Рішення

від 31.08.2012 по справі 5011-59/9669-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/9669-2012 31.08.12

За позовом Державного підприємства - Український державний інститут з проектування

об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Вів-Рембуд"

Про стягнення 76 768,17 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивачаМельник О.В. -представник (дов. № б/н від 11.01.2012 р.) від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вів-Рембуд" з вимогами про стягнення по договору підряду №4 від 15.06.2011 р. перерахованого авансу в розмірі 53976,76 грн., індексу інфляції в розмірі 814,45 грн., трьох процентів річних в розмірі 1530,56 грн., пені в розмірі 14812,00 грн. та штрафу в розмірі 5635,00 грн. Загалом розмір стягнення складає 76 768,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

15.06.2011 р. між Державним підприємством - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІВ-РЕМБУД" був укладений Договір підряду № 4 (далі -Договір).

За цим Договором (п.1.1.) відповідач зобов'язався власними силами та засобами протягом встановленого строку виконати роботи по монтажу та пусконаладці комплексної протипожежної установки (насосна станція підвищеного тиску протипожежної системи) в виробничому корпусі ДП "УКРДІПРОДОР", розташованому за адресою: 03680, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 39/1, а позивач -прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Згідно умов п.3.6.1. Договору, до початку виконання робіт позивач перераховує відповідачу аванс у розмірі - 53 976,16 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8 996,03 грн., для закупівлі матеріалів та обладнання необхідних для розпочинання робіт за Договором.

Позивач платіжним дорученням № 789 від 17.06.2011 р. перерахував відповідачу аванс у розмірі 53 976,16 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 8 996,03 грн.

Проте, відповідач у визначені Графіком проведення робіт строки до виконання робіт не приступив, роботи по Договору взагалі не виконав, Замовнику результати робіт не передавав.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача перерахованого авансу у розмірі 53976,76грн., індексу інфляції, трьох процентів річних, пені та штрафу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.07.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/9669-2012 та призначено справу до розгляду на 30.07.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 30.07.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 31.08.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 31.08.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 30.07.2012 р., 31.08.2012 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 31.08.2012 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 31.08.2012 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

15.06.2011 р. між Державним підприємством - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІВ-РЕМБУД" був укладений Договір підряду № 4.

Відповідно до п.1.1. відповідач зобов'язався власними силами та засобами протягом встановленого строку виконати роботи по монтажу та пусконаладці комплексної протипожежної установки (насосна станція підвищеного тиску протипожежної системи) в виробничому корпусі ДП "УКРДІПРОДОР", розташованому за адресою: 03680, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 39/1, а позивач -прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Аналіз умов угоди сторін, їх прав та обов'язків за договором дає підстави стверджувати про виникнення між ними зобов'язань, врегульованих у чинному законодавстві положеннями про договір підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її.

Позивач зазначає, що відповідач, отримавши від позивача аванс по договору, не виконує свої зобов'язання, оскільки не виконав роботи по монтажу та пусконаладці комплексної протипожежної установки.

Враховуючи те, що договір підряду, укладений між позивачем та відповідачем, є припиненим, у зв'язку з істотним порушенням відповідачем Договору в частині строків виконання робіт, а тому витрати позивача в розмірі 53 976,16 грн., які були здійснені у вигляді авансу по договору, на підставі ст. 220 ГК України, підлягають стягненню з відповідача. Також позивач просить стягнути з відповідача, за неналежне виконання ним своїх зобов'язань по договору підряду пеню, штраф, 3 відсотки річних, індекс інфляції.

Відповідач відзиву та заперечень на позовну заяву суду не надав.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими але підлягають до задоволення частково з таких підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки договір підряду № 4 від 15.06.2011 р. є дійсним, він є підставою для виникнення відповідних прав і обов'язків у позивача та відповідача як сторін договору.

Відповідно до п.6.2., строк дії Договору починає свій перебіг у момент, зазначений в п.6.1. та закінчується після введення в експлуатацію компактної протипожежної установки.

Відповідно до п. 3.1 Договору, вартість робіт визначалась згідно зведеного кошторису (Додаток № 2) та склала - 67 083,25 грн., крім того ПДВ 20% - 13 416,65 грн.

Загальна вартість робіт разом з ПДВ 20% склала - 80 499,90 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору відповідач зобов'язався:

- виконати у строки, передбачені Договором роботи, у відповідності до затвердженого проекту із дотриманням усіх діючих норм, стандартів та вимог чинного законодавства України до таких робіт;

- при неможливості виконання робіт згідно Графіка проведення робіт, негайно повідомити про це позивача.

Відповідно до п.2.3. Договору позивач зобов'язався прийняти від відповідача результати виконаних робіт які відповідають проекту та вимогам цього Договору, оплачувати прийняті роботи в розмірах і в строк, встановлені Договором.

Відповідно до умов п.1.2. та до п.1.3. Договору, відповідач зобов'язався приступити до виконання робіт з моменту укладення цього Договору, термін виконання робіт - згідно Графіку проведення робіт (Додаток №1).

Графіком проведення робіт (встановлення компактної протипожежної установки) (Додаток №1) встановлені наступні строки виконання підрядних робіт: початок робіт - 16.06.2011 p.; кінцевий термін виконання робіт - 10.08.2011 р.

Згідно умов п.3.6.1. Договору, до початку виконання робіт позивач перераховує відповідачу аванс у розмірі - 53 976,16 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8 996,03 грн., для закупівлі матеріалів та обладнання необхідних для розпочинання робіт за Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач платіжним дорученням № 789 від 17.06.2011 р. перерахував відповідачу аванс у розмірі 53 976,16 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 8 996,03 грн.

Остаточні розрахунки (п. 3.6.3.) позивач повинен був провести із відповідачем після повного прийняття робіт та усунення будь-яких недоліків у виконаних роботах, отримання погодження від органів МНС на пуск компактної протипожежної установки.

Тобто, є всі підстави стверджувати, що з 16.06.2011 р. відповідач повинен приступити до виконання робіт згідно Договору, та здати позивачу роботи до 10.08.2011 р.

Пункт 3.2. Договору передбачає, що факт виконання відповідачем робіт оформлюється шляхом підписання сторонами акту здавання -приймання робіт.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач у визначені Графіком проведення робіт строки до виконання робіт не приступив, роботи по Договору взагалі не виконував, Замовнику результати робіт не передавав.

Відповідач з моменту укладання із позивачем Договору та на момент подання позивачем цього позову до суду жодного письмового повідомлення про причини та підстави невиконання господарських зобов'язань за Договором не надав.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Також, відповідно до частини 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідач з моменту укладання із позивачем Договору та на момент подання позивачем цього позову до суду жодного письмового повідомлення про причини та підстави невиконання господарських зобов'язань за Договором не надав.

Відповідно до ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

10.11.2011 р. позивач направив відповідачу рекомендований лист № 2030-01 "Про відмову від Договору підряду № 4 від 15.06.2011 р.", в якому, керуючись п.4.1. Договору, ч.2 ст. 530 ЦК України та п.2 ст. 320 ГК України, повідомляв відповідача про відмову від Договору, пропонував останньому: 1) підписати Додаткову угоду до Договору; 2) підписати Акти звірки розрахунків по Договору 3) повернути позивачу усю суму перерахованого авансу у розмірі 53 976,16 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 8 996,03 грн.

15.12.2011 р. позивач, не отримавши відповіді на лист від 10.11.2011 р. № 2035-01, повторно направив на юридичну адресу відповідача лист № 2035 - 01.

Вищевказані листи відповідачем не розглядались та повернулись на адресу позивача (15.12.2011 р. та 31.01.2012 р.) у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 849 ЦК України, внаслідок односторонньої відмови, зобов'язання за договором підряду № 4 припиняються.

Частиною 2 ст. 217 ГК України визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні та оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 224 ГК України під збитками зокрема розуміються витрати, зроблені управненою стороною.

Тобто, враховуючи вищевикладене у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором підряду, замовник має право вимагати відшкодування збитків.

В даному випадку збитками позивача є витрати у розмірі 53 976,16 грн. які були здійснені у вигляді авансу по Договору.

Відповідно до статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Так, відповідно до п. 4.2 Договору за порушення умов цього Договору відповідач несе відповідальність, встановлену ст. 231 ГК України.

ДП "УКРДІПРОДОР" засноване на загальнодержавній власності і належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, належить до державного сектору економіки та включено до переліку об'єктів державної власності, що не підлягають до приватизації .

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ДП "УКРДІПРОДОР" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вів-Рембуд" збитків в розмірі 53 976,16 грн., пені в розмірі 14 812,00 грн. та штрафу в розмірі 5635,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на підставі ст. 536 та ст. 625 ЦК України суми індексу інфляції, 3-ї процентів річних з наступних підстав.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Однак, користування чужими грошовими коштами -це зобов'язання, основним предметом яких є надання грошових коштів у тимчасове використання та випадки прострочення сплати грошей за будь-якими оплатними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, правила даної статі розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання .

Відповідно до статей 524, 533 - 535, 625 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 510 ЦК грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити грошові кошти на користь кредитора.

Таким чином, враховуючи предмет позовних вимог -стягнення завданих збитків внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань з виконання робіт по монтажу та пусконаладці комплексної протипожежної установки, суд вважає, що в задоволенні вимог про стягнення з відповідача індексу інфляції та 3-х процентів річних, в якості відповідальності за порушення грошового зобов'язання , слід відмовити.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вів-Рембуд" (03083, м. Київ, вул. Ягідна, 48-А, код ЄДРПОУ 36133635) на користь Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (03037, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 39/1, код ЄДРПОУ 05416892) збитки в розмірі 53 976 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 16 коп., пеню в розмірі 14 812 (чотирнадцять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 00 коп., штраф в розмірі 5 635 (п'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1560 (одна тисяча п'ятсот шістдесят) грн. 34 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 07.09.2012 р.

Суддя Ю.В.Картавцева