Рішення

від 11.09.2012 по справі 5004/800/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. Справа № 5004/800/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі відділення ПАТ "КБ"Надра" Луцьке регіональне управління

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-Сервіс"

про стягнення 227 643,22 грн.

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Куковський І.О., дов. №13-11-6723 від 03.05.2012р.

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі відділення ПАТ "КБ"Надра" Луцьке регіональне управління звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-Сервіс" про стягнення 227 643,22 грн., в т.ч. 115 000,00грн. заборгованості за користування кредитною лінією з режимом вільного кредитування за період з 19.03.2008р. по 18.03.2010р. згідно договору кредитної лінії від 19.03.2008р. №6М/2008/980-МКЛВ/789, 66 171,45 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 31.03.2008р. по 31.03.2012р. згідно п. 3.2.2.1 договору, 13 746,18грн. пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за період з 01.10.2011р. по 31.03.2012р. згідно п.п. 8.1., 8.2. договору, 8 964,99 грн. штрафу за порушення умов кредитного договору згідно п.8.3. договору та 23 760,60грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2009р. по 01.02.2012р. згідно ст.625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем зобов'язань по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, наданому по меморіальному ордеру №383 від 19.03.2008р. згідно договору кредитної лінії від 19.03.2008р. №6М/2008/980-МКЛВ/789.

Розгляд спору відкладався згідно зі ст.77 ГПК України у зв'язку з непредставленням витребуваних судом доказів.

Ухвалами суду від 05.07.2012р. та 21.08.2012р. сторони було зобов'язано надати суду: позивача - Положення про Відділення ПАТ "КБ"Надра" Луцьке регіональне управління; відповідача - довідку про включення до ЄДРПОУ, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

Позивач на виконання вимог суду в судовому засіданні 11.09.2012р. долучає до матеріалів справи Положення про відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Луцьке регіональне управління, затверджене протоколом правління ПАТ "КБ "Надра" №1 від 18.01.2012р.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, обґрунтовані пояснення по суті позовних вимог суду не надав, ухвали суду від 05.07.2012р., 21.08.2012р. надіслані на адресу відповідача, повернулися до суду з відмітками органів поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній".

Згідно довідки з ЄДРПОУ №1269 від 05.09.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Призма-Сервіс" зареєстровано за адресою: 43010, м.Луцьк, вул. Дубнівська, 22, куди і надсилались ухвали суду від 05.07.2012р. та 21.08.2012р.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірники рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, повернуті органами зв'язку з позначкою за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній". з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в :

19.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Луцьке регіональне управління (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", що стверджується п.1.2 Статуту ПАТ "Комерційний банк "Надра", затвердженим наказом тимчасового адміністратора ВАТ КБ "Надра" №52 від 26.01.2011р.) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Призма-Сервіс" був укладений договір кредитної ліні №6М/2008/980-МКЛВ/789.

Відповідно до п.п. 1.1-1.3 договору банк (позивач) відкриває позичальнику (відповідачу) кредитну лінію в сумі 115 000грн. терміном на 24 місяці з 19.03.2008р. по 18.03.2010р. Кредит надається із сплатою 18,9% річних. Ціль кредитування: поповнення обігових коштів.

Одержання відповідачем кредиту в сумі 115 000грн. стверджується меморіальним ордером №383 від 19.03.2008р.

Умовами договору (п. 3.2.2) встановлено, що відсотки за користування кредитом по кредиту нараховуються наступним чином:

- за користування кредитом позичальник повинен сплатити банку плату у вигляді відсотків від суми кредиту. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 18,9 % річних із розрахунку 360 днів на рік;

- відсотки, нараховані в порядку, передбаченому п. 3.2. цього договору, повинні сплачуватися позичальником у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 22 числа поточного місяця, а відсотки за останній період користування кредитом сплачуються одночасно зі сплатою останнього платежу по кредиту.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Отже, з моменту укладення кредитного договору між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які врегульовані як загальними положеннями про зобов'язання, так і окремими зобов'язаннями щодо кредиту.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторони обумовили у п.1.1 договору строк повернення кредиту - до 18.03.2010р. та розмір відсотків за користування кредитом (п.1.2 договору) - 18.9%, проте, в порушення зобов'язань позичальник відсотки по кредиту сплачував несвоєчасно, а з жовтня 2010 року погашення припинилось, що призвело до звернення кредитора з позовом до суду.

На час розгляду спору заборгованість не оспорена і не погашена.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення неповернутого кредиту в сумі 115 000грн. та відсотків за користування кредитом в сумі 66 171,45 грн. за період з 31.03.2008р. по 31.03.2012р. підставні та підлягають задоволенню відповідно до ст.ст. 536, 1054 ЦК України та ст.193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 13 746,18грн. пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за період з 01.10.2011р. по 31.03.2012р. згідно п.п. 8.1., 8.2. договору, 8 964,99 грн. штрафу за порушення умов кредитного договору згідно п.8.3. договору.

У договорі кредитної лінії від 19.03.2008р. №6М/2008/980-МКЛВ/789 передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення позичальником строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Пунктами 8.1-8.3 договору передбачена відповідальність сторін:

- у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня;

- у разі порушення позичальником строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня;

- за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 % від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, визначених на дату прострочення.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 ГК України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

На цьому зауважено, зокрема, у Постанові Верховного Суду України "Про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних, пені та штрафу" №3-24гс12 від 27.04.2012р.

У відповідності зі ст. ст. 111 28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, підставні вимоги позивача щодо стягнення 8 964,99 грн. штрафу згідно 549 ЦК України, ст. 230 ГК України, згідно п.8.3 договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Заборгованість по сплаті відсотків у відповідача виникла з 01.10.2009р., а по поверненню кредиту з 19.03.2010р. Нарахування пені позивачем здійснено за період з 01.10.2011р. по 31.03.2012р., тобто за межами строків, встановлених п.6 ст.232 ГК України.

Враховуючи викладене, у стягненні 13 746,18грн. пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків в період з 01.10.2011р. по 31.03.2012р. згідно п.п. 8.1., 8.2. договору слід відмовити.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, підставні вимоги позивача щодо стягнення 23 760,60грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2009р. по 01.02.2012р. згідно ст.625 ЦК України.

Оскільки спір в частині задоволених вимог до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 4 277,94грн. (пропорційно сумі задоволених позовних вимог) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 536, 549, 1054 ЦК України, ст.ст.193, 230-232 ГК України, ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Призма-Сервіс", м.Луцьк, вул.Дубнівська, 22, код ЄДРПОУ 25087692

на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"" в особі відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"" Луцьке регіональне управління, м.Луцьк, Київський майдан, 1, код ЄДРПОУ 26207141

115 000грн. заборгованості по кредиту, 66 171,45грн. відсотків, 8 964,99грн. штрафу, 23 760,60грн. інфляційних втрат, 4 277,94грн. судового збору. Всього - 218 174,98грн.

3. У стягнені 13 746,18грн. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

14.09.2012р.

Суддя С. Т. Філатова