Постанова

від 21.08.2012 по справі 2а-1362/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

21.08.2012 р. Справа № 2а-1362/12/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС,

доприватного малого підприємства виробничо-комерційної фірми «Олвік»,

простягнення податкового боргу в сумі 120529,00 грн., В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (далі - позивач) пред'явлено позов про стягнення з приватного малого підприємства виробничо-комерційної фірми «Олвік»(далі - відповідач) податкового боргу в сумі 120529,00 грн.

Представником позивача позов підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, свої доводи виклав в запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи.

До суду надійшли клопотання від представників позивача та відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Керуючись ч. 4 ст. 122 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне мале підприємство виробничо-комерційна фірма «Олвік», як платник податків перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС.

Посадовими особами ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1402/15-001/20862465 від 02.08.2011 року (а.с.10-11) .

На підставі акту № 1402/15-001/20862465 від 02.08.2011 року та відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 012651520 від 23.08.2011 року (а.с. 9) , відповідно до якого відповідачу в порушення пп. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 120933,00 грн, у тому числі за основним платежем 120932,00 грн. та за штрафними санкціями 1,00 грн., яке відповідач отримав 27.08.2011 р. згідно поштового повідомлення про вручення (а.с. 12) .

Правом на оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку відповідач не скористався. Доказів на підтвердження оскарження рішення до суду не надав.

В результаті зарахування суми переплати на особовому рахунку відповідача суму боргу зменшено до 120529,00 грн.

Згідно п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а»пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«и»пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки відповідачем не оскаржено рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість. На час розгляду справи судом рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не оскаржено.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст. 99 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного малого підприємства виробничо-комерційної фірми «Олвік» (вул. Потьомкінська, 110, кв. 2, м. Миколаїв, 54000, ідентифікаційний код 20862465) на користь Державного бюджету України борг в сумі 120529 гривень 00 коп.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов