанням сировини, матеріалів, обладнання, збільшенням інших виробничих витрат тощо, які за бюджетним законодавством є субсидіями, дотаціями (поточними трансфертами).

Дохід платника податку, одержаний з бюджету у вигляді дотацій, субсидій, є доходом з інших джерел і включається з метою оподаткування до складу його валових доходів (підпункт 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 334/94-ВР).

Як вбачається з виписки казначейства від 14.06.2010 року на суму 120 000,00 грн. в призначенні платежу вказано, що це - "фінансування згідно розподілу 1281 від 14.06.2010 року ЄДРПОУ 03355471 В6520610100 Ф07 КВК 001 КО30418 КФК180409 КЕКВ2410".

Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків з бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 25.11.2008 року № 495 (що діяла на момент перевірки), визначено під кодом 2410 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)", який включає: капітальні трансферти одержувачам (тобто всі капітальні видатки одержувачів); внески у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до законодавства з метою інвестування в необоротні активи; капітальні видатки вищих навчальних заклад закладів та наукових установ відповідно до нормативно-правових актів.

Згідно п. 6 розділу 1 вищезазначеної Інструкції капітальні трансферти - це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом кількох років або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.

Щодо трансфертів, які надаються комунальним підприємствам у цілях фінансової підтримки з метою, інших, ніж державне регулювання цін, то кошти, що передаються з бюджетів розвитку із зазначеною метою, не включаються до валового доходу платників податку, оскільки за своїм визначенням вони є капітальними трансфертами.

Згідно підпункту 4.2.5 пункту 4.2 ст. 4 Закону України № 334/94-ВР суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, не включаються до складу валового доходу платника податку.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що грошові кошти в сумі 120 000,00 грн., виходячи зі свого цільового призначенням « поповнення статутного фонду », не підлягають оподаткуванню відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону, як доходи з інших джерел, оскільки їх одержання позивачем з бюджету прямо не пов'язане з будь-яким видом діяльності КП "Бериславська ЖЕК № 1" і спрямовано на збільшення статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до законодавства з метою інвестування в необоротні активи, в даному випадку це придбання техніки, про що зазначено в додатку № 4 до рішення Бериславської міської ради 49 сесії міської ради від 14.05.2010 року № 549 « Про міський бюджет на 2010 рік».

При цьому, суд зазначає, що довід податкового органу щодо відсутності державної реєстрації збільшення статутного фонду підприємства на момент перевірки, в даному випадку, не має правового значення і не впливає на зміну цільового призначення бюджетних коштів, оскільки в будь-якому випадку вказані кошти є капітальними трансфертами і відповідно до п. 1.22 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР не можуть бути безповоротною фінансовою допомогою, як це стверджує МДПІ.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що МДПІ неправомірно збільшено суму валових доходів КП "Бериславська ЖЄК №1" за 2010 рік, і, як наслідок, неправомірно визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог КП "Бериславська ЖЄК №1" щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000572310 від 09.12.2011 року.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -

постановив :

Позовні вимоги Комунального підприємства "Бериславська житлово-експлутаційна контора № 1" до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000572310 від 09.12.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комінальної власності на загальну суму 15375,75 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 12300,60 грн. та за штрафними санкціями у сумі 3075,15 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на користь Комунального підприємства "Бериславська житлово-експлутаційна контора № 1" (ідентифікаційний код 03355471) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.6