Рішення

від 13.06.2012 по справі 5006/25/6/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.12 р. Справа № 5006/25/6/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Кохановій Ю.І., за участю представників позивача Калитвянської С.О., представника відповідача Моїсєєнко О.П. розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по виготовленню металовиробів і будівельних профілів» про стягнення заборгованості за електроенергію, 3% річних, інфляційних нарахувань у розмірі 9046,40 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» м.Горлівка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по виготовленню металовиробів і будівельних профілів» м.Донецьк про стягнення 9046,40грн. боргу, що утворився за період з жовтня 2009р. по листопад 2009р. і складається з заборгованості за активну електроенергію у сумі 7282,87 грн., 3% річних у розмірі 512,91 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 1250,62 грн.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання електроенергії № 418 від 15.09.2006р., звіти про обсяги спожитої електричної енергії, акти приймання-передачі енергії, рахунки за електроенергію, супровідні листи, розрахунок ціни позову.

Ухвалою суду від 08.05.2012 р. замінено найменування позивача з Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначив, що позивач при нарахуванні заборгованості за договором не врахував наявну у відповідача переплату станом на 01.10.2009р. Крім того пояснив, що різниця, яка існує у розрахунках боргу відповідача та позивача у жовтні-листопаді 2009 року склалась через те, що позивач необґрунтовано застосовує до відповідача тарифи, передбачені для другого класу напруги, у той час, як відповідач вважає себе споживачем електричної енергії за тарифом першого класу напруги.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з необхідністю надання сторонами нових доказів.

Ухвалою суду від 06.06.2012р. на підставі ст. 69 господарського процесуального кодексу України, за клопотанням сторін строк розгляду спору продовжено на 15 днів.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

15.09.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» в особі Кіровських електричних мереж (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по виготовленню металовиробів і будівельних профілей» (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 418 (т.1 а.с.41-45), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п.2.1.2 договору, постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в межах 320 кВт приєднаної потужності в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (Додаток 13 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"), а споживач згідно п.2.2.3 договору оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію" та №6 „Графік зняття показів засобів обліку електроенергії", а також здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії (додаток до договору №10) (п.2.2.4 договору).

Пунктом 4.2.1 Договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 -2.2.4. цього договору, з порушення термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.4.5 Додатку №5 "Порядок розрахунків" до договору встановлено, що споживач на підставі рахунків постачальника здійснює попередню оплату заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, включаючи ПДВ 3 (трьома) платежами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 25 дня періоду, попереднього розрахунковому 20 % від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії; до 05 дня періоду, попереднього розрахунковому 40 % від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії; до 15 дня періоду, попереднього розрахунковому 40 % від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії. Рахунки для здійснення планових платежів постачальник надає споживачу всі одночасно разом з остаточним рахунком за попередній розрахунковий період (том1, а.с.13-15).

Пунктом 7 Додатку №5 „Порядок розрахунків" до Договору, встановлено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі рахунка, виставленого постачальником відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ або ЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Додатком №2 до договору „Перелік місць встановлення електролічильників з урахуванням тарифної групи точок вводу за яким здійснюється розрахунок за спожиту електроенергію" визначена тарифна група споживання -1, клас напруги -2 (том1, а.с.47).

Відповідно до п.9.4 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2006. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Договір про постачання електричної енергії № 418 від 15.09.2006р. разом з додатками до нього підписаний обома сторонами.

З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

З матеріалів також справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором № 418 від 15.09.2006р. виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийняття-передавання товарної продукції за періоди жовтень-листопад 2009р. (том1, а.с.18,21).

Акти прийому-передачі електроенергії за спірний період були отримані відповідачем, що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами їх відправки.

Крім того, у матеріалах справи наявні копії рахунків за електроенергію за жовтень 2009 р. на суму 7618,51 грн. та листопад 2009р. на суму 7558,30 грн., що були вручені представнику відповідача під особистий розпис (т.1 а.с.19-22).

Пунктом 4.5 Додатку №5 "Порядок розрахунків" до договору передбачено, що у платіжному дорученні споживач електричної енергії чітко вказує в розділі «призначення платежу»: за який вид нарахувань проводиться оплата, за який період здійснюється оплата та номер і дату договору.

Пунктом 4.7 Додатку №5 "Порядок розрахунків" до договору встановлено, що при відсутності у платіжному документі у реквізиті «призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію зараховуються в погашення існуючої заборгованості цього споживача за найдавнішим терміном її виникнення. Аналогічне положення визначене пунктом 6.5 Правил користування електричної енергії.

З матеріалів справи та з огляду на вищезазначені умови договору вбачається, що відповідач сплачував спожиту електричну енергію за спірний період, але не у повному розмірі, а саме:

- по рахунку за жовтень 2009р. (на суму 7618,51 грн.) зараховані позивачем платіжними дорученнями № 187 від 24.11.2009р. частково на суму 1392,94 грн., №190 від 25.11.2009р. на суму 1500 грн., № 196 від 02.12.2009р. на суму 1000 грн., №210 від 30.12.2009р. частково на суму 2225,57 грн. - на загальну суму 6118,51 грн.;

- по рахунку за листопад 2009р (на суму 7618,51 грн.) зараховані позивачем платіжними дорученнями №210 від 30.12.2009р. частково на суму 774,43 грн., №28 від 24.02.2010р. на суму 1000 грн., №62 від 15.09.2010р. частково на суму 1 грн. - на загальну суму 1775,43 грн.

Таким чином, у відповідача утворився борг за електроенергію на загальну суму 7282,87 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію спожиту за період з жовтня 2009р. по листопад 2009р., яка складається з основного боргу у сумі 7282,87 грн., 3% річних у розмірі 512,91 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 1250,62 грн.

Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюють Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. N 28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за N 417/1442 (з наступними змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії існує в межах договірних відносин.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" про стягнення з відповідача основної суми боргу за активну електроенергію у сумі 7282,87 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

З наданих відповідачем платіжних доручень на оплату електричної енергії за період з жовтня 2009 року по листопад 2009 року вбачається, що всього відповідачем за спірний період спожито енергії на суму 15176,81 грн., сплачено 7893,94 грн., тому сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 7282,87 грн.

Отже суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 1250,62 грн. та 3 % річних у сумі 512,91 грн.

Матеріали справи свідчать, що пунктом 7 додатку № 5 "Порядок розрахунків" до договору сторони встановили, що рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Перевіривши розрахунки щодо нарахованих 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку що розрахунки є вірними, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не приймає доводи відповідача щодо необґрунтованості застосування позивачем тарифу 2 класу, оскільки додатком №2 до договору визначено, клас напруги -2 (том 1, а.с.47), а відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірні правовідносини виникли на підставі договору про постачання електричної енергії № 418 від 15.09.2006р., укладеного між відповідачем та позивачем. Договір про постачання електричної енергії № 418 від 15.09.2006 р. є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії і споживачем, тому класи напруги для споживача визначаються саме умовами вказаного договору. Матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору № 418 від 15.09.2006р., а саме до додатку №2 до нього, в частині застосування до відповідача тарифів електроенергії за першим класом напруги.

Отже, позивачем обґрунтовано надавались відповідачу рахунки про сплату електричної енергії з врахуванням встановленого договором другого класу напруги. Відповідач протилежного не довів.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яку у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р.; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р.).

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиційне значення процесуальним законом надається фактам, встановленим судовими рішеннями, в тому числі в їх мотивувальних частинах.

Постановою апеляційного господарського суду Донецької області від 11.01.2011р. у справі №25/128пн відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод по виготовленню металовиробів і будівельних профілів" до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" про визнання права позивача отримувати від відповідача згідно договору № 418 від 15.09.2006р. електричну енергію за тарифом (ціною) першого класу, отже факти, встановлені судовим рішенням у цій справі не підлягають доведенню у справі № 5006/25/6/2012.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги. Матеріали справи не містять доказів своєчасної повної оплати отриманої відповідачем електроенергії.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по виготовленню металовиробів і будівельних профілів» про стягнення заборгованості за електроенергію, 3% річних, інфляційних нарахувань у розмірі 9046,40 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по виготовленню металовиробів і будівельних профілів» (83008 м. Донецьк, вул. Умова,1 ЄДРПОУ 33280998) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (на рахунок ВП Кіровські електричні мережі із спеціальним режимом користування № 260363011291 у ДОУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 00130915) борг за активну електроенергію у сумі 7282,87 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по виготовленню металовиробів і будівельних профілів» (83008 м. Донецьк, вул. Умова,1 ЄДРПОУ 33280998) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (на рахунок ВП Кіровські електричні мережі № 26006301751415, філія ГУ ПАТ ПИБ в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00130915) 3% річних у розмірі 512,91 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 1250,62 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по виготовленню металовиробів і будівельних профілів» (83008 м. Донецьк, вул. Умова,1 ЄДРПОУ 33280998) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, на п/т № 26001307550283 у філії «Центрально-міського відділення ПАО Промінвестбанк в м.Горлівка Донецької області, МФО 334464, ЕДРПОУ 00131268) судовий збір у сумі 1609 грн.50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 13 червня 2012 року.

Повний текст рішення буде складено та підписано 18 червня 2012 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.