Рішення

від 03.09.2012 по справі 5006/22/124/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.12 р. Справа № 5006/22/124/2012

За позовом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»

(83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Центр нерухомості «Наш Дім»

(83054, м. Донецьк, пр. Київський, 65)

про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 44165,10 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Бурмістрова О.А., довіреність від 03.01.2012;

від відповідача - не з'явився.

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Центр нерухомості «Наш Дім» (Відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 44165,10 грн, з яких: 43017,83 грн - сума основного боргу; 990,55 грн - пеня; 156,72 грн - сума 3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 193, 230, 275, 276 Господарського кодексу України, статті 11, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 612, 625, 626, 655 Цивільного кодексу України, статтю 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтю 24 Закону України «Про теплопостачання» обґрунтовані порушенням Відповідачем умов Договору на постачання теплової енергії від 01.10.2011 №72139 в частині своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії за період з 14.10.2011 по 15.04.2012, а також оплати заборгованості у розмірі 29866,63 грн, щодо наявності якої станом на 01.10.2011 сторони дійшли згоди у пункті 8.4 Договору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.08.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/22/124/2012.

Ухвалою від 21.08.2012 розгляд справи відкладено на 03.09.2012.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Явку представника у судові засідання не забезпечив.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.10.2011 між комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Центр нерухомості «Наш Дім» (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії в нежитлові приміщення, які знаходяться в житловому фонді №72139 (далі - Договір), згідно з умовами якого, Постачальник зобов'язується постачати Споживачеві теплову енергію до точки розподілу згідно балансової належності для опалення та гарячого водопостачання нежитлового приміщення (яке має спільну систему опалення з житловим будинком) площею 106,6 кв.м., розташованого за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 42, а Споживач зобов'язується прийняти та здійснити оплату за використану теплову енергію (пункти 1.1, 1.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що початок і закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюється на підставі рішення органів місцевого самоврядування.

При відсутності приладів обліку або при виході їх з ладу оплата здійснюється згідно із затвердженими нормами. Теплова енергія для опалення та гарячого водопостачання приміщень Споживача повинна відповідати вимогам діючих нормативно-правових актів (пункт 2.5 Договору).

Сума оплати за теплопостачання в місяць на момент підписання договору склала 3033,84 грн: 28,46 грн* 106,6 м2 опалювальної площі (пункт 5.2 Договору).

Також, відповідно до пункту 8.4 Договору, при укладені цього договору, сторони дійшли згоди, що заборгованість Споживача перед Постачальником, яка утворилась на 01.10.2011 складає 29866,63 грн, та Споживач зобов'язаний погасити цю заборгованість у повному обсязі.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє в частині поставки теплової енергії з 01 жовтня 2011 року до 01 жовтня 2016 року та, якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшла заява про розірвання цього договору, він вважається продовженим на наступний строк, а в частині здійснення розрахунків за теплову енергію - до їх повного виконання (пункт 10.1 Договору).

Відповідно до актів, складених представниками Позивача та балансоутримувача будинку №42 по вул. Університетській, датами початку опалення за цією адресою є 14.10.2011, а закінчення - 15.04.2012.

Судом встановлено, що Позивач свої зобов'язання за Договором виконував належним чином: здійснював постачання теплової енергії Споживачу та своєчасно виставляв відповідні рахунки для оплати Відповідачем (арк.с. 28-32).

Загальна вартість поставленої Позивачем Відповідачу теплової енергії у період з 14.10.2011 по 15.04.2012 становить 18451,20 грн.

Відповідач, у свою чергу, несвоєчасно та не в повному обсязі оплачував спожиту теплову енергію. Так, залишок заборгованості по оплаті отриманої теплової енергії протягом вищевказаного опалювального сезону склав 16151,20 грн.

Заборгованість у розмірі 29866,63 грн, яку Відповідач зобов'язався сплатити відповідно до пункту 8.4 Договору, була погашена також частково, лише на суму 3000,00 грн. Залишок цієї заборгованості склав 26866,63 грн.

За таких обставин, 14.05.2012 Позивач звернувся з претензією до Відповідача, в якій вимагав сплати останнім наявної суми заборгованості. Однак ця вимога була залишена Відповідачем без реагування.

Невиконання Відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати заборгованості за поставлену теплову енергію і стало причиною для звернення Позивача до господарського суду із даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з пунктом 5.3 Договору розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Розрахунки по цьому договору відбуваються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в цьому договорі.

Відповідно до пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

З урахуванням викладеного, Відповідач повинен був сплатити отриману теплову енергію: за рахунком від 19.12.2011 на суму 7857,92 грн - до 20.01.2012; за рахунком від 20.01.2012 на суму 3033,76 грн - до 20.02.2012; за рахунком від 20.02.2012 на суму 3033,76 грн - до 20.03.2012; за рахунком від 20.03.2012 на суму 3033,76 грн - до 20.04.2012; за рахунком від 18.04.2010 на суму 1492,00 грн - до 20.05.2012.

Щодо вимог Позивача про стягнення заборгованість у розмірі 26866,63 грн, яку Відповідач зобов'язався сплатити відповідно до пункту 8.4 Договору, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, строк оплати цієї заборгованості сторонами

не погоджувався.

Частиною другою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як раніше встановлено судом, Позивач рекомендованим листом від 10.05.2012 №703-сб направив 14.05.2012 Відповідачу таку вимогу, що підтверджується списками рекомендованих відправлень по місту Донецьку та фіскальними чеками відділення поштового зв'язку.

Виходячи з викладеного, строк оплати Відповідачем заборгованості у розмірі 26866,63 грн, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 р. N 1149 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України19 грудня 2007 р. за N 1383/14650, наступив 18.05.2012, а з 25.05.2012 почалося прострочення виконання відповідного грошового зобов'язання.

Відповідач не надав суду доказів погашення у повному обсязі заборгованості по оплаті отриманої в період з 14.10.2011 по 15.04.2012 теплової енергії та заборгованості, встановленої пунктом 8.4 Договору, тоді як відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що станом на день звернення Позивача з позовом до суду та на час вирішення спору заборгованість Відповідача по оплаті отриманої теплової енергії та заборгованості, встановленої пунктом 8.4 Договору, складає відповідно 16151,20 грн та 26866,63 грн.

З урахуванням викладеного, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 43017,83 грн обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення оплати за поставлену в період з 14.10.2011 по 15.04.2012 теплову енергію Позивач просить стягнути з Відповідача пеню в сумі 990,55 грн та 3% річних у розмірі 156,72 грн. Вказані розрахунки здійснені Позивачем станом на 20.07.2012.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно зі статтею 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.4 Договору сторони погодили, що сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання по цьому Договору, сплачує пеню в розмірі 0,75% за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України.

Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов до висновку про його невірність. За власним розрахунком суду, здійсненим за допомогою системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН, пеня за період прострочення оплати отриманої в період з 14.10.2011 по 15.04.2012 за Договором теплової енергії складає 987,84 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 990,55 грн підлягають задоволенню частково в сумі 987,84 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 156,72 грн також підлягають задоволенню.

Таким чином, позов комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» підлягає задоволенню частково: з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за поставлену теплову енергію у розмірі 43017,83 грн, пеня в сумі 987,84 грн та 3% річних у розмірі 156,72 грн, всього - 44162,39 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до товариства з обмеженою відповідальністю «Центр нерухомості «Наш Дім» про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 43017,83 грн, пені в сумі 990,55 грн та 3% річних у розмірі 156,72 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центр нерухомості «Наш Дім» (83054, м. Донецьк, пр. Київський, 65, ідентифікаційний код 21988919) на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, ідентифікаційний код 33257089) суму боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 43017,83 грн (сорок три тисячі сімнадцять грн 83 коп.), пеню у розмірі 987,84 грн (дев'ятсот вісімдесят сім грн 84 коп.), 3% річних у розмірі 156,72 грн (сто п'ятдесят шість грн 72 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,40 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 40 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 07.09.2012.

Суддя Архипенко О.М.