Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а/1270/6179/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6179/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі судового засідання: Білоконі Д.І.,

представників сторін:

від позивача: Буркова О.М. (довіреність від 29.03.2012 №27/10),

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служи до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Строй» про стягнення коштів на суму податкового боргу в розмірі 122 856,09 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служи до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Строй» про стягнення коштів на суму податкового боргу в розмірі 122 856,09 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування подання позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Строй» є платником податків та зборів і перебуває на податковому обліку у Ленінській МДПІ у м.Луганську. Станом на липень 2012 року відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 122 856,09 грн. Податковий борг виник внаслідок нарахування штрафних санкцій контролюючим органом по податковому повідомленню-рішенню від 06.01.2012 №0000061600 на загальну сум 226 271,90 грн., винесеного на підставі акту перевірки від 06.01.2012 №1/600-35844690 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки (сплачено штрафних санкцій у розмірі 103 475,07 грн.) та нарахованої пені у розмірі 60,07 грн. На адресу відповідача поштовим відправленням з повідомленням про вручення була надіслана податкова вимога від 14.02.2012 №310. 13.04.2012 позивачем було прийнято Рішення №2575/19-504 про опис майна у податкову заставу.

Вищевказані заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу, тому позивач просить стягнути в судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Строй» кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 122 856,09 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі, наполягав на його задоволенні, надав суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

06 вересня 2012 року на адресу суду повернувся конверт без вручення відповідачу з довідкою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний серед іншого, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, зокрема, визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Строй» (код ЄДРПОУ 35844690) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.04.2008 (а.с. 6-9).

Відповідач перебуває на податковому обліку в якості платника податків у Ленінській МДПІ у м.Луганську з 26.01.2012 за №162 (раніше відповідач перебував на податковому обліку у ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську та 06.02.2012 був знятий з обліку), що підтверджується повідомленням від 16.01.2012 №794/7/29/28 (а.с. 16).

Судом встановлено, що станом на 25.07.2012 за відповідачем рахується податковий борг в сумі 122856,09 грн., в тому числі: штрафна санкція - 122796,02 грн. та пеня - 60,07 грн. (а.с.15).

З матеріалів справи вбачається, що 06 січня 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську проведено перевірку своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов'язань до бюджету з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку, який було надано у лютому 2011 року за вересень 2010 року, Декларації з ПДВ надану у грудні 2010 року за липень 2010 року, Декларації з ПДВ надану у грудні 2010 року за серпень 2010 року, Декларації з ПДВ надану у грудні 2010 року за вересень 2010 року, за результатами якої складений акт від 06.01.2012 №1/1600/35844690 (а.с. 17).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем правил сплати (перерахування) податку на додану вартість в порушення підпункту ст.126.1 статті 126 розділу II Податкового кодексу України (а.с. 17).

На підставі акту перевірки від 06.01.2012 №1/1600/35844690 відповідно до статті 126 Податкового кодексу України за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного згідно 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням від 06.01.2012 №0000061600 до відповідача застосовано штраф в сумі 226 271,09 грн. (а.с. 18).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачу у відповідності зі ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня в сумі 60,07 грн.

Відповідачем частково сплачено штрафні санкції у розмірі 103475,07 грн. (а.с. 15).

Із звортнього боку облікової картки платника вбачається, що станом на 06.09.2012 несплаченим залишається податковий борг в сумі 122796,02 грн. та пеня 60,07 грн. (а.с. 30-31).

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську Луганської області на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням була надіслана податкова вимога форми «Ю» від 14.02.2012 №310, що підтверджується фіскальним чеком (а.с. 10), та податкова вимога, що направлялася рекомендованою кореспонденцією відповідачу, повернулась на адресу позивача без вручення згідно довідки пошти форми 20 «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 10 - зворотній бік).

В силу п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Вказане податкове повідомлення - рішення та податкова вимога згідно наведених вимог ст.58 Податкового кодексу України вважаються врученими позивачу.

13 квітня 2012 року Ленінською МДПІ у м.Луганську Луганської області було прийнято Рішення №2575/19-504 про опис майна ТОВ «Моноліт-Строй» у податкову заставу (а.с. 11).

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 122856,09 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 06 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 11 вересня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служи до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Строй» про стягнення коштів на суму податкового боргу в розмірі 122 856,09 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Строй» (код ЄДРПОУ 35844690) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі 122 856,09 грн. (сто двадцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят шість гривень 09 коп.) в дохід Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 11 вересня 2012 року.

СуддяО.В. Захарова