Рішення

від 11.09.2012 по справі 18/5014/2014/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.12 Справа № 18/5014/2014/2012

Суддя Корнієнко В.В. розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сеал» , м. Луганськ

до дочірнього підприємства «БМУ-Термо» , м. Луганськ

про стягнення 85373,56 грн.

за участю представників:

від позивача: Мандриков Д.В. за дов. від 20.08.2012;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 55242,72 грн. по оплаті вартості робіт по улаштуванню вентиляції в енергокорпусі заводу «Еталон», виконаних на підставі договору підряду від 16.08.2011 № 121, пені в сумі 18506,31 грн. та штрафу в сумі 11624,53 грн. за прострочення платежу.

Заявою від 11.09.2012 позивач зменшив розмір заявлених до стягнення пені до суми 18284,44 грн. та штрафу до суми 10828,32 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 11.09.2012 проти позову заперечує посилаючись на те, що позивачем необґрунтовано визначено строк оплати виконаних робіт, тому, відповідач не повинен оплачувати виконані для нього позивачем роботи. Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій, відповідач вказав, що ці вимоги заявлено безпідставно.

Відповідач відзивом на позовну заяву просив суд розглянути справу без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору підряду від 16.08.2011 № 121, укладеному між сторонами за позовом, позивач у вересні 2011 р. виконав для відповідача роботи по улаштуванню вентиляції в енергокорпусі заводу «Еталон»вартістю 55242,72 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р., який підписано повноважними представниками сторін за договором та скріплено печатками підприємств.

Відповідно до п. 2.3. договору відповідач зобов'язався розрахуватися за виконані роботи не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних підрядних робіт.

Дата підписання вказаного акту в самому акті не вказана, в акті зазначено лише, що це акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р.

Позивач в заяві про зменшення розміру позовних вимог від 11.09.2011 вказав, що при таких обставинах (відсутності в акті дати його підписання ) датою підписання акту слід вважати останній день місяця за який підписано акт, тобто 30.09.2011 (первісно, в позовній заяві позивач вказував, що акт підписано 25.09.2011, так як згідно п. 2.4. договору акти надаються замовнику щомісячно до 25 числа звітного місяця ).

Таким чином, за уточненими доводами позивача строк оплати виконаних робіт настав 06.10.2011 -через 3 банківські дні після 30.09.2011.

Відповідач вартість виконаних робіт позивачу не сплатив.

На підставі вказаних доводів, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.09.2012, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 55242,72 грн. по оплаті вартості виконаних робіт, пені в сумі 18284,44 грн. та штрафу в сумі 10828,32 грн. за прострочення платежу.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 11.09.2012 проти позову заперечує посилаючись на те, що позивачем необґрунтовано визначено строк оплати виконаних робіт, тому, відповідач не повинен оплачувати виконані для нього позивачем роботи. Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій, відповідач вказав, що ці вимоги заявлено безпідставно.

Відповідач також зазначив, що сторонами був погоджений наступний графік оплати боргу: у квітні 2012 р. відповідач сплачує 25000 грн.; у травні 2012 р. -30242,72 грн.

Відповідач проти факту виконання позивачем робіт вартістю 55242,72 грн. та проти наявності боргу у цій же сумі не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Позивач на підставі договору підряду від 16.08.2011 № 121 виконав для відповідача роботи з улаштуванні вентиляції на суму 55242,72 грн., що підтверджується вищевказаними матеріалами справи (актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р., який підписано повноваженими представниками сторін за договором та скріплено печатками підприємств ) та не оспорюється відповідачем.

Відповідач був зобов'язаний розрахуватися за виконані роботи не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних підрядних робіт (п. 2.3. договору).

На підписаному сторонами за договором акті дата його підписання не вказана.

Разом з цим, згідно п. 2.4. договору акти виконаних робіт надаються замовнику (відповідачу) щомісячно до 25 числа звітного місяця.

Замовник (відповідач) протягом 3-х днів з моменту отримання актів виконаних робіт повинен розглянути та підписати їх чи відмовити, вказавши при цьому мотиви відмови (п. 2.5. договору).

В зв'язку з відсутністю у сторін по справі доказів щодо дати надання позивачем та дати одержання відповідачем акту приймання виконаних робіт за вересень 2011 рн., встановити цю дату не уявляється можливим.

Разом з цим, відповідач листом від 21.03.2012 № 01.01-87, адресованим позивачу, визнав наявність боргу за виконані роботи в сумі 55242,72 грн. та просив узгодити наступний графік погашення цієї заборгованості: у квітні 2012 р. - 25000 грн., у травні 2012 р. -30242,72 грн.

Таким чином, суд вважає, що на дату направлення відповідачем вказаного листа позивачу (21.03.2012) акт приймання виконаних робіт за вересень 2011 р. вже сторонами був підписаний , при цьому відповідач на цю дату вже визнавав наявність у нього боргу та просив розстрочити його сплату.

Відповідач не подав суду доказів, що позивач погодився на пропозицію відповідача щодо розстрочення сплати боргу (квітень -травень 2012 р.).

Позивач письмово зазначив, що він не узгоджував відповідачу вищевказаний графік погашення заборгованості.

Враховуючи, що станом на 21.03.2012 акт приймання виконаних робіт за вересень 2011 р. вже був підписаний сторонами за договором і у відповідача вже існував борг по оплаті цих робіт, відповідач був зобов'язаний оплатити вартість цих робіт як найменше в березні 2011 р. (протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту).

Відповідач до теперішнього часу вартість виконаних робіт позивачу не сплатив, його борг складає 55242,72 грн., що підтверджується вищевказаними матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 55242,72 грн., підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що раз дата підписання акту виконаних робіт невідома, то він не повинен оплачувати виконані позивачем роботи, не приймаються судом до уваги в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 18506,31 грн. та штрафу в сумі 11624,53 грн. не підлягають задоволенню в зв'язку з тим, що відповідальність відповідача (замовника за договором) у вигляді штрафу та пені договором підряду не передбачена.

Посилання позивача на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України не приймаються судом до уваги, так як відповідальність передбачена вказаною статтею застосовується за прострочення негрошового зобов'язання.

Так, згідно ч. 2 ст. 231 ГК України:

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг) ;

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг) , з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту наведеної норми випливає, що зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом;

- якщо скоєно господарське правопорушення у відносинах, в яких хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання що належить до державного сектора економіки , або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту , штрафні санкції застосовуються;

- якщо було допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені.

В даному випадку у спірних правовідносинах ні одна з сторін не є суб`єктом господарювання що належить до державного сектора економіки, порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, виконання зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Крім того, було допущено прострочення саме грошового зобов'язання, що виключає можливість застосування штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 231 ГК України.

Аналогічної правової позиції також притримується Вищий господарський суд у своїй судовій практиці (постанова ВГСУ від 12.02.2009 по справі № 18/125).

За таких обставин, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 18506,31 грн. та штрафу в сумі 11624,53 грн. слід відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 1104,74 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; позов задоволено на 64,7 %; було заявлено до стягнення 85373,56 грн.; стягнуто судом 55242,72 грн. ) покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «БМУ-Термо» , м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107-б, ідентифікаційний код 30921326, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сеал» , м. Луганськ, 138-г, ідентифікаційний код 34941711, борг в сумі 55242,72 грн. , витрати на судовий збір в сумі 1104,74 грн. , наказ видати .

3. В решті позову відмовити.

11 вересня 2012 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17 вересня 2012 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко