cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-59/9733-2012 31.08.12
За позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Гоойоорд Б.В.", що діє
через своє представництво в Україні "Гоойоорд Б.В."
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Тюше Україна"
про стягнення 56 978,54грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивачаЯщук Т.О. -представник (дов. № б/н від 27.07.2012 р.) від відповідачане з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Гоойоорд Б.В.", що діє через своє представництво в Україні "Гоойоорд Б.В.", звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тюше Україна" з вимогами про стягнення 52 382,93грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору Оренди № 03/10-33/34ВКН/IFR-TYCHE, укладеного між сторонами 11.03.2010р.
Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 738, 60 грн., три проценти річних в розмірі 805,62 грн. та інфляційні нарахування в сумі 51,39 грн. Загалом, заявлений розмір до стягнення складає 56 978,54грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.07.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/9733-2012 та призначено справу до розгляду на 30.07.2012 р.
Представник відповідача в судове засідання 30.07.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 31.08.2012р., про що 30.07.2012р. виніс відповідну ухвалу.
Представник відповідача в судове засідання 31.08.2012р. повторно не з"явився, вимоги ухвал суду від 20.07.2012 р. та від 30.07.2012р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Поштове відправлення з ухвалою господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 5011-59/9733-2012 від 20.09.2012р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького/ І.Франка, буд. 33/34), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 23-07/2743-2 від 20.08.2012 р.
За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 30.07.2012 р. та 31.08.2012р. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 31.08.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 31.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
11.03.2010 року між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «ГООЙООРД Б.В.», що діє через своє Представництво в Україні "Гоойоорд Б.В.", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тюше Україна" було укладено Договір оренди №03/10-33/34BKH/IFR-TYCHE (Договір оренди).
Відповідно до п.п. 1.1., 2.1. Договору оренди, Орендодавець (Позивач) надає Орендареві (Відповідачу) в оренду для цілей розміщення офісу Орендаря за плату та на строк, встановлений в Договорі, нежитлове приміщення, а саме - нежитлове приміщення, що передається Орендареві має площу 90 квадратних метрів, та знаходиться на четвертому поверсі (надалі іменується «Приміщення») в будинку за адресою: Україна, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького / вул. Івана Франко 33/34.
В Договорі оренди (враховуючи зміни, викладені в Додатковій угоді №2 від 27.09.2011р.) наступним чином визначено строки сплати орендної плати (п.8.1. Договору оренди). Орендна плата повинна сплачуватися Орендарем у національній валюті України (гривні) авансом щомісяця до 1-го числа місяця, за який здійснюється оплата, на підставі наданих Орендодавцем рахунків, що діють протягом 3-х днів з моменту їх отримання Орендарем, або на підставі Договору.
Згідно п.7.2. Договору оренди, Орендар здійснює наступні платежі з урахуванням ПДВ, якщо це потрібно відповідно до чинного законодавства чи встановлено Сторонами: а) Платежі, що відповідно до законодавства України необхідні для функціонування та підтримання у належному стані Приміщення, а також використання його за призначенням Орендарем, включаючи комунальні послуги та електроенергію.
Відповідно до п. 10.3. Договору оренди, Орендар оплачує Плату за Сервісне Обслуговування в розмірі, пропорційному до орендованої площі Приміщення в Будинку.
Відповідно до п.9.1. - 9.3. Договору оренди, Орендодавець після підписання Договору оренди перерахував на рахунок Позивача забезпечувальний платіж, що є еквівалентом 3 500,00 доларів США, (Забезпечувальний Платіж), який станом на день перерахування в гривневому еквіваленті становив 27 938,40грн.
Сторони Договору оренди погодили, що Забезпечувальний Платіж буде утримуватись Орендодавцем (Позивачем) протягом строку дії Договору, як забезпечення невиплати Орендарем Орендної плати або невиконання обов'язків за цим Договором (п.9.3 Договору).
Відповідно до п.9.6. Договору оренди, в разі несвоєчасної оплати згідно Договору, Орендодавець, після надання 10-денного письмового повідомленням на адресу Орендаря, та після нездійснення оплати до кінця строку попередження, має право за власним рішенням покрити прострочену заборгованість Орендаря щодо будь-яких платежів, встановлених цим Договором, а також витрати на відновлення Приміщення та інші витрати, спричинені невиконанням Орендарем обов'язків за цим Договором за рахунок Забезпечувального Платежу.
До грудня 2011 року Відповідач належним чином здійснював сплату орендної плати та плати за сервісне обслуговування приміщення, проте, з грудня 2011 року і до дати повернення орендованого приміщення позивачу, Відповідачем оплата не проводилась.
Додатковою угодою № 3 від 14 березня 2012року до Договору оренди останній було розірвано з 16 березня 2012року.
Орендоване приміщення повернено Відповідачем Позивачу 15 березня 2012року, що підтверджується Актом повернення приміщення від 15 березня 2012року.
Таким чином, станом на день подання позову, у Відповідача виникла заборгованість за Договором оренди №03/10-33/34BKH/IFR-TYCHE від 11.03.2010р. що розраховується наступним чином.
За рахунок Забезпечувального Платежу Позивач здійснив покриття заборгованості по сплаті Плати за Сервісне Обслуговування за період листопад 2011 року - 15 березня 2012 року в розмірі 23 206,50 грн. (27 938,40грн. - 23 206,50 грн. = 4 731,90грн.). Залишок Забезпечувального Платежу в розмірі 4 731,90грн. Позивач зарахував в часткову оплату орендної плати за грудень 2011 року, тому розмір заборгованості по орендній платі за грудень 2011року станом на поточну дату становить 11 662,97грн. (16 394,87грн. - 4 731,90грн. - 11 662,97грн.).
З урахуванням вище викладеного, станом на дату подання позовної заяви заборгованість Відповідача за Договором оренди №03/10-33/34BKH/IFR-TYCHE від 11.03.2010р. становить 52 382,93 грн.
Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3738,60 грн., а також, 3% річних в розмірі 805,62 грн. та інфляційні нарахування в сумі 51,39 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Так як між сторонами укладено договір оренди (найму), слід керуватись положеннями закріпленими в Главі 58 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 759 ЦКУ, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 762 ЦКУ, встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як встановлено судом, між сторонами укладено Договір оренди №03/10-33/34BKH/IFR-TYCHE від 11.03.2010р., де сторони погодили всі істотні умови договору, зокрема щодо порядку та строків оплати встановлених договором платежів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором оренди №03/10-33/34BKH/IFR-TYCHE від 11.03.2010р. в розмірі 52 382,93 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 24 Договору оренди, у випадку, якщо Орендар не виконає будь-якого грошового зобов'язання він повинен сплатити Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період невиконання грошових зобов'язань, за кожний день прострочення від суми порушеного зобов'язання, якщо таке зобов'язання прострочено більш ніж на 10 (десять) робочих днів від обумовленої дати (щодо Орендної Плати, то десятиденний строк прострочення повинно розраховувати з моменту отримання Орендарем першого рахунку за відповідний період). До нарахування та сплати такої неустойки застосовуються положення ч.1 ст. 624 ЦКУ.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 3738,60 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 3738,60 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 805,62грн., збитків від інфляції - 51,39 грн. (розрахунки в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 805,62грн. та збитків від інфляції у розмірі 51,39грн. підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тюше Україна" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького/Івана Франка, 33/34; код ЄДРПОУ 36472517) на користь Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "ГООЙООРД Б.В.", що діє через своє представництво в Україні "Гоойоорд Б.В." (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 52, А, ідентифікаційний код - 26600565) суму основної заборгованості в розмірі 52 382 (п'ятдесят дві тисячі триста вісімдесят дві) грн. 93 коп., пеню в розмірі 3738 (три тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 60 коп., 3% річних в розмірі 805 (вісімсот п'ять) грн. 62 коп., інфляційних нарахувань в сумі 51 (п'ятдесят одну) грн. 39 коп. та судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 07.09.2012 р.
Суддя Ю.В. Картавцева
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2012 |
Оприлюднено | 18.09.2012 |
Номер документу | 26002606 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Картавцева Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні