Рішення

від 13.09.2012 по справі 5010/836/2012-п-28/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 р. Справа № 5010/836/2012-П-28/57

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Першого заступника прокурора м. Львова

в інтересах держави в особі

Львівської міської ради в особі

Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго"

вул. Богомольця, 9, м. Львів, 79005

пл. Ринок, 1, м. Львів, 79006

вул. С. Петлюри, 4а, м. Львів, 79054

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Галтекс-Холдінг"

вул. Галицька, 92, м. Рогатин, Івано-Франківської області, 77004

про стягнення 26656 грн. 21 коп. основного боргу; 584 грн. 79 коп. пені;

115 грн. 32 коп. 3% річних; 53 грн. 61 коп. інфляційних втрат

За участю представників сторін:

від позивача: Мочурад М.Б. - юрисконсульт, (довіреність № 2 від 25.07.12 )

Від прокуратури та відповідача представники не з'явились

ВСТАНОВИВ:

у відповідності до ч.1 ст. 2 ГПК України перший заступник прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництва, звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Галтекс-Холдінг" про стягнення 26656 грн. 21 коп. основного боргу, 584 грн. 79 коп. пені, 115 грн. 32 коп. 3% річних, 53 грн. 61 коп. інфляційних втрат.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України перший заступник прокурора м. Львова в позовній заяві № 37-3140-12 від 02.07.12 визначив на підставі якого законодавства подається позов, в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору від 01.03.11 № 576 про постачання теплової енергії в гарячій воді у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 26656 грн. 21 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості до стягнення нараховано 584 грн. 79 коп. пені, 115 грн. 32 коп. 3% річних, 53 грн. 61 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.07.2012 р. справу № 5015/2777/12 за позовом Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" до Товариства з додатковою відповідальністю "Галтекс-Холдінг" про стягнення 27409 грн. 93 коп. направлено за підсудністю до господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.07.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.12 , в зв»язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 13.09.12.

13.09.12 відповідач в судове засідання повторно не з"явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 16.07.12 (вих. № 7694) та від 26.07.12 (вих. № 8217).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 16.07.12 надіслана відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві: вул. Галицька, 92, м. Рогатин, Івано-Франківської області, 77004.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, що ним зроблено не було. Вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника в судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 13.09.12 не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.03.11 між позивачем (надалі - енергопостачальна організація) та відповідачем (надалі - покупець) укладено договір № 576 про постачання теплової енергії в гарячій воді (а.с. 11-18).

За цим договором Енергопостачальна організація взяла на себе зобов»язання постачати покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов»язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (розділ перший - предмет договору).

У відповідності до умов Договору Енергопостачальна організація свої зобов»язання виконувала належним чином. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи: актом від 14.10.11 (а.с. 45), актами реалізації теплової енергії (а.с. 46-48), рахунками енергопостачальної організації (а.с. 60-64) .

Порядок розрахунків визначений в розділі 6 договору.

Пунктом 6.3. договору покупець зобов»язався проводити оплату за теплову енергію шляхом перерахування коштів платіжним дорученням в термін до 15 числа звітного місяця в розмірі 100% вартості договірної величини споживання в цьому місяці. Договірна величина споживання встановлена сторонами у додатку №1 до цього договору. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться покупцем згідно рахунку енергопостачальної організації на протязі 5 операційних днів з дня надання рахунку.

В порушення договірних зобов'язань, за період з 01.01.12 по 01.06.12 відповідач оплату за теплову енергію провів частково 02.04.12 в сумі 3000 грн. (а.с. 65), в решті 26656 грн. 21 коп. виникла заборгованість.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Заборгованість відповідача перед позивачем за отриману теплову енергію в сумі 26656 грн. 21 коп. , на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості в сумі 3000 грн., у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 26656 грн. 21 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором № 576 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.03.11 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3. Договору № 576 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.03.11 сторони погодили, що покупець несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором № 576 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.03.11 відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, з урахуванням положень укладеного сторонами Договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобов"язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов"язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов"язань. Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором № 576 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.03.11 відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат і 3% річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що з відповідача підлягає стягненню сума, яка перевищує заявлену до стягнення позивачем, оскільки суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог суд задовольняє позов в частині стягнення 584 грн. 79 коп. пені, 115 грн. 32 коп. 3% річних, 53 грн. 61 коп. інфляційних втрат, тобто в межах заявлених позовних вимог. Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача. Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4-3, 22, 33, 49, 55, 75 ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" до Товариства з додатковою відповідальністю "Галтекс-Холдінг" про стягнення 26656 грн. 21 коп. основного боргу, 584 грн. 79 коп. пені, 115 грн. 32 коп. 3% річних, 53 грн. 61 коп. інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Галтекс-Холдінг" ( вул. Галицька, 92, м. Рогатин, Івано-Франківської області, 77004; код 30381173) на користь Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" (вул. С. Петлюри, 4а, м. Львів, 79054; код 20784943) - 26656(двадцять шість тисяч шістсот п»ятдесят шість)грн. 21 коп. основного боргу, 584 (п»ятсот вісімдесят чотири)грн. 79 коп. пені, 115(сто п»ятнадцять) грн. 32 коп. 3% річних, 53(п»ятдесят три)грн. 61 коп. інфляційних втрат.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Галтекс-Холдінг" ( вул. Галицька, 92, м. Рогатин, Івано-Франківської області, 77004; код 30381173) -судовий збір в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев»ять)грн. 50 коп. за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано-Франківської області, рахунок 31219206783002, назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва одержувача - УДКСУ у м. Івано-Франківську, МФО одержувача - 836014, ЄДРПОУ 37952250, код класифікації доходів - 22030001, назва коду класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.09.12

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"