Постанова

від 24.07.2012 по справі 2а-7866/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24 липня 2012 року 15 год. 43 хв. № 2а-7866/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представника позивача Падалки К.В., представників відповідача Каргалика Д.М., Бойка І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Київський ремонтно-механічний завод" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 24 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 11 червня 2012 року надійшов позов публічного акціонерного товариства "Київський ремонтно-механічний завод" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 25 листопада 2011 року № 0050141501 (також далі за текстом - оскаржуване рішення) .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно зменшив позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 468302,00 грн., оскільки позивач, діючи відповідно до Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України) , правомірно відніс до складу від'ємного значення з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року збитки, сформовані у декларації на прибуток за І квартал 2011 року, та які містять у своєму складі збитки попередніх податкових періодів.

Ухвалою суду від 13 червня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 17 липня 2012 року представником позивача надано суду уточнений адміністративний позов.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник позивача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 17 липня 2012 року. Пояснив, що у ході перевірки відповідачем встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 468302,00 грн., у результаті чого відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у вказаному розмірі.

Згідно зі ст. 55 КАС України, у судовому засіданні 17 липня 2012 року судом здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва його правонаступником - державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 07 листопада 2011 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 07 листопада 2011 року № 12369/15-1-01412710 (також далі за текстом - акт перевірки) , відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 468302,00 грн., чим порушено п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Акт перевірки позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення відповідачу заперечень № 102/Оф від 16 листопада 2011 року, за результатами розгляду яких відповідачем надано відповідь від 22 листопада 2011 року № 35187/10/15-129 про залишення висновків акту перевірки без змін.

На підставі акту перевірки, 25 листопада 2011 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 468302,00 грн.

Вказане рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення до Державної податкової адміністрації у місті Києві (також далі за текстом - ДПА у місті Києві) скарги № 126/Оф від 09 грудня 2011 року, за результатами розгляду якої ДПА у місті Києві прийнято рішення від 13 лютого 2012 року № 396/10/12-114 про залишення оскаржуваного рішення без змін, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням ДПА у місті Києві, 22 лютого 2012 року позивач подав скаргу № 26/Оф до Державної податкової служби України (також далі за текстом - ДПС України) , за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 23 квітня 2012 року № 7090/6/10-2415 про залишення оскаржуваного рішення без змін, а скарги - без задоволення.

Суд погоджується з викладеними в акті перевірки висновками відповідача щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та правомірністю складання відповідачем оскаржуваного рішення, виходячи з наступних обставин та аналізу наявних у матеріалах справи документів.

Так, згідно з абзацами 1, 2 п. 75.1, підпунктом 75.1.1 ст. 75, ст. 76 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 468302,00 грн.

Згідно з п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Тобто, при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками І кварталу 2011 року.

Аналогічна позиція викладена у листі ДПС України від 12 вересня 2011 року № 10-2018/3582, у якому, зокрема, зазначено про те, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року із 2010 року.

Зазначене також підтверджується абзацом 2 п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, яким передбачено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року без урахування будь-яких інших звітних періодів.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01 квітня 2011 року чинності розділом ІІІ ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року, відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається.

Зазначене також підтверджується листом ДПС України від 25 січня 2012 року № 2517/7/15-1217.

З урахуванням викладеного, позивачем, за переконанням суду, протиправно завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 468302,00 грн.

Згідно з абзацом 1 п. 54.3, підпунктом 54.3.2 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, відповідачем оскаржуване рішення складено згідно з вимогами ПК України, а тому підстави для скасування вказаного рішення у суду відсутні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не надав.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надав достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київський ремонтно-механічний завод" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Київський ремонтно-механічний завод" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0050141501 від 25 листопада 2011 року, яким позивачу (ідентифікаційний код 01412710) зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 468302,00 грн. (Чотириста шістдесят вісім тисяч триста дві гривні 00 копійок).

2. Копії постанови у повному обсязі направити сторонам.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 30 липня 2012 року