Рішення

від 15.05.2012 по справі 5006/22/12/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.12 р. Справа № 5006/22/12/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВС-КМ»

(20700, м. Сміла, Черкаська область, вул. Артема, 119)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення 47310,00 грн.

Суддя Архипенко О.М.

Представники сторін не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІВС-КМ» (Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Відповідач) про стягнення 47310,00 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 530, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 222, 226, 265 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем умов пункту 5.2 Договору поставки від 10.01.2009 №25 щодо здійснення повної оплати за поставлений товар за видатковою накладною від 25.02.2009 №РН-000015.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.04.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позивач в судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. На виконання вимог ухвали господарського суду від 09.04.2012, позивач надіслав на адресу суду супровідним листом витребувані судом документи.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Явку представника у судові засідання не забезпечив.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

В С Т А Н О В И В:

10.01.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІВС-КМ» (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір поставки №25 (далі - Договір) (арк. с. 15-17).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник приймає на себе зобов'язання виготовити та поставити меблі (далі - Товар), згідно із Замовленням на окрему партію, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар у порядку і на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що кількість, асортиментний перелік Товару визначаються Сторонами в замовленні та зазначаються в накладних на кожну партію Товару, що є невід'ємними частинами даного Договору.

Поставка здійснюється на підставі усних замовлень Покупця, яке передається уповноваженим представником Сторони телефоном. У замовленні зазначається найменування, асортимент, кількість Товару, строки поставки, інші дані, які Сторони вважають за доцільне тут передбачити. На підставі усного замовлення Покупця Постачальник формує рахунок-фактуру та накладну (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до пункту 5.2 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника або готівкою в касу підприємства в день підписання накладної.

Згідно з пунктом 9.5 Договору він вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами в день, зазначений на початку, і діє до 31 грудня 2009 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Договору Відповідач отримав від Позивача товар на суму 59310,00 грн. Факт вказаної поставки підтверджується видатковою накладною від 25.02.2009 № РН-000015, підписаною уповноваженими особами сторін та скріпленою їх печатками (арк.с. 18).

Проте відповідач свої зобов'язання в частині здійснення повної і своєчасної оплати поставленого товару виконав не повністю, що і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю -продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач надав до позовної заяви прибутковий касовий ордер від 25.02.2011 № 51 відповідно до якого відповідач частково погасив заборгованість у розмірі 12000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на день розгляду справи в суді складає 47310,00 грн і залишається непогашеною.

Відповідач не представив суду доказів повного виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за Договором, у той час як відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 47310,00 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВС-КМ» (20700, м. Сміла, Черкаська область, вул. Артема, 119, ідентифікаційний код 32778275, р/р 2600944123 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у

м. Києві, МФО 380805) суму боргу у розмірі 47310,00 грн (сорок сім тисяч триста десять грн 00 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн.

Повне рішення складено 21.05.2012.

Суддя Архипенко О.М.