Постанова

від 10.09.2012 по справі 26/5009/7586/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.09.2012 р. справа №26/5009/7586/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Величко В.М. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника: за участю прокурораШаповал Л.В -довір. б/н від 29.08.2012р. не з'явився Русланова Г.М. -посвідчення № 3258

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 07.02.2012р. у справі№ 26/5009/7586/11 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредитораприватного акціонерного товариства "Універсал" смт.Пісочин Харківської області до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "ТД Вигода" м.Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2012р. у справі №26/5009/7586/11 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "ТД Вигода" м.Запоріжжя як відсутнього боржника (ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон); ліквідовано юридичну особу -ТОВ "ТД Вигода"; припинено провадження у справі № 26/5009/7586/11.

Ухвала суду мотивована тим, що на розгляд господарського суду надано ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс -ТОВ "ТД Вигода". За період ліквідаційної процедури до ліквідатора з майновими (грошовими) вимогами не заявився жоден кредитор. Ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги тільки ініціюючого кредитора у сумі 466 962,52грн. та 1 221грн. судові витрати. Вимоги ініціюючого кредитора залишились не погашеними, у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства. Суд дійшов висновку про необхідне звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затвердити. Оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї підприємницької діяльності його необхідно ліквідувати, а провадження у справі припинити.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що ініціюючим кредитором не було дотримано 3-місячний строк виконання зобов'язань та судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки обставинам справи. Також стверджує, що судом не перевірено порядок видачі векселя та не надана йому оцінка як цінного паперу. В апеляційній скарзі прокурор зазначив про відсутність в матеріалах справи доказів про проведення державним виконавцем заходів щодо розшуку боржника та його майна. Звертаючись зі скаргою в інтересах ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, прокурор вказує на те, що ліквідатор не повідомив ДПІ як потенційного кредитора, що робить неможливим проведення перевірки боржника з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків і зборів, що призведе до їх ненадходження до Державного бюджету України.

Ухвалою від 16.08.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

ПАТ «Універсал»надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить винести ухвалу, якою припинити апеляційне провадження у справі, на підставі того, що прокурор немає право подавати апеляційну скаргу, оскільки не є стороною у справі. Такі доводи ініціюючого кредитора спростовуються вимогами ст. 91 ГПК України, де вказано, що прокурор має право подавати апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду. Заперечення кредитора в частині того, що ДПІ не є кредитором у справі про банкрутство, а тому не має права подавати апеляційну скаргу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі заперечення спростовуються ч.1 ст.210 ГК України.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи прокурора, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

В постанові від 06.12.2011р. підставами для визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону як відсутнього боржника господарський суд Запорізької області визначає, що заборгованість у сумі 466 962,52грн. підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: простим векселем серія АА № 0866542 від 07.09.2011р. на суму 466 962,52грн., протестом про неоплату векселя №3574 від 18.10.2011р., виконавчим написом нотаріуса №3575 від 18.10.2011р. Для примусового виконання виконавчий напис нотаріуса було направлено для виконання до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ. 24.10.2011р. Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням, яке вказано у довідці Головного управління статистики у Запорізькій області. Викладене підтверджується актом державного виконавця від 24.10.2011р.

Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням, що унеможливлює виконання виконавчого документу.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»вЄдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи , зокрема, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи ; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 цього ж Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В матеріалах справи є Витяг з ЄДР від 25.10.2011р. № 11493211, в якому міститься запис про знаходження ТОВ «ТД Вигода»у стані припинення підприємницької діяльності, а також є запис 13.10.2011р. -дата реєстрації рішення засновників про припинення юридичної особи (а.с.51-52).

Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ПАТ "Універсал" про порушення справи про банкрутство у відношенні ТОВ "ТД Вигода" господарським судом була прийнята з дотриманням вимог ст.ст. 6, 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Така сама правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2010р. у справі № 45/116б.

Господарським судом від ліквідатора був отриманий звіт, ліквідаційний баланс ТОВ "ТД Вигода", які розглянуті та затверджені судом, а провадження у справі -припинено, що підтверджується ухвалою суду від 07.02.2012р.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори можуть в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Як вбачається з доданого ліквідатором звіту, ним були направлені запити до можливих кредиторів за останньою юридичною адресою банкрута у м. Запоріжжя.

Однак матеріалами справи підтверджується, що банкрут здійснював свою підприємницьку діяльність в інших регіонах, де мав інше місцезнаходження, що підтверджується простим векселем № 0866542 від 07.09.2011р., де ТОВ "ТД Вигода" вказало адресу: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Пісочин.

З наданих документів до звіту ліквідатора вбачається, що ДПІ в Жовтневому районі м.Запоріжжя, УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, Південний районний центр зайнятості м. Запоріжжя, відділення Виконавчої дирекції Фонду в м. Запоріжжі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Запоріжжя у своїх відповідях вказали, що ТОВ "ТД Вигода" не зареєстрований у вищевказаних державних органах.

Також ліквідатор надав до звіту лише повідомлення з доказами його отримання. Будь-яка відповідь цього фонду на повідомлення ліквідатора у матеріалах справи відсутня.

Матеріали справи підтверджують, що боржник до зміни місцезнаходження фактично здійснював свою господарську діяльність саме у смт. Пісочин Харківського району Харківської області.

Отже, при зміні місцезнаходження банкрута з Харківської області на м. Запоріжжя на обліку в контролюючих державних органах за новим місцем знаходження боржник не був зареєстрований, що також підтверджується й листом ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя від 04.01.2012р. № 453/10/29 (перебуває на обліку в Харківської ОДПІ). Тому колегія суддів вважає, що відповіді цих органів є недостатніми для з'ясування обставин наявності або відсутності боргу по страховим внескам та іншим обов'язковим платежам.

Також ліквідатор в порушення ч. 5 ст. 52 Закону не повідомив державні контролюючі органи Харківської області за місцем його попередньої та фактичної підприємницької діяльності про банкрутство ТОВ "ТД Вигода", не з'ясував про наявність або відсутність інформації про повноту та своєчасність сплати податків до бюджету, страхових внесків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів , його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій , а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць , передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств , установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій (ч. 8 ст. 19 цього ж Закону).

У матеріалах цієї справи відсутні докази про направлення ліквідатором відомому йому потенційному кредитору -фонду соціального захисту інвалідів в Запорізькій та Харківській областях письмового повідомлення з метою з'ясування наявності або відсутності заборгованості банкрута -ТОВ "ТД Вигода" перед цим фондом.

Крім того, ліквідатор не здійснив заходів щодо виявлення майна банкрута за попереднім місцезнаходженням банкрута в Харківській області, а саме: БТІ, автомобільної інспекції, держкомзему, інспекції держтехнагляду. Також не з'ясовувалося питання про наявність активів банкрута в інспекції Головного державного реєстру флоту щодо наявності плавзасобів, Державного реєстру цивільних повітряних суден України щодо наявності літальних засобів, Державного департаменту інтелектуальної власності стосовно наявності прав на інтелектуальну власність, органу державної статистики щодо наявності у власності часток у статутних фондах інших юридичних осіб (відсутні будь-які докази в матеріалах справи).

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що ліквідатором не здійснено заходів щодо з'ясування усіх відкритих банківських рахунків у банкрута та наявності грошових коштів на них, у матеріалах справи відсутні повідомлення ДПІ про відкриті рахунки банкрута та відповіді банків про наявність коштів на рахунках або закриття рахунків.

Окрім цього, апеляційний суд вважає, що ліквідатор не вжив всіх можливих, достатніх та необхідних заходів при проведенні ліквідаційної процедури, направлених на виявлення майнових активів банкрута з врахуванням наступного. В матеріалах справи відсутні докази звернення ліквідатора до керівних органів банкрута або до його учасників (засновників) про передачу фінансової документації з метою встановлення наявності або відсутності майнових активів ТОВ "ТД Вигода" для подальшого задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації.

Таким чином, ліквідатор надав до господарського суду Запорізької області звіт та ліквідаційний баланс станом на 23.01.2012р. без дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до безпідставного прийняття судом ухвали від 07.02.2012р. про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, які не в повній мірі відображають загальну суму кредиторських вимог.

За таких обставин, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.

Отже, ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності боржника у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставин і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1)неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4)порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.02.2012р. у справі № 26/5009/7586/11 -задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.02.2012р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі № 26/5009/7586/11 про банкрутство -скасувати.

Справу № 26/5009/7586/11 направити для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Вигода" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 9 прим.: 1. боржнику,

2. кредиторам, 1. скаржнику, 1.прокурору,

1. у справу, 1. ДАГС, 1.ГСЗО, 1. дер.реєстратору