Рішення

від 11.09.2012 по справі 21/5007/898/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" вересня 2012 р. Справа № 21/5007/898/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Цивінський П.В. - довіреність №689/16 від 10.02.12р.;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирцукор" (м.Житомир)

про стягнення 24242,45 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 24242,45грн. заборгованості за постачання теплової енергії.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подав клопотання, яке було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи копії документів (а.с.34-53).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 11.09.12р. на адресу господарського суду надійшло клопотання, згідно якого відповідач просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з тим, що керівник та бухгалтер ТОВ "Житомирцукор" перебувають у відпустці до 17.09.12р. та до 24.09.12р. відповідно, Товариство не може виконати вимоги ухвали суду та забезпечити явку свого уповноваженого представника в судове засідання (а.с.31).

Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вищевказаного клопотання, оскільки останнє документально не підтверджене, тобто, не надано будь-яких доказів перебування керівника та бухгалтера у відпустках. Слід зазначити, що відповідачем в попереднє засідання суду також подавалось клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням у відрядженні керівника ТОВ "Житомирцукор" (а.с. 21). При цьому доказів на підтвердження зазначених у вказаних клопотаннях обставин суду не предоставлено. Разом з тим і документи, що витребувувались ухвалами суду від 06.08.12р. та від 20.08.12р., відповідачем на адресу суду не направлено, хоча про поданя останніх через канцелярію господарсього суду, у разі неможливості направлення в судове засідання повноважних представників, вказувалося в ухвалах суду від 06.08.12р та 20.08.12р. Про причини їх неподання суду не повідомлено. Зазначене, на думку суду, свідчить про затягування відповідачем судового процесу та зловживання процесуальними правами.

Також суд звертає увагу на те, що вищевказаними ухвалами суду явка представника відповідача обовязковою не визнавалася. До того ж чинне законодавство не обмежує представництво в судовому процесі лише одним конкретним представником від кожної сторони, тому відповідач мав право направити іншого, належним чином уповноваженого представника, для участі в даному судовому засіданні як з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Враховуючи викладене танаявні у справі матеріали, відсутність представника відповідача, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.11р. між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (виконавець, позивач у справі) та ТОВ "Житомирцукор" (споживач, відповідач) був укладений договір №415 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (далі - Договір (а.с. 7-10)), за п.1.1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки, і на умовах, що передбачені Договором.

Посилаючись на п. 3.1. Договору, згідно якого всі розрахунки по цьому Договору проводяться до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, позивач вказує, що в порушення умов укладеного договору, відповідач не оплатив отримані послуги з теплопостачання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію за період з листопада 2011 року по травень 2012 рік, яка станом на 30.07.12р. становить 24242,45грн. (а.с. 11).

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, письмового відзиву на позовну заяву та доказів погашення боргу не надав.

Дослідивши надані до справи документи, врахувавши пояснення представника позивача, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу.

У відповідності до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №415 від 31.10.11р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (а.с.7-10).

Приписами статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивачем, на підставі Договору №415 від 31.10.11р. за період з листопада 2011 року по березень 2012 року, були надані відповідачу послуги з теплопостачання та ГВП на загальну суму 46542,44грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Договором (а.с.7-10), рахунками (а.с.12-16), листом відповідача №22 від 01.11.11р. (а.с.50), службовою запискою від 08.11.11р. (а.с.51), рішеннями Житомирської міської ради про тарифи на оплату послуг з централізованого оплення та централізованого постачання гарячої води (а.с.26, 47,48)

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3.6. Договору, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору.

За п. 3.1. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

1) споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації та бюджетні установи проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим

2) споживачі - бюджетні установи можуть проводити попередню оплату до 25 числа поточного місяця у розмірі 100% від очікуваного споживання наступного місяця.

Крім того, що згідно п. 3.3. Договору сторони домовились, що всі платежі за надані послуги, що вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжному документі.

Проте відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг в сумі 46542,44грн. належним чином не виконав, сплативши 40636,86грн., що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями (а.с. 35-46).

При цьому, за даними позивача, за відповідачем рахувалась заборгованість за минулі періоди, яка станом на 01.11.11р. складала 18336,87грн., що вбачається з розрахунку позивача (а.с.11) та значиться у рахунку №480 від 30.11.11р. (а.с.12).

Враховуючи порядок зарахування коштів, визначений у п. 3.3. Договору, сплачені кошти в сумі 40636,86грн. погасили заборгованість за минулі періоди у розмірі 18336,87грн., а залишок коштів в сумі 22299,99грн. було зараховано в погашення існуючого боргу.

Внаслідок вказаного, на час звернення позивача до суду, у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 24242,45грн. (18336,87грн. + 46542,44грн. - 40636,86грн).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, що кореспондується з приписами ст. 526 ЦК України.

За ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 24242,45грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирцукор" (10014, Житомирська обл. м. Житомир, пров. Львівський, 2, код 35841972)

на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Київська, 48, код 35343771):

- 24242,45грн. основного боргу;

- 1609,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17 вересня 2012 року.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- до справи;

2- відповідачу (рек. з пов.)