Постанова

від 13.09.2012 по справі 6266/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 вересня 2012 р. справа № 2-а- 6266/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,

за участі:

представника позивача -не прибув,

представника відповідача - Щербатюк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Оберон" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Оберон»(далі -ПП «Оберон») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень №0001322302 від 21.02.2012 року, №0001202302 від 21.02.2012 року, № 001302302 від 21.02.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі акту №404/23 5/30235942 від 07.02.2012 року про результати позапланової виїзної перевірки ПП «ОБЕРОН»з питань взаємовідносин із ТОВ «ЛІОН»код ЄДРПОУ 30590155 за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 року, ТОВ «ЮСАЕМ»код ЄДРПОУ 33010817 за період з 01.06.2011 по 30.08.2011 року, ТОВ «Трубопласт Україна»код 37189531 за період 01.04.2011 по 30.06.2011 року відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, виніс податкові повідомлення-рішення № 0001202302, № 0001322302, 0001302302. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 138.4, ст. 138 ПК України, в результаті чого завищено валові витрати по взаємовідносинах з постачальниками на суму 155267,93 грн. у тому числі у ІІ кварталі 2011 року в сумі 93109,52 грн., ІІІ квартал 2011 року на суму 62158,41 грн., та порушено вимоги п. 185.1 ст. 185, 186, 187, п. 188.1 ст. 188, ст. 196, ст. 197, ст. 198, ст. 199 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ до сплати на суму 122879,00 грн., в тому числі по періодах: за березень 2011 року на суму 4167,00 грн., квітень 2011 року на суму 42808,00 грн., травень 2011 року на суму 9833,00 грн., червень 2011 року на суму 12021,00 грн., липень 2011 року на суму 36138,00 грн., серпень 2011 року на суму 17912,00 грн. Відповідач, вказаний висновок обґрунтовує інформацією про порушення податкового законодавства контрагентами позивача, яка була відповідачем отримана від інших органів державної податкової служби та міститься у відповідних актах перевірок. Позивач зазначив, що на час укладання угод контрагенти позивача були належним чином включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Реальність виконання угод з вказаними контрагентами підтверджена первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Розрахунки з контрагентами проведені у безготівковій формі у повному обсязі. З огляду на наведені у позові факти позивач вважає висновки акту перевірки, а разом із ними спірні податкові повідомлення-рішення безпідставними та такими, що порушують майнові права і законні інтереси позивача.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. До початку судового засідання, 13.09.2012 року, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. За таких умов, відповідно до ст.128 КАС України, враховуючи клопотання представника позивача, виходячи з рівності сторін в адміністративному судочинстві, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі представника позивача.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення перевірки виявлені порушення п.138.4, 138.8 ст. 138, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «ОБЕРОН»безпідставно до складу валових витрат та до складу податкового кредиту включені суми придбання товарів у ТОВ фірма «Ліон», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж»(ТОВ «ЮСАЕМ»), ТОВ «Трубопласт Україна». Вказані висновки було зроблені перевіряючими на підставі актів перевірок зазначених контрагентів.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно з випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП «Оберон»зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 01.12.1998 року. З наявних матеріалів справи та пояснень сторін судом встановлено, що ПП «Оберон»перебуває на обліку в якості платника податків у ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

На підставі наказу від 23.01.2012 року № 187 та направлень на перевірку від 25.01.2012 року № 139, згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України з 25.01.2012 року по 31.01.2012 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПП «ОБЕРОН»(код ЄДРПОУ 30235942) по взаємовідносинам з ТОВ фірма «Ліон»(код ЄДРПОУ 30590155) за період з 01.03.2011 по 3103.2011 року, ТОВ «ЮСАЕМ»(код ЄДРПОУ 33010817) за період з 01.06.2011 по 30.08.2011 року, ТОВ «Трубопласт Україна»(код ЄДРПОУ 37189531) за період 01.04.2011 по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки 07.02.2012 року складено акт №404/23-5/30235942 про результати позапланової виїзної перевірки ПП «ОБЕРОН»(далі по тексту -Акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення платником податків вимог податкового законодавства, а саме: на порушення п. 138.4, ст. 138 ПК України ПП «ОБЕРОН»завищено валові витрати по взаємовідносинах з постачальником на суму 155267,93 грн. у тому числі у ІІ кварталі 2011 року в сумі 93109,52 грн., ІІІ квартал 2011 року на суму 62158,41 грн., на порушення вимог п. 185.1 ст. 185, 186, 187, п. 188.1 ст. 188, ст. 196, ст. 197, ст. 198, ст. 199 ПК України ПП «ОБЕРОН»занижено ПДВ до сплати на суму 122879,00 грн., в тому числі по періодах: за березень 2011 року на суму 4167,00 грн., квітень 2011 року на суму 42808,00 грн., травень 2011 року на суму 9833,00 грн., червень 2011 року на суму 12021,00 грн., липень 2011 року на суму 36138,00 грн., серпень 2011 року на суму 17912,00 грн., також завищено р. 24 від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) за серпень на 12331,00 грн. та завищено р. 19 від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 242,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001202302 від 21.02.2012 року, яким встановлено порушення ПП «ОБЕРОН»п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України і визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств в сумі 155268,00 грн.; № 0001322302 від 21.02.2012 року, яким встановлено порушення ПП «ОБЕРОН»п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України і визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість в сумі 124116,00 грн.; № 0001302302 від 21.02.2012 року, яким встановлено порушення ПП «ОБЕРОН»п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 12331,00 грн.

Судом встановлено, що підставою для висновку про завищення податкового кредиту та заниження податку на прибуток ДПІ у Київському районі м. Харкова визначені факти включення платником податків до складу валових витрат та податкового кредиту сум, нарахованих за правочинами з ТОВ фірма «Ліон», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ТОВ «Трубопласт Україна», які кваліфіковані відповідачем як нікчемні і такі, що не спричиняють настання реальних правових наслідків.

Відповідно до Акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова, щодо взаємовідносин ПП «ОБЕРОН»з ТОВ Фірма «Ліон», відповідач посилається на акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Фірма «Ліон»від 31.08.2011 року №2843/23-212/30590155, який складений ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова. В даному акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ Фірма «Ліон»ч. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ фірмою «Ліон»(податковий номер 30590155) при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 ЦК України. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.02.2011 року по 30.06.2011 року, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5, 8 11 Закону України від 28.12.1994 № 334\94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(з урахуванням змін та доповнень), ст. 134, 135, 137, 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування з податку на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.02.2011 року по 30.06.2011 року, які підпадають під визначення п.185.1. ст. 185, 186, 187, п.188.1. ст. 188, ст. 196, ст. 197, ст. 198, ст. 199 Податкового Кодексу України.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду доказів безтоварності правочинів укладених із ТОВ фірми «ЛІОН».

При цьому з матеріалів справи, судом встановлено, що 01 березня 2011 року позивач уклав договір з ТОВ фірма «ЛІОН»№ 010301 купівлі-продажу про купівлю щупу вимірювального температури чорного шару, чорної сфери - діаметром 90 мм з підставкою, щупу люксметра-яркомеру - вимірювача освітленості та коефіцієнту пульсації оптичного випромінювання, на що отримана видаткова накладні № 310630 від 12.03.2011 року на суму 25000,00 грн. (в т.ч. ПДВ- 4166,67 грн.). Розрахунок між суб'єктами господарювання проводився у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки від 12.03.2011 року на суму 10000,00 грн. та від 17.03.2011 року на суму 15000,00 грн. Товар був оприбуткований позивачем та розміщений на власному складі. Як пояснив представник позивача, замовник зазначеного товар відмовився від отримання товару, тому він на день винесення судом рішення фактично та за даними бухгалтерського обліку зберігається у позивача, що не було спростовано відповідачем під час розгляду справи.

За результатами діяльності у березні 2011 року сума ПДВ - 4166,67 грн., що підтверджується податковою накладною №235 від 12.03.2011 року, була віднесена позивачем до податкового кредиту в Декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам ПП «ОБЕРОН»з ТОВ фірма «ЛІОН».

Також, згідно з Актом перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо взаємовідносин ПП «ОБЕРОН»з ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», відповідач посилається на акт від 15.11.2011 року №2576/234/33010817 по ТОВ «Южспецатоменергомонтаж»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року, які складені Харківською ОДПІ. За цим актом вбачається неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «ЮСАЕМ»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у періоді з 01.07.2011 року 30.09.2011 року та відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.135.2 ст. 135, п.138.2 ст. 138, ст. 185, 187, 188, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. В актах також зазначається, що в порушення п.85.2 ст.85 та ст.44 Податкового кодексу України, правовідносини позивача з ТОВ «Южспецатоменергомонтаж»документально не підтверджені.

Однак, з матеріалів справи, судом встановлено, що в червні 2011 року позивач уклав договір №010601 від 01.06.2011 року з ТОВ «ЮСАЕМ», за умовами якого ТОВ «ЮСАЕМ»зобов'язалось поставити на користь ПП «ОБЕРОН»товар згідно Специфікацій. Між сторонами підписані наступні Специфікації: Специфікація № 1 від 01.06.2011 року на поставку листка-вкладиша таб. «Ацетилсаліцилова кислота (Укр.), листка-вкладиша таб. «Цитрамон У», інструкції табл.. «Цитрамон У»та паперу ламінованого поліетиленом, всього на суму 97818,38 грн. в т.ч. ПДВ -16303,06 грн.; Специфікація № 2 від 01.07.2011 на поставку інструкції таб. «Ацетилсаліцилова кислота», листка-вкладиша таб. «Цитрамон У», листка-вкладиша таб. «Ацетилсаліцилова кислота», паперу ламінованого поліетиленом, всього на суму 216830,52 грн. в т.ч. ПДВ 36138,42 грн.; Специфікація № 3 від 01.08.2011 року на поставку листка-вкладиша таб. «Цитрамон У», листка-вкладиша таб. «Ацетилсаліцилова кислота», інструкції таб. «Ацетилсаліцилова кислота», паперу ламінованого поліетиленом, всього на суму 107474,23 грн. в т.ч. ПДВ 17912,37 грн.

Поставка вказаного товару підтверджується видатковими накладними: № 060609 від 06.06.2011 року на суму 58206,72 грн. в т.ч. ПДВ - 9701,12 грн., № 150613 від 15.06.2011 року на суму 39611,66 грн. в т.ч. ПДВ -6601,94 грн., № 010748 від 01.07.2011 року на суму 116034,86 грн. в т.ч. ПДВ 19339,14 грн.; № 050728 від 05.07.2011 року на суму 26581,66 грн. в т.ч. ПДВ 4430,28 грн.; № 150707 від 15.07.2011 року на суму 34314,00 грн. в т.ч. ПДВ 5719,00 грн.; № 190708 від 19.07.2011 року на суму 39900,00 грн. в т.ч. ПДВ 6650,00 грн.; № 010862 від 01.08.2011 року на суму 51247,68 грн. в т.ч. ПДВ 8541,28 грн.; № 020819 від 02.08.2011 року на суму 8916,55 грн. в т.ч. ПДВ 1486,09 грн.; № 090810 від 09.08.2011 року на суму 25878,00 грн. в т.ч. ПДВ -4313,00 грн.; № 120812 від 12.08.2011 року на суму 21432,00 грн. в т.ч. ПДВ 3572,00 грн.

Розрахунок між суб'єктами господарювання проводився у безготівковій формі, про що свідчать виписки з банківського рахунку від 14.07.2011 року на суму 15000,00 грн., від 22.07.2011 року на суму 7000,00 грн., від 27.07.2011 року на суму 35000,00 грн., від 28.07.2011 року на суму 3500,00 грн., від 29.07.2011 року на суму 10000,00 грн., від 02.08.2011 року на суму 26000,00 грн., від 04.08.2011 року на суму 29500,00 грн., від 05.08.2011 року на суму 30000,00 грн., від 12.08.2011 року на суму 10000,00 грн., від 29.08.2011 року на суму 20000,00 грн., від 31.08.2011 року на суму 15000,00 грн., від 20.09.2011 року на суму 17000,00 грн., від 27.09.2011 року на суму 20000,00 грн., від 29.09.2011 року на суму 50000,00 грн., від 30.09.2011 року на суму 15000,00 грн., від 05.10.2011 року на суму 20000,00 грн., від 11.10.2011 року на суму 22500,00 грн., від 12.10.2011 року на суму 28000,00 грн., від 18.10.2011 року на суму 15000,00 грн., від 24.10.2011 року на суму 21000,00 грн., від 25.10.2011 року на суму 10000,00 грн., від 28.10.2011 року на суму 2623,13 грн.

За результатами діяльності 2011 року суми ПДВ, що підтверджені відповідно податковими накладними: № 230 від 06.06.2011 року сума ПДВ -9701,12 грн., № 231 від 15.06.2011 року сума ПДВ -6601,94 грн., № 263 від 01.07.2011 року сума ПДВ -19339,14 грн., № 328 від 05.07.2011 року сума ПДВ - 4430,28 грн., № 329 від 15.07.2011 року сума ПДВ -5719,00 грн., № 330 від 19.07.2011 року сума ПДВ -6650,00 грн., № 53 від 01.08.2011 року сума ПДВ -8541,28 грн., № 73 від 02.08.2011 року сума ПДВ -1486,09 грн., № 152 від 09.08.2011 року сума ПДВ -4313,00 грн., № 202 від 12.08.2011 року сума ПДВ -3572,00 грн., були віднесені позивачем до податкового кредиту в Деклараціях з податку на додану вартість відповідних податкових періодів в повному обсязі. Придбаний товар був доставлений на склад ПП «ОБЕРОН»силами СПДФО ОСОБА_2, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними на кожен факт поставки.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 року у справі №2а-12304/11/2070, відповідно до якої Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року по справі №2а-12304/11/2070 було залишено без змін. Вказаною постановою було задоволено адміністративний позов ТОВ «Южспецатоменергомонтаж»до Харківської об'єднаної державної податкової служби про скасування наказу на проведення перевірки та визнання дій щодо проведення перевірки протиправними.

Таким чином, посилання відповідача на акт перевірки Харківської об'єднаної державної податкової служби не можуть слугувати для встановлення будь-яких фактичних даних відносно ПП «ОБЕРОН»через визнання судом протиправності підстав та проведення перевірки Харківською об'єднаною державною податковою службою.

В Акті перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо взаємовідносин ПП «ОБЕРОН»з ТОВ «Трубопласт Україна», відповідач посилається на акт від 22.08.2011 року №3017/23-3/37189531 про проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Трубопласт Україна», з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.01.2011 року 31.05.2011 року, який складено ДПІ у Київському районі м. Харкова. Цим актом встановлена неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Трубопласт Україна»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, здійснених ТОВ «Трубопласт Україна»з постачальниками та покупцями, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185, 188, 192 Податкового кодексу України, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 рок за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями.

З наявних матеріалів справи, судом було встановлено, що у березні-червні 2011 року позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Трубопласт Україна». 29.03.2011 року позивач уклав договір № 012903 з ТОВ «Трубопласт Україна», за умовами якого ТОВ «Трубопласт Україна»зобов'язалось поставити на користь ПП «ОБЕРОН»товар згідно Специфікацій. Між сторонами підписані наступні Специфікації: Специфікація № 1 від 01.04.2011 року на поставку листка-вкладиша таб. «Ацетилсаліцилова кислота, інструкції табл. «Ацетилсаліцилова кислота»та паперу ламінованого поліетиленом, всього на суму 256848,94 грн. в т.ч. ПДВ -42808,16 грн.; Специфікація № 2 від 04.05.2011 року на поставку листка-вкладиша таб. «Цитрамон У», інструкції табл. «Цитрамон У», паперу ламінованого поліетиленом, листка-вкладиша табл. «Сенадексин»(Укр.), інструкції табл. «Сенадексин»(Укр.) всього на суму 58996,60 грн. в т.ч. ПДВ 9832,77 грн.; Специфікація № 3 від 01.08.2011 року на поставку листка-вкладиша таб. «Ацетилсаліцилова кислота», інструкції таб. «Ацетилсаліцилова кислота», листка-вкладиша табл. «Сенадексин»(Укр.), всього на суму 72124,66 грн. в т.ч. ПДВ 12020,78 грн.

Поставка вказаного товару підтверджується видатковими накладними: № 010457 від 01.04.2011 року на суму 143582,39 грн. в т.ч. ПДВ -23930,40 грн., № 050433 від 05.04.2011 року на суму 29811,00 грн. в т.ч. ПДВ -4968,50 грн., № 120410 від 12.04.2011 року на суму 34200,00 грн. в т.ч. ПДВ 5700,00 грн.; № 150409 від 15.04.2011 року на суму 41496,00 грн. в т.ч. ПДВ 6916,00 грн.; № 210410 від 21.04.2011 року на суму 7759,55 грн. в т.ч. ПДВ 1293,26 грн.; № 130501 від 13.05.2011 року на суму 26044,39 грн. в т.ч. ПДВ 4340,73 грн.; № 160502 від 16.05.2011 року на суму 32952,20 грн. в т.ч. ПДВ 5492,03 грн.; № 070601 від 07.06.2011 року на суму 43282,66 грн. в т.ч. ПДВ 7213,78 грн.; № 210601 від 21.06.2011 року на суму 28842,00 грн. в т.ч. ПДВ -4807,00 грн..

Розрахунок між суб'єктами господарювання проводився у безготівковій формі, про що свідчать виписки з банківського рахунку від 05.04.2011 року на суму 28000,00 грн., від 13.04.2011 року на суму 14500,00 грн., від 26.04.2011 року на суму 30000,00 грн., від 28.04.2011 року на суму 6000,00 грн., від 05.05.2011 року на суму 25000,00 грн., від 13.05.2011 року на суму 30000,00 грн., від 19.05.2011 року на суму 40000,00 грн., від 23.05.2011 року на суму 25000,00 грн., від 24.05.2011 року на суму 10000,00 грн., від 25.05.2011 року на суму 30000,00 грн., від 26.05.2011 року на суму 10000,00 грн., від 27.05.2011 року на суму 4000,00 грн., від 31.05.2011 року на суму 10000,00 грн., від 08.06.2011 року на суму 14000,00 грн., від 10.06.2011 року на суму 12700,00 грн., від 16.06.2011 року на суму 20000,00 грн., від 17.06.2011 року на суму 40000,00 грн., від 20.06.2011 року на суму 9000,00 грн., від 22.06.2011 року на суму 5500,00 грн., від 30.06.2011 року на суму 13000,00 грн., від 04.07.2011 року на суму 30000,00 грн., від 11.07.2011 року на суму 10000,00 грн.

За результатами діяльності 2011 року суми ПДВ, що підтверджені відповідно податковими накладними: № 58 від 01.04.2011 року сума ПДВ -23930,40 грн., № 120 від 05.04.2011 року сума ПДВ -4968,50 грн., № 189 від 12.04.2011 року сума ПДВ -5700,00 грн., № 208 від 15.04.2011 року сума ПДВ -6916,00 грн., № 254 від 21.04.2011 року сума ПДВ -1293,26 грн., № 146 від 13.05.2011 року сума ПДВ -4340,73 грн., № 158 від 16.05.2011 року сума ПДВ -5492,03 грн., № 74 від 07.06.2011 року сума ПДВ -7213,78 грн., № 193 від 21.06.2011 року сума ПДВ -4807,00 грн., були віднесені позивачем до податкового кредиту в Деклараціях з податку на додану вартість відповідних податкових періодів в повному обсязі. Придбаний товар був доставлений на склад ПП «ОБЕРОН»силами СПДФО ОСОБА_2, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними на кожен факт поставки.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року по справі № 2а-12391/11/2070, залишено без змін Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 року, якою задоволено адміністративний позов ТОВ "Трубопласт Україна" до ДПІ у Київському районі міста Харкова про визнання дій неправомірними та скасування наказу, скасовано наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова "Про проведення позапланової невиїзної перевірки" від 08.08.2011 року № 1866 та визнано неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Трубопласт Україна" код ЄДРПОУ 37189531 з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.05.2011 року.

З огляду на встановлені фактичні обставини у справі, посилання відповідача на акт перевірки ДПІ у Київському районі міста Харкова не може слугувати для встановлення будь-яких фактичних даних відносно ПП «ОБЕРОН».

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Виходячи зі ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідженням первинних документів, наданих до суду позивачем, встановлено їх відповідність зазначеним вимогам законодавства.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 201 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд зазначає, що всі отримані позивачем податкові накладні від контрагентів відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

На час видачі вищезазначених податкових накладних, ТОВ фірма «Ліон», ТОВ «ЮСАЕМ»та ТОВ «Трубопласт Україна»були зареєстровані в органах державної податкової служби як платники податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем.

Як підтверджено матеріалами справи, угоди позивача з контрагентами виконані належним чином.

Представник відповідача не заперечував проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача, та по яких позивач скористався правом на податковий кредит.

Під час розгляду справи судом було з'ясовано, що позивач придбавав ламінований папір, інструкції та листки-вкладиші до медикаментів у ТОВ «ЮСАЕМ»та ТОВ «Трубопласт Україна»на виконання договору поставки № 013011 від 30.03.2011 року, укладеного з ВАТ (ПАТ) «Лубнифарм». Про виконання ПП «ОБЕРОН»своїх зобов'язань за договором свідчать наступні видаткові накладні: № 010504 від 05.04.2011 року, № 010604 від 06.04.2011 року, № 030804 від 08.04.2011 року, № 011204 від 12.04.2011 року, № 041504 від 15.04.2011 року, № 011904 від 19.04.2011 року, № 012104 від 21.04.2011 року, № 032904 від 29.04.2011 року, № 021305 від 13.05.2011 року, № 011705 від 17.05.2011 року, № 011705 від 17.05.2011 року, № 021705 від 17.05.2011 року, № 010706 від 07.06.2011 року, № 030806 від 08.06.2011 року, 011506 від 15.06.2011 року, № 021506 від 15.06.2011 року, № 012106 від 21.06.2011 року, № 010507 від 05.07.2011 року , № 010607 від 06.07.2011 року, № 011307 від 13.07.2011 року, № 011507 від 15.07.2011 року, № 011907 від 19.07.2011 року, № 012797 від 27.07.2011 року, № 022707 від 27.07.2011 року, № 010208 від 02.08.2011 року, № 010908 від 09.08.2011 року, № 020908 від 09.08.2011 року, № 021208 від 12.08.2011 року; податкові накладні № 2 від 05.04.2011 року, № 3 від 06.04.2011 року, № 7 від 08.04.2011 року, № 9 від 12.04.2011 року, № 13 від 15.04.2011 року, № 16 від 19.04.2011 року, № 17 від 21.04.2011 року, № 24 від 29.04.2011 року, № 3 від 13.05.2011 року, № 4 від 13.05.2011 року, № 7 від 17.05.2011 року, № 7 від 17.05.2011 року, № 8 від 17.05.2011 року, № 6 від 07.06.2011 року, № 9 від 08.06.2011 року, № 12 від 15.06.2011 року, № 13 від 15.06.2011 року, № 15 від 21.06.2011 року, № 2 від 05.07.2011 року, № 3 від 06.07.2011 року, № 5 від 13.07.2011 року, № 7 від 15.07.2011 року, № 8 від 19.07.2011 року, № 9 від 27.07.2011 року, № 10 від 27.07.2011 року, № 13 від 29.07.2011 року, № 1 від 02.08.2011 року, № 3 від 09.08.2011 року, № 4 від 09.08.2011 року, № 6 від 12.08.2011 року. Розрахунки між сторонами підтверджуються відповідними виписками з банківського рахунку, що підтверджують що покупець повністю розрахувався із постачальником..

Із досліджених копій виписок банків про оплату, з видаткових та податкових накладних виданих позивачем ПАТ «Лубнифарм», копії яких наявні у матеріалах справи, вбачається, що позивачем здійснено реальне придбання товару від ТОВ фірма «Ліон», ТОВ «ЮСАЕМ», ТОВ «Трубопласт Україна»та подальше їх використання у господарській діяльності.

Оскільки придбані товари у контрагентів були направлені на належне та своєчасне виконання позивачем зобов'язань за договором із ПАТ «Лубнифарм», суд приходить до висновку про пов'язаність придбаних товарів з господарською діяльністю позивача, реальність виконання сторонами зобов'язань та їх економічну доцільність для позивача.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач належним чином виконав свої обов'язки з подання звітності по ПДВ та податку на прибуток та декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань за укладеними договорами, про що свідчать копії податкових декларацій з ПДВ позивача, які знаходяться в матеріалах справи.

Вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами позивача, у зв'язку з придбанням позивачем товарів та послуг, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. А також правомірно включив до складу валових витрат суми, які підтверджені видатковими накладними, у зв'язку з придбанням позивачем товарів та послуг, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ фірма «Ліон», ТОВ «ЮСАЕМ», ТОВ «Трубопласт Україна»та позивачем.

Під час розгляду справи, судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд встановив, що укладені договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване завищення позивачем в цьому випадку податкового кредиту з податку на додану вартість, а також суми валових витрат - немає.

Суд відмічає, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарської операції, суми за якими позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані контрагентами, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Підстав для висновку про те, що позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України використовувалася виключно інформація, отримана у встановленому законом порядку від інших органів державної податкової служби. Інших фактів порушення податкового законодавства України безпосередньо ПП «ОБЕРОН»під час перевірки, яку проводили представники відповідача, встановлено не було.

Згідно з роз'ясненнями в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби (підготовленим на підставі аналізу вивчення та узагальнення причин скасування Верховним Судом України судових рішень Вищого адміністративного суду України, переглянутих за винятковими обставинами у 2009 році), не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. Подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Отже, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку

В силу приписів п.6 розділу І та п. 5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

При винесенні спірних податкових повідомлень - рішень відповідачем не враховані приписи ч.3 ст. 228 ЦК України, спірні правочини не оскаржені в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили, судових рішень про визнання спірних правочинів недійсними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих ДПІ у Київському районі м. Харкова податкового повідомлення рішення від 21 лютого 2012 року № 0001322302, податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2012 року № 0001202302, податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2012 року № 0001302302 дійсними обставинам справи, вимогам чинного законодавства та про необхідність їх скасування.

В зв'язку з тим, що ДПІ у Київському районі м. Харкова не мала належних підстав для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення ПП «ОБЕРОН»штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеному, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість та складу валових витрат сум, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання викладених вище умов договірних відносин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП «ОБЕРОН»документально та нормативно обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 2146,00 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Оберон" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова №0001322302, №0001202302, №0001302302 від 21.02.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Приватного підприємства "Оберон" (вул. Дружби Народів, б. 269, кв. 69, Харків, 61183, код 30235942) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 17.09.2012 року.

Суддя Біленський О.О.