Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а-554/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-554/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Ходак А.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" вересня 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»»на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Приватне акціонерне товариство «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»»(далі ПрАТ «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»») звернулося до суду з позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2011 року № 0001302300.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням товариством подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 06.10.2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі -ДПІ у Вишгородському районі Київської області) проведена перевірка позивача, за результатами якої складений акт № 2145/23-2/23742193 від 06.10.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту на загальну суму 867852,17 гривень, в тому числі за червень 2011 року на суму 867852, 17 гривень та пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України та абзац 3 пункту 13 наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за № 197/18935, а саме: ПрАТ «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»до ДПІ у Вишгородському районі Київської області до податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року не надано копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді (реєстр виданих та отриманих податкових накладних).

24.10.2011 року ДПІ у Вишгородському районі Київської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0001092300 за платежем по ПДВ з вироблених на Україні товарів на суму грошового зобов'язання за основним платежем 867852,17 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 433926, 09 гривень.

Вказане рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги, ДПА в Київській області винесено рішення № 3421/10/25-017/342-1743 від 22.12.2011 року, яким частково скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 24.10.2011 року № 0001092300 в частині застосування штрафної (фінансової) санкцію у розмірі 433926, 09 гривень, відтак скарга позивача у відповідній частині задоволена.

Позивач, не погодившись з Рішенням ДПА в Київській області № 3421/10/25-017/342-1743 від 22.12.2011 року, та відповідно, з податковим повідомленням-рішенням від 24.10.2011 року № 0001092300, подав скаргу до ДПС України. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги № 1533/6/10-2115 від 24.01.2012 року вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 року № 0001092300 з урахуванням Рішення ДПА в Київській області № 3421/10/25-017/342-1743 від 22.12.2011 року, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу позивача без задоволення.

За результатами розгляду скарг ДПІ у Вишгородському районі Київської області винесено податкове повідомлення-рішення від 22.12.2011 року № 0001302300 за основним платежем 867852,17 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1,00 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору №0103/11 від 01.03.2011 року, укладеного між ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»та Консорціумом «ГудПайп», сторони прийняли на себе зобов'язання, які були виконані у повному обсязі. Так, Консорціумом «ГудПайп»було прийнято на себе зобов'язання по виконанню в заводських умовах, своїми силами та за допомогою третіх осіб, згідно з діючими нормативними документами, роботи з очищення труб діаметром 530 мм, проведенню ремонтних робіт та нанесенню на них із свого матеріалу зовнішнього покриття екструдованим поліетиленом типу ЗВ, товщиною 2,5 мм по ТУ У 26.8-30244575-001:2008 в кількості 4453,1 метрів погонних, а також виконувати перебазування (вивіз та повернення) труб - наданих Замовником - ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція», навантажувально-розвантажувальні роботи.

Станом на 30.06.2011 року роботи, обумовлені договором №0103/11 від 01.03.2011 року Консорціумом «ГудПайп»було виконано в повному обсязі, що було підтверджено актом прийому-передачі від 30.06.2011 року, яким було зафіксовано виконання робіт з очищення труб діаметром 530 мм, проведенню ремонтних робіт та нанесенню на них із свого матеріалу зовнішнього покриття екструдованим поліетиленом типу ЗВ, товщиною 2,5 мм. Враховуючи, що роботи пов'язані з очищенням труб діаметром 530 мм, проведенням ремонтних робіт та нанесенням на них із свого матеріалу зовнішнього покриття екструдованим поліетиленом типу ЗВ, товщиною 2,5 мм проводилось протягом тривалого часу, Консорціумом «ГудПайп»протягом всього терміну проводилось перебазування труб, обумовлене договором, було прийнято рішення щодо підписання єдиного акту прийому-передачі виконаних робіт на підставі проміжних актів. За наслідками проведених робіт ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»проводились розрахунки, шляхом перерахування коштів на рахунок Консорціуму «ГудПайп». Даний факт не заперечується податковим органом.

На виконання вказаного договору Консорціумом «ГудПайп»виписана податкова накладна №3 від 30.06.2011 року, на загальну суму 5 207 113 (п'ять мільйонів двісті сім тисяч сто тринадцять) гривень 04 коп., в тому числі ПДВ на суму 867 852 гривень (вісімсот шістдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят дві) гривні 17 коп., - на загальну суму виконаних об'ємів робіт за червень 2011 року. Відтак, суму податку за даною накладною, ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»було включено до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року.

У процесі взаємозвірок між Консорціумом «ГудПайп»та ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»було встановлено, що посадові особи Консорціуму, при заповненні бухгалтерських документів - актів виконаних робіт та податкових накладних, допустили помилку, використавши старі дані із попередньо виконаних договорів, при заповненні податкової накладної, а також в порушення вимог чинного законодавства не було включено податкову накладну в Єдиний реєстр податкових накладних. В свою чергу посадовими особами ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»не було звернуто увагу на розбіжності у актах та податкових накладних. Дана ситуація виникла в результаті великих об'ємів первинних документів, що надходять на опрацюванню бухгалтеру. Як наслідок, в результаті виявлених фактів, було прийнято рішення про усунення недоліків.

Сторонами за Договором №0103/11 від 01.03.2011 року було належним чином оформлено податкові накладні та акти у кількості 3 шт.: акт виконаних робіт від 23.06.2011 року та податкова накладна №1 від 23.06.2011 року на суму 184 649,22 гривень, акт виконаних робіт від 29.06.2011 року та податкова накладна №2 від 29.06.2011 року на суму 2 511 231,91 гривень, акт виконаних робіт від 30.06.2011 року та податкова накладна №3 від 30.06.2011 року на суму 2511231,91 гривень, - всього 3 акта та 3 податкових накладних на загальну суму 5 207 113 (п'ять мільйонів двісті сім тисяч сто тринадцять) гривень 04 коп., в тому числі ПДВ на суму 867 852 гривень (вісімсот шістдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят дві) гривні 17 коп. Крім того були внесені зміни в описання виконаних робіт.

22.09.2011 року ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція»було подано у ДПІ у Вишгородському районі уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011 року та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2011 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову, прийшов до висновку, що єдиним варіантом для включення сум податку до складу податкового кредиту у випадках порушення продавцем правил заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є подання покупцем скарги на постачальника. Крім того, подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011 року і оформлення податкових накладних від 23.06.2011 року № 1, від 29.06.2011 року № 2 та від 30.06.2011 року № 3, у цьому випадку не дає позивачу право на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відтак, колегія суддів зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Слід зазначити, що згідно зі статтею 1 вищезазначеного Закону господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та його контрагент виконали вимоги вищезазначеної норми права, а саме з метою усунення порушення вимог податкового законодавства 22.09.2011 було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011 року та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2011 року.

Колегія суддів зазначає, що твердження відповідача на яких ґрунтуються висновки суду першої інстанції про відсутність права у покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у зв'язку із тим, що продавцем не проведено реєстрацію виданих податкових накладних в ЄДРПН та порушенням порядку заповнення податкової накладної, носить необґрунтований характер, оскільки Податковим кодексом України не передбачено перевірку покупцем факту реєстрації отриманих податкових накладних в ЄДРПН, що унеможливлює встановлення факту допущеної помилки, до часу її виявлення органом державної податкової служби або контрагентом, що видав податкову накладну. У відповідності до п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з врахуванням строків давності), платник податків самостійно виявляє помилки , що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. Представником відповідача підтверджено, що недоліки були усунуті до моменту проведення перевірки, ДПІ у Вишгородському районі були надані усі документи, що підтверджують виправлення та усунення помилки, однак вони не були взяті посадовими особами, що проводили перевірку, до уваги. В свою чергу, у відповідності до п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок, як попередня оплата (аванс).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. За даних обставин, враховуючи, що ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція», виконав зобов'язання по сплаті податку до бюджету, застосування санкцій, а відповідно і винесення податкових повідомлень-рішень являється протиправним.

Необґрунтованим та безпідставним колегія суддів вважає посилання суду першої інстанції на ст.192 Податкового кодексу України, як на одну із підстав відмови в задоволені позовних вимог, якою передбачений порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту оскільки, в даному випадку платником податків внесені зміни до податкової декларації, як це передбачає ст.50 спеціального закону, а не здійснено зменшення або збільшення суми компенсації вартості наданих послуг.

Крім того, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу на той факт, що відповідно до пп. 60.1.3 п.60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення рішення відкликається якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового-повідомлення рішення. Податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання (п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України). Відтак, податкове повідомлення рішення від 24.10.2011 року №0001092300 вважається відкликаним в силу закону.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду, якою позовні вимоги з урахуванням їх уточнень задовольнити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»»- задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року - скасувати .

Позов Приватного акціонерного товариства «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція»»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 22.12.2011 року №0001302300.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 11 вересня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.