Рішення

від 10.09.2012 по справі 18/1214/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 р. Справа № 18/1214/12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід", 61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1

до Приватного підприємства "Мілонд", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 65/2

про стягнення 1131604,08 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Пересада Н.І. довіреність б/н від 07.02.2012р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 03.09.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 1131604,08 грн. боргу за договором поставки № 07/11 від 22.12.2011 року, в т.ч. 960000,00 грн. основного боргу, 56851,20 грн. пені, 1920,00 грн. інфляційних витрат та 112832,88 грн. 30% річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, надіслані на його адресу копії ухвал від 27.06.2012 року та12.07.2012 року (а.с. 22, 31) були повернуті до суду поштовим відділенням із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої позивачем на вимогу суду, місцем знаходження відповідача є: вул.Київська, буд.65/2, м. Кременчук, 39600, що співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві, у зв'язку з чим відповідач вважається належним чином повідомленим про час, дату і місце проведення судового засідання.

Оскільки необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

22.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Харківський завод Гідропривід" (позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Мілонд" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 07/11 (а.с.9-10).

Відповідно до п. 1.1. договору, ПАТ "Харківський завод Гідропривід" зобов'язалося поставити ПП "Мілонд" товар, а саме гасителі коливання НЦ-1100 в кількості 600 штук по ціні 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) з врахуванням ПДВ за 1 одиницю, а ПП "Мілонд" зобов'язалося прийняти товар і оплатити його.

Згідно положень п. п. 10.1. вказаного договору поставки № 07/11 від 22.12.2011 року (далі - договір) цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 29.02.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

За змістом приписів п. 3.3. спірного договору датою поставки і моментом переходу до Покупця ризиків випадкової гибелі, втрати поставленого товару, вважається дата підписання вповноваженими представниками Сторін накладної після передачі Покупцем Постачальнику довіреності на отримання товару.

У відповідності до накладної №GP420.23.12.2011/501 від 23.12.2011р.(а.с.11) позивачем було поставлено товар - гасителі коливання НЦ-1100 в кількості 600 штук по ціні 1600,00 грн. з врахуванням ПДВ за 1 одиницю на загальну суму 960 000,00 грн. Даний товар був отриманий відповідачем на підставі довіреності № 7 від 22 грудня 2011 р. (а.с.12) через повноважного представника Чувашову Ірину Анатолівну.

Відповідно до п.5.3. Договору поставки № 07/11 від 22.12.11 pоку, Покупець зобов'язується здійснити оплату товару протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати поставки товару.

Однак в порушення умов Договору відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Намагаючись вирішити питання про повернення заборгованості позивач 11 травня 2012 року звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу (а.с. 13) на суму 960 000,00 грн., але вказана вимога залишена без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача 960 000, 00 грн. основної заборгованості за поставлений товар, а також 56851,20 грн. пені, 1920,00 грн., інфляційних витрат та 112832,88 грн. 30% річних, нарахованих на суму боргу за період з 24.01.2012року по 14.06.2012 року.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Приписами ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги поставленого товару, факт наявності заборгованості в розмірі 960 000,00 грн. за поставлений на виконання умов договору товар та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 960 000,00 грн. основного боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Відповідно до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 7.2. Договору, за несвоєчасну оплату товару Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення і у відповідності зі ст. 625 ЦК України, суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також - 30% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 56851,20 грн. пені, 1920,00 грн., інфляційних витрат та 112832,88 грн. 30% річних, нарахованих на суму боргу за період з 24.01.2012 року по 14.06.2012 року у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання є правомірними та обгрунтованими.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Мілонд" (39600, Полтавська обл., м. Кременчуг, вул. Київська, д.65/2, код ЄДРПОУ 37895595, р/р № 26006301032118 в ПАТ "Терра банк" в м. Кременчуг, МФО 380601, ІПН 378955916038, Св-во ПДВ 200008489) на користь ПАТ "Харківський завод Гідропривід" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, Код ЄДРПОУ 00223214 №26009000123300 у відділенні № 2 в AT "Укрексімбанк" філії м. Харкові, МФО 351618) - 960 000,00 грн. основного боргу, 56 851,20грн. -пені, 1 920,00 грн. -інфляційних нарахувань , 112 832,88 грн. - 30% річних та 22 632,08 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення складено 12.09.2012 року.