Рішення

від 13.09.2012 по справі 5011-65/6022-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-65/6022-2012 13.09.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Дочірнього підприємства "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-сервіс", м. Київ

про: стягнення 16 643,61 грн.

за участю представників:

від позивача : Марченко Р.В. - представник за довіреністю б/н від 01.11.2011 р. від відповідача :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-сервіс" про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування № 280311 від 28.03.2011 р. в розмірі 21 478,32 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору транспортного експедирування № 280311 від 28.03.2011 р. в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-сервіс" утворилась заборгованість в сумі 21 478,32 грн.

У позові Дочірнє підприємство "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-сервіс" суму основного боргу в розмірі 19 500,00 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 156,00 грн., 3% річних в сумі 331,77 грн. за період з 02.09.2011 р. по 26.03.2012 р. та пеню в сумі 1 490,55 грн. за період з 02.09.2011 р. по 28.02.2012 р., що разом складає -21 478,32 грн.

До початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої Дочірнє підприємство "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-сервіс"14 500,00 грн. -основного боргу, інфляційну складову боргу в сумі 214,50 грн. за період з 02.09.2011 р. по 30.03.2012 р., 3% річних в розмірі 438,56 грн. за період з 02.09.2011 р. по 21.06.2012 р., пеню в сумі 1 490,55 грн. за період з 02.09.2011 р. по 28.02.2012 р., а всього -16 643,61 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував уточнені позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі. Також просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору та поштових витрат

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи абро про розгляд без його участі до суду не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.03.2011 р. між Дочірнім підприємством "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" (бекспедитор) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-сервіс" (замовник) було укладено договір транспортного експедирування № 280311.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що експедитор зобов'язується організувати перевезення вантажів замовника вантажним транспортом на умовах, визначених сторонами.

Відповідно до п. 3.1 договору замовник інформує експедитора про об'єми необхідних транспортно-експедиторських послуг, кількість та вид автомобільного транспорту не пізніше ніж за 48 годин до початку перевезення. Інформація передається у вигляді заявки.

Згідно 5.1 договору ціни по вказаному договору попередньо встановлюються та узгоджуються сторонами перед кожним перевезенням згідно заявки. Остаточна сума вказується в рахунку-фактурі за кожні виконані тренспортно-експедиторські послуги і може змінюватися, виходячи зі складності виконання заявки, штрафних санкцій та інших підтверджених затрат, понесених експедитором при виконанні замовлення.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що розрахунки за виконання транспортно-експедиторських послуг проводяться після доставки вантажу в пункт призначення на протязі 5 (п'яти) банківських днів, якщо інше не передбачено в заявці, шляхом переказу замовником грошових коштів на рахунок експедитора.

Відповідно до п. 5.3 договору оплата перевезення проводиться на протязі 5-ти банківських днів після отримання рахунку-фактури.

Згідно п. 5.5 договору за прострочку оплати транспортно-експедиторських послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 р. (п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 9.2 договору якщо жодна із сторін за 30 днів до спливу строку дії договору не повидить іншу сторону в письмовому вигляді про розірвання договору, то строк його дії буде автоматично продовжений на кожний наступний календарний рік.

У судовому засіданні встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а саме здійснив поставку вантажу в строк, обумовлений в заявці № 150811AL/SM-2 від 15.08.2011 р.

Після здійснення поставки позивач виставив відповідачу рахунок на оплату послуг по транспортному експедируванню № 32031 від 22.08.2011 р. на суму 19 500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 25.08.2011 р. між Дочірнім підприємством "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-сервіс" був підписаний акт здачі-прийняття робіт.

Проте, свої зобов'язання по сплаті за надані послуги по договору транспортного експедирування № 280311 від 28.03.2011 р. відповідач не виконав, у зв'язку з чим ДП "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" звернулось до відповідача із претензією б/н від 05.01.2012 р. про сплату заборгованості в розмірі 19 500,00 грн. Вказана претензія була отримана відповідачем та залишена без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність заборгованості відповідача підтверджується рахунком-фактурою № 32031 від 22.08.2011 р. на суму 19 500,00 грн. та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором транспортного експедирування № 280311 від 28.03.2011 р.

Судом встановлено, що до звернення позивача із даним позовом, відповідач сплатив частину заборгованості за надані послуги в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-сервіс" наявна заборгованість по сплаті за договором транспортного експедирування № 280311 від 28.03.2011 р. в розмірі 14 500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані, але не оплачені у повному обсязі послуги по договору транспортного експедирування № 280311 від 28.03.2011 р. в сумі 14 500,00 грн.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати вказаної заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 14 500,00 грн. основного боргу за договором транспортного експедирування № 280311 від 28.03.2011 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 214,50 грн. за період з 02.09.2011 р. по 30.03.2012 р., 3% річних в розмірі 438,56 грн. за період з 02.09.2011 р. по 21.06.2012 р., пеню в сумі 1 490,55 грн. за період з 02.09.2011 р. по 28.02.2012 р. та поштові витрати в розмірі 68,88 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. 5.5 договору за прострочку оплати транспортно-експедиторських послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій та матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 214,50 грн. за період з 02.09.2011 р. по 30.03.2012 р., 3% річних в розмірі 438,56 грн. за період з 02.09.2011 р. по 21.06.2012 р., пеня в сумі 1 490,55 грн. за період з 02.09.2011 р. по 28.02.2012 р.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 44 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо вимоги про стягнення судових витрат у вигляді поштових витрат, понесених протягом розгляду справи в розмірі 68,88 грн. суд вважає їх необґрунтованими, у зв'язку з чим відмовляє у їх задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-сервіс" про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування № 280311 від 28.03.2011 р. в розмірі 16 643,61 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-сервіс" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5, кв. 8, ідентифікаційний код 30401503) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" (04073, м. Київ, пр.-т. Московський, 16-Б , ідентифікаційний код 30301318) 14 500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. -основного боргу, інфляційну складову боргу в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 50 коп., 3% річних в розмірі 438 (чотириста тридцять вісім) грн. 56 коп. та пеню в сумі 1 490 (одну тисячу чотириста дев'яносто) грн. 55 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-сервіс" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5, кв. 8, ідентифікаційний код 30401503) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" (04073, м. Київ, пр.-т. Московський, 16-Б , ідентифікаційний код 30301318) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 вересня 2012 року

Повний текст рішення підписаний 14 вересня 2012 року

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна