Рішення

від 11.09.2012 по справі 5026/1085/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 року Справа № 18/5026/1085/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,

секретар судового засідання -Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача -Діденко І.М. -представник за довіреністю,

від відповідача -Кучай Ю.А. - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Ніфар", м. Ніжин,

Чернігівська область

до фізичної особи - підприємця Кучай Юрія Андрійовича,

м. Черкаси

про стягнення 48 433 грн. 68 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося приватне акціонерне товариство "Ніфар" до фізичної особи - підприємця Кучай Юрія Андрійовича про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу №Р0511/09.04.06 від 06 квітня 2009 року в розмірі 48 433 грн. 68 коп., в тому числі: 27 554 грн. 01 коп. основний борг, 2 171 грн. 20 коп. 3% річних, 5 088 грн. 24 коп. інфляційні втрати та 13 620 грн. 23 коп. пеня.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24 липня 2012 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02 серпня 2012 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

В судовому засіданні, яке відбулося 14 серпня 2012 року, на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 11 вересня 2012 року на 10 год. 40 хв.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

У відзиві на позов відповідач пропонував позивачу заключити мирову угоду та продовжити співпрацювати по даній господарській діяльності.

В судовому засіданні, яке відбулося 11 вересня 2012 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1085/2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 06 квітня 2009 року між закритим акціонерним товариством "Ніфар" (найменуваня якого було змінено на приватне акціонерне товариство "Ніфар" на підставі рішення чергових загальних зборів від 12 квітня 2012 року) (продавець) та фізичною особою - підприємцем Кучаєм Юрієм Андрійовичем (покупець) було укладено договір купівлі - продажу за №Р0511/09.04.06.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору продавець зобов'язався протягом дії цього договору передати у власність покупця товар, що визначений у договорі, вільний від прав та претензій третіх осіб, окремими партіями по цінам, в асортименті (по номенклатурі) і кількості, які узгоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Ціни на товар визначаються сторонами у накладній (них) на момент передачі партій товару (п. 1.2. договору).

Позивач свої зобов'язання за договором купівлі - продажу виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 42 563 грн. 59 коп., що підтверджується копіями накладних:

- №421 від 15 липня 2009 року на суму 19 498 грн. 32 коп.;

- №501 від 17 серпня 2009 року на суму 23 065 грн. 27 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки у вищенаведених видаткових накладних.

Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 15 009 грн. 58 коп.

Розмір заборгованості відповідачем не заперечується, про що сторонами підписано та засвідчено печатками акт звірки взаєморозрахунків від 03 вересня 2012 року.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 27 554 грн. 01 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі - продажу №Р0511/09.04.06 від 06 квітня 2009 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3.1. договору кінцевий строк оплати товару покупцем складає 14 календарних днів з дати отримання продукції покупцем.

Датою отримання продукції є дата вказана на товарних накладних (п. 3.2. договору).

Враховуючи умови п. 3.1. договору, строк оплати за поставлений товар (на момент звернення позивача до суду) настав, оскільки з урахуванням дати останньої поставки товару -17 серпня 2009 року, відповідач повинен розрахуватися за товар не пізніше 31 серпня 2009 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Сторони під час розгляду справи в суді здійснили звірку взаєморозрахунків, та підписали відповідний акт, згідно якого станом на 03 вересня 2012 року борг відповідача складає 27 554 грн. 01 коп.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 27 554 грн. 01 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 5.3. договору купівлі - продажу передбачена відповідальність за порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного товару, а саме: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, за кожний день прострочення платежу до моменту повного виконання покупцем своїх зобов'язань щодо оплати.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, слід дійти висновку, що п. 5.3. договору містить умови нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивачем на підставі п. 5.3. договору купівлі - продажу заявлено вимогу про стягнення з відповідача 13 620 грн. 23 коп. пені нараховану за період з 01 вересня 2009 року по 16 липня 2012 року.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА:Еліт 8.2.3." судом встановлено, що розмір пені нарахований за період з 01 вересня 2009 року по 16 липня 2012 року на суму боргу 27 554 грн. 01 коп. складає 13 412 грн. 19 коп.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з відповідача підлягає стягненню 13 412 грн. 19 коп. пені, в решті стягнення з відповідача пені в сумі 208 грн. 04 коп. слід відмовити, у зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2 171 грн. 20 коп. 3% річних нарахованих за період з 01 вересня 2009 року по 16 квітня 2012 року та інфляційних втрат в розмірі 5 088 грн. 24 коп. нарахованих за період 01 вересня 2009 року по 30 червня 2012 року. При цьому судом враховано фактично заявлену суму до стягнення, оскільки в самому розрахунку позивачем допущено арифметичну помилку.

Слід вказати, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснено позивачем в меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством та умовами договору, оскільки розмір річних умовами договору визначений на рівні 20%.

Однак позивач самостійно визначив період та суму боргу, а також розмір річних, на яку здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Кучай Юрія Андрійовича, вул. Володарського, 3, м. Черкаси, ідентифікаційний номер 2179325635 на користь приватного акціонерного товариства "Ніфар", вул. Березанська, 108, м. Ніжин, Чернігівської області, ідентифікаційний код 00204470, р/р 26007236724000 у АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005 - 27 554 грн. 01 коп. основного боргу, 13 412 грн. 19 коп. пені, 5 088 грн. 24 коп. інфляційних втрат, 2 171 грн. 20 коп. 3% річних та 1 602 грн. 58 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3. В решті вимог -в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 17 вересня 2012 року.

Суддя А.В.Васянович