Рішення

від 11.09.2012 по справі 5010/870/2012-п-27/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 р. Справа № 5010/870/2012-П-27/42

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора Івано-Франківської області (вул. Грюнвальдська, 11, м.

Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76000) в інтересах держави в

особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (вул.

Хрещатик, 30, м. Київ, 01001) в особі Публічного акціонерного товариства

по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського,

20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76010) філії Калуського

управління по експлуатації газового господарства (вул. Мельника, 9, м.

Калуш, Івано-Франківської області, 77300)

до відповідача: Управління культури Калуської міської ради (вул. С. Бандери, 18, м. Калуш,

Калуський район, Івано-Франківська область, 77300)

про стягнення заборгованості за договорами № КШ-12-30001-П/б на постачання природного газу за регульованим тарифом (державні закупівлі) від 07.02.2012 року та № КШ-12-3001-Р/б на розподіл природного газу (державні закупівлі) від 07.02.2012 року в сумі 105 744, 19 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: Почерніна Н.О. - юрисконсульт (паспорт серія СЕ № 255932 виданий 01.09.2003 року Калуським МРВ УМВС

Від відповідача: не з'явилися.

Учасник судового засідання: Челій - Пушкар О.І. - старший прокурор відділу прокуратури області, (посвідчення № 11 від 01.02.2012 року).

в с т а н о в и в :

Заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", що представляє інтереси філії Калуського управління по експлуатації газового господарства до Управління культури Калуської міської ради про стягнення заборгованості за договорами № КШ-12-30001-П/б на постачання природного газу за регульованим тарифом (державні закупівлі) від 07.02.2012 року та № КШ-12-3001-Р/б на розподіл природного газу (державні закупівлі) від 07.02.2012 року в сумі 105 744, 19 гривень.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, щодо своєчасності розрахунків за поставлений природний газ та транспортування природного газу.

Ухвалою суду від 20.07.2012 року порушено провадження у справі № 5010/870/2012-П-27/42 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 02.08.2012 року.

Ухвалою суду від 02.08.2012 року відкладено розгляд справи на 11.09.2012 року , у зв'язку із не подання витребуваних судом письмових доказів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача нарахованих штрафних санкцій та просив суд припинити провадження у справі в частині погашення основного боргу..

Прокурор в судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в особі Калуського управління по експлуатації газового господарства та Управлінням культури Калуської міської ради укладено ряд договорів, а саме договір № КШ-12-3001- П/б від 07.02.2012 року на постачання природного газу за регульованим тарифом (держані закупівлі) та договір № КШ-12-3001-Р/б на розподіл природного газу (державні закупівлі) від 07.02.2012 року.

Згідно п. 1.1. договору № КШ-12-3001-П/б постачальник постачає газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених договором.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання - передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 2 до договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору (п. 4.4. договору).

Згідно п. 4.1. договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

У відповідності до п. 4.6. договору - оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовим та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 1 до договору.

Оплата за газ та послуги проводиться споживачем шляхом 100 % попередньої оплати вартості запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договором № КШ-12-3001-П/б визначено, що Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача і постачальника.

У відповідності до п. 1.1. договору № КШ-12-3001-Р/б газорозподільче підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільчими мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів відповідно до "Актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін". Пункт призначення з переліком комерційних вузлів обліку газу визначаються сторонами в додатку 2 "Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання".

Згідно п. 1.2. цього ж договору замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування газу ГРМ у розмірі у строки та у порядку, передбаченому умовами договору.

У розділі четвертому сторони узгодили тарифи та порядок розрахунків.

Так, згідно п. 4.3. договору розрахунковий період становить один місяць з 08 - 00 години дня місяця по 08 - 00 годину першого дня наступного місяця включно.

У відповідності до п. 4.5 договору оплата вартості послуг за транспортування газу ГРМ здійснюється замовником на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу газу на період передоплати визначений сторонами в договорі.

За послуги по транспортуванню природного газу замовник зобов'язаний внести 100% попередньої оплати вартості транспортування запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок газорозподільчого підприємства не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу.

Сума платежу попередньої оплати розраховується як добуток тарифу, визначеного на наступний період передоплати на плановий обсяг газу по кожному об'єкту замовника або споживача, заявленого на наступний період передоплати. У разі відсутності інформації про тариф на наступний період передоплати до дня здійснення попередньої оплати. Замовник розраховує суму платежу за тарифом, що діяв у попередньому місяці.

У випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ за розрахунковий період замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

У разі переплати за фактично протранспортований газ, сума передоплати нараховується Газорозподільним підприємством у рахунок оплати послуг з транспортування газу ГРМ на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок замовника на його письмову вимогу.

У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу протягом розрахункового періоду замовник здійснює оплату додатково заявлених обсягів транспортування газу в п'ятиденний термін після збільшення цього обсягу в установленому порядку.

Згідно п. п. 5.1., 5.1.2. договору газорозподільне підприємство зобов'язується забезпечувати транспортування газу ГРМ до пунктів призначення на умовах та обсягах визначених договором та погоджених оператором за умови дотримання дисципліни відбору газу та розрахунків замовника за надані Газорозподільним підприємством послуги.

У відповідності до п. п. 5.3., 5.3.2. договору замовник зобов'язується оплачувати газорозподільному підприємству вартість послуг з транспортування газу ГРМ та інші платежі на умовах та обсягах, визначених договором.

Так, Калуське управління по експлуатації газового господарства здійснило надання відповідачеві - Управлінню культури Калуської міської ради послуг з постачання та транспортування природного газу за період з січня 2012 року по квітень 2012 року в розмірі 26 879 куб. м. газу, що підтверджується актами реалізації природного газу. А саме Акт № Кш-3001/01 від 31.01.2012 року в обсязі 7224 м. куб. газу; Акт № Кш-3001/01 від 29.02.2012 року в обсязі 8535 м. куб. газу; Акт № Кш-3001/01 від 31.03.2012 року в обсязі 8515 м. куб. газу; Акт 3 кш-3001/01 від 30.04.2012 в обсязі 2602 м.куб. газу, копії яких містяться у матеріалах справи (а. с. 27-28).

Станом на 01.01.2012 року у відповідача існувала заборгованість за поставлений газ в 2011 році в сумі 30 457, 63 гривень.

За період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року відповідачу нараховано 117 358, 35 гривень згідно договору № Кш-12-3001-П/б від 07.02.2012 року на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Протягом січня - травня 2012 року відповідач сплатив 30 457, 63 гривень в рахунок погашення боргу 2011 року та 26 099, 27 гривень за постачання газу в 2012 році, у зв'язку з чим, станом на 01.06.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за постачання газу згідно договору № КШ-12-3001-П/б від 07.02.2012 року становить 91 259, 08 гривень, що підтверджується актом звірки за споживання природного газу за період з 01.09.2011 року по 31.05.2012 року, копія якого міститься у матеріалах справи (а. с. 29).

Крім того, згідно договору № КШ-12-3001-Р/б від 07.02.2012 року на розподіл природного газу відповідачу нараховано 9 691, 48 гривень за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року, однак жодної оплати на погашення заборгованості за цим договором станом на 01.06.2012 року відповідачем не здійснено. Факт наявності заборгованості підтверджується Актом звірки за транспортування природного газу за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року, копія якого міститься у матеріалах справи (а. с. 30).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.06.2012 року становить 100 950, 56 гривень, що підтверджується розрахунком суми заборгованості, який міститься у матеріалах справи (а. с. 32).

26.04.2012 року на адресу відповідача по справі надіслано претензію на суму 114 749, 51 гривень з вимогою здійснити повний розрахунок за спожитий і протранспортований природний газ. Факт надсилання претензії підтверджується Реєстром юридичних осіб, яким направлено рекомендовані листи від 26.04.2012 року (а. с. 31). Однак, відповіді на претензію позивач не отримав.

У відповідності до п. 6.2.2. договору № КШ-12-3001-П/б від 07.02.2012 року у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно п. 6.2. договору № КШ-12-3001-Р/б від 07.02.2012 року відповідальність замовника у разі порушення строків оплати, передбачених розділом 4 договору із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, за порушення зобов'язання щодо оплати за споживання природного газу відповідачу нараховано 3 441, 67 гривень пені та за прострочення оплат за транспортування природного газу 316, 01 гривень пені.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання зобов'язання по оплаті за споживання природного газу відповідачу нараховано 683, 58 гривень - 3 % річних та 269, 53 гривень інфляційних втрат, а також за прострочення оплат за транспортування природного газу 60, 49 гривень 3% річних та 22, 26 гривень інфляційних втрат. В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості (а. с. 33-35).

Суд вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого, договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 10.09.2012 року на адресу господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява (Вх. № 5857/2012 - свх. від 10.09.2012 року) від Управління культури Калуської міської ради з клопотанням про долучення до матеріалів справи копій платіжних доручень про останні проплати заборгованості, а саме платіжного доручення № 1472 від 16.08.2012 року на суму 20 000, 00 гривень та платіжне доручення № 1582 від 10.09.2012 року на суму 19 950, 56 гривень (а. с. 84 - 86).

В судовому засіданні представник позивача просив суд припинити провадження у справі в частині погашення основної заборгованості та стягнути з відповідача на користь позивача нараховані штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання та покласти на відповідача господарські витрати по справі.

Суд дослідивши подані докази часткового погашення заборгованості - припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 100 950, 56 гривень, у зв'язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України).

Судом роз'яснені наслідки припинення провадження у справі, передбачені ч. 2 ст. 80 ГПК України, а саме: у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, нараховані 3 % річних в сумі 683, 58 гривень та інфляційні втрати в сумі 269, 53 гривень за прострочення виконання зобов'язання по оплаті за споживання природного газу, а також 3 % річних в сумі 60, 49 гривень та інфляційні втрати в сумі 22, 26 гривень за прострочення оплат за транспортування природного газу - є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Слід визнати обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення пені з огляду на наступне.

Зокрема, відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Пунктом 6.2.2. договору № КШ-12-3001-П/б від 07.02.2012 року визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 6.2. договору № КШ-12-3001-Р/б від 07.02.2012 року встановлено, що відповідальність замовника у разі порушення строків оплати, передбачених розділом 4 договору із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Отже, позивачем правомірно нараховано відповідачу 3 441, 67 гривень пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті за споживання природного газу та 316, 01 гривень пені за прострочення оплат за транспортування природного газу .

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід державного бюджету у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 236, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, п. 1-1, ч. 1 ст. 80, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" філії Калуського управління по експлуатації газового господарства до Управління культури Калуської міської ради про стягнення заборгованості за договорами № КШ-12-30001-П/б на постачання природного газу за регульованим тарифом (державні закупівлі) від 07.02.2012 року та № КШ-12-3001-Р/б на розподіл природного газу (державні закупівлі) від 07.02.2012 року в сумі 105 744, 19 гривень - задовольнити частково.

Стягнути з Управління культури Калуської міської ради (вул. С. Бандери, 18, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300, ідентифікаційний код: 02006359) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76010, ідентифікаційний код: 03361046) в особі філії Калуського управління по експлуатації газового господарства (вул. Мельника, 9, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300, ідентифікаційний код: 24686670) - заборгованість в сумі 4 793, 54 гривень (чотири тисячі сімсот дев'яносто три гривні шістдесят три копійки) , з яких 3 441, 67 гривень - пені, 683, 58 гривень - 3 % річних та 269, 53 гривень інфляційних втрат за порушення зобов'язання щодо оплати за споживання природного газу та 316, 01 гривень - пені, 22,26 гривень - інфляційних втрат та 60, 49 гривень - 3 % річних.

Стягнути з Управління культури Калуської міської ради (вул. С. Бандери, 18, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300, ідентифікаційний код: 02006359) в доход Державного бюджету (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) - 2 114, 88 гривень (дві тисячі сто чотирнадцять гривень вісімдесят вісім копійок) - судового збору.

В частині стягнення 100 950, 56 гривень основної заборгованості за споживання та транспортування природного газу - провадження припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Представникам сторін, у відповідності до п. 4 ст. 85 ГПК України, повідомлено про те, що повне рішення буде складено не пізніше п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Повне рішення складено 17.09.12

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"