Постанова

від 13.08.2012 по справі 9364/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2012 року 9364/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Лапія С.М.,

при секретарі -Пилипчук В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС до товариства з обмеженою відповідальністю «Бригада-АС» та товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Літас» про стягнення коштів отриманих за нікчемним правочином, -

в с т а н о в и в:

Білоцерківська ОДПІ Київської області звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути на користь Державного бюджету України як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином; з ТОВ «Бригада-АС» кошти в сумі 9 358 740,00 грн. і ТОВ «Компанія «Літас» кошти в сумі 9 358 740,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що договори, укладені між відповідачами, є фіктивними.

До судового засідання сторони, належно повідомлені про час, дату та місце розгляду справи явку своїх представників не забезпечили.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі про причини неявки своїх представників до судового засідання не повідомили, із клопотаннями про відкладення засідання до суду не звертались.

Відповідно до частин 4 та 6 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, відповідачі про причини неявки своїх представників суд не повідомили, необхідність заслухати свідка чи експерта відсутня, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Білоцерківською ОДПІ проведено невиїзну планову перевірку ТОВ «Бригада-АС»(далі -Відповідач 1) з питань правових господарських відносин з рядом суб'єктів господарювання та складено відповідний акт від 30.09.2010р. № 3074/23-2/34326619/202.

В ході перевірки встановлено, що Відповідач 1 мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Компанія «Літас»(далі - Відповідач 2).

Відповідно до наявних під час перевірки документів Відповідач 1 придбав у Відповідача 2 товар та будівельно-монтажні роботи.

Станом на 30.06.2010 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»у ТОВ «Бригада-АС»рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Компанія «Літас»на суму 9 358 740,00грн.

Договори купівлі-продажу та надання послуг в ході перевірки надані не були, але в довідках про вартість виконаних робіт форми КБ-3 зазначено угоди, згідно яких виконувались роботи, а саме: № 001/01 від 01.03.2010, № 05/05 від 08.05.2010 та № 01/04 від 01.04.2010.

В первинних документах ТОВ «Компанія «Літас»вказано, що місцезнаходженням підприємства є м. Київ, бульв. М.Приймаченко, 5, і визначено посадову особу, яка засвідчує своїм підписом документ -ОСОБА_1.

З даних автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2010 року існує розбіжність між податковим зобов'язанням ТОВ «Бригада АСА»та податковим кредитом ТОВ «Компанія «Літас»в сумі 1 458 930,00 грн.

ТОВ «Компанія «Літас» знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва. Стан платника 9 -«направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Згідно п. 1.23 наказу ДПА України від 27.05.2008 року № 355 «Щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків»та відповідно до розділу 6 Наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»ГВПМ Білоцерківської ОДПІ надано службові записки № 643 від 03.09.2010 та № 665 від 10.09.2010 щодо надання практичної допомоги в зборі доказової бази та інформації щодо підтвердження чи спростування ознак фіктивності контрагентів, в т.ч. ТОВ «Компанія «Літас»при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Бригада АС».

ГВПМ Білоцерківської ОДПІ надано запит від 13.09.10 №5089/7/26-50 до ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо подання звітності ТОВ «Компанія «Літас».

Згідно бази даних платників податків ДПС України та відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.09.2010 № 9471/7/23-1010 ТОВ «Компанія «Літас»останню податкову декларацію з податку на додану вартість подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва за травень 2010 року, останню декларацію з податку на прибуток підприємства подано за 1 квартал 2010 року з нульовими показниками.

Остання звітність за формою 1-ДФ подана за 4 квартал 2009 року, кількість працюючих на підприємстві становить 5 осіб.

Службовою запискою ГВПМ Білоцерківської ОДПІ від 14.09.2010р. № 6068/1/7/26-50 повідомлено про те, що проведеними заходами щодо відпрацювання контрагента ТОВ «Бригада АС»ТОВ «Компанія «Літас»встановлено, що ТОВ «Компанія «Літас»зареєстроване за адресою: м. Київ, бульв. М. Приймаченко, 5. Працівниками ГВПМ Білоцерківської ОДПІ за участю працівників ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва 14.09.2010 було проведено перевірку місцезнаходження ТОВ «Компанія «Літас»за вказаною адресою, за результатами перевірки встановлено відсутність підприємства за даною адресою.

Листом ГВПМ Білоцерківської ОДПІ від 13.09.10 №5087/7/26-50 Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської РДА в м. Києві дано запит щодо надання інформації про укладання договору оренди з ТОВ «Компанія «Літас». КП «Печерська брама»листом від 14.09.2010 №1482/4 повідомило про те, що договір оренди із вказаним підприємством не укладався.

Таким чином, адреса, вказана у зазначених видаткових накладних, податкових накладних, актах виконаних робіт, довідках про вартість виконаних робіт форми КБ-3 від ТОВ «Компанія «Літас»не відповідає фактичному місцезнаходженню підприємства.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному Державному реєстрі юридичних осбі та фізичних осіб-підприємців, засновником та директором ТОВ «Компанія «Літас»є громадянин ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Працівниками ГВПМ Білоцерківської ОДПІ направлено запит до ГВПМ Макіївської ОДПІ про відібрання пояснень у вказаного громадянина з приводу реєстрації та діяльності ТОВ «Компанія «Літас».

Згідно пояснень громадянина ОСОБА_1, наданих працівникам ГВПМ Макіївської ОДПІ, ОСОБА_1 реєстрацію та перереєстрацію ТОВ «Компанія «Літас»не проводив, статут підприємства особистим підписом в присутності нотаріуса не підписував, місцезнаходження підприємства йому не відомо, дозвіл на отримання печатки не отримував, розрахункові рахунки не відкривав, свідоцтво платника ПДВ не отримував, документи (угоди, акти виконаних робіт, видаткові накладні, податкові накладні) не підписував, реалізацію товарів, будівельно-монтажних робіт від імені ТОВ «Компанія «Літас»не здійснював.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Згідно вимог п. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно п. 2 ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні м ати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і равильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

Крім того, відповідно п.п. 1.2 п. 1, п.п.2. 1, п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При проведенні перевірки не надано належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, дорожніх листів вантажного автомобіля, книг реєстрації доручень, актів виконаних робіт на здійснення вантажних перевезень (транспортування придбаного товару у ТОВ «Компанія «Літас»). На письмовий запит Білоцерківської ОДПІ від 21.09.10 №31275/23-2/344 про надання завірених копій документів, підтверджуючих взаємовідносини з ТОВ «Компанія «Літас», ТОВ «Бригада-АС»листом № 22/ІХ-10 від 22.09.2010 повідомило про відмову в наданні копій документів, про що податковим органом складено акт про ненадання документів від 24.09.2010 № 306.

Згідно листа Державного комітету України по питаннях регуляторної політики та підприємництва від 08.08.2006 року № 6197 та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, передбачений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажів та обліку виконаної роботи.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, використання якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

В ході проведення перевірки складського, матеріального, аналітичного та синтетичного бухгалтерського та фінансового обліку податковим органом не виявлено документів, які є складовою частиною комплекту перевізних документів.

Отже, накладні та акти виконаних робіт не є первинним документом бухгалтерського обліку, що підтверджує поставку товарно-матеріальних цінностей та послуг відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1, п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, так як підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, не відповідають дійсності.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03р. № 143 визначено, що відомості наведені в декларації повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Отже, податковий облік повністю базується на первинних документах (накладних, актах виконаних робіт, господарських договорах) та регістрах бухгалтерського обліку.

Таким чином, придбання ТОВ «Бригада АС»товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Компанія «Літас»не підтверджено первинними документами, чим порушено абзац 4, п.п. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити відповідні реквізити.

Отже, податкові накладні ТОВ «Компанія «Літас»не відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», оформлені неналежним чином, а дані, що містяться в них, не відповідають дійсності та не дають права ТОВ «Бригада-АС»на включення ПДВ, що зазначений в них, до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного податкового звітного періоду.

В силу п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними та іншими подібними документами.

Згідно з п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування.

Тобто, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством чітко передбачалось, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата сум до Державного бюджету України.

Як вбачається з аналізу вищевказаних норм, Законом України «Про податок на додану вартість»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Виходячи з зазначеного, договори, укладені між ТОВ «Бригада-АС» та ТОВ «Компанія «Літас»не спричиняють реального настання наслідків, крім тих, які пов'язані з їх нікчемністю.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як зазначено в ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

ТОВ «Бригада-АС»перераховувало кошти на рахунок ТОВ «Компанія «Літас»без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 ст. 208 ГК України встановлено, що у разі визнання недійсним господарського зобов'язання як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення ст. ст. 207 та 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно зі ст.ст. 203, 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Із викладеного слідує, що договори, укладені між відповідачами, фактично не укладались, носять фіктивний характер та відображені в бухгалтерському обліку Відповідача-1 з метою ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) шляхом зменшення податкового зобов'язання, яке необхідно було сплатити до державного бюджету та, відповідно, збільшення податкового кредиту, тому в діях останнього вбачається умисел, спрямований на завдання шкоди інтересам держави та суспільства.

Органи державної податкової служби на підставі п. 11 ст. 10 Закону «Про державну податкову службу в Україні», можуть звертатись до судів із позовами про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом з тим за змістом ч. 1 ст. 208 ГК України застосування цих санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

При цьому, ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть, зокрема, бути визнання правочину недійсним, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Також обставини господарських взаємовідносин між ТОВ «Бригада-АС»та ТОВ «Компанія «Літас»були предметом дослідження у адміністративній справі № 2а-8831/11/1070 за позовом TOB «Бригада-АС»до Білоцерківської ОДПІ Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012, у задоволенні позову було відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскілки в ході розгляду Київським окружним адміністративним судом справи № 2-а-8831/10/1070 встановлено фіктивність та протиправність господарських взаємовідносин між ТОВ «Бригада-АС»і ТОВ «Компанія «Літас», суд вважає ці обставини доведеними та такими, що не потребують доказування.

Проаналізувавши як кожну окремо, так і в сукупності всі обставини даної справи, суд приходить до висновку, що договори, укладені між ТОВ «Бригада-АС»та ТОВ «Компанія «Літас»є фіктивними операціями, які відображені в бухгалтерському обліку ТОВ «Бригада-АС»з конкретною метою, що суперечить інтересам держави, а саме: здійснювати підприємницьку діяльність в порушення чинного законодавства, тому позовні вимоги є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з відсутністю клопотання позивача про відшкодування судових витрат та будь-яких доказів їх наявності, судові витрати стягненню з відповідачів на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 72, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бригада-АС» (ідентифікаційний код 34326619) на користь Державного бюджету України кошти в сумі 9 358 740 (дев'ять мільйонів триста п'ятдесят вісім тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп. як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Літас» (ідентифікаційний код 33499117) на користь Державного бюджету України кошти в сумі 9 358 740 (дев'ять мільйонів триста п'ятдесят вісім тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп. як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.