Постанова

від 13.09.2012 по справі 5011-57/7050-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2012 № 5011-57/7050-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Алданової С.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 13.09.2012, а саме:

від позивача - Коломієць О.П., представник за довіреністю від 04.01.2012 № 04/01/12;

від відповідача -Слабоус Є.А., представник за довіреністю від 01.06.2012 № б/н,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес холдінг «Тегра Україна ЛТД»

на рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2012,

у справі № 5011-57/7050-2012 (суддя: Гулевець О.В.)

за позовом дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес холдінг «Тегра Україна ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен-Інвест»про стягнення 730 725 грн. 20 коп.

встановив наступне.

Дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства Теувес холдінг «Тегра Україна ЛТД» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен-Інвест» 730 725 грн. 20 коп., як попередньої оплати за продукцію, зобов'язання з поставки якої відповідач не виконав.

Господарським судом міста Києва 17.07.2012 ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову. Приймаючи оскаржуване рішення суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач не звертався до відповідача з вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України про повернення попередньої оплати, то відповідачем не порушено строк виконання обов'язку з повернення передплати, а право позивача на отримання такої оплати не порушено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 по даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання з поставки товару у визначений строк, то у позивача в силу положень ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимоги повернення суми попередньої оплати. Також апелянт зазначив, що направлення у даному випадку вимоги про повернення передплати не передбачено, таке право виникає безпосередньо з норми ст. 693 Цивільного кодексу України та може бути реалізоване шляхом звернення до суду з відповідним позовом. При цьому, апелянт послався на позицію Верховного суду України.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства Теувес холдінг «Тегра Україна ЛТД» по справі № 5011-57/7050-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-57/7050-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 по справі № 5011-57/7050-2012 апеляційна скарга закритого акціонерного товариства Теувес холдінг «Тегра Україна ЛТД» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 29.08.2012.

В судовому засіданні 29.08.2012 у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 13.09.2012.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 у зв'язку з відпусткою судді Пашкіної С.А. розгляд справи №5011-57/7050-2012 було визначено здійснити колегією суддів у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Алданова С.О.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 13.09.2012 надав пояснення, якими підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник відповідача у справі просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що між сторонами виникли зобов'язання, за якими відповідач зобов'язався поставити позивачу товар, а саме сою в кількості 175,23 т, а позивач зобов'язаний був здійснити попередню оплату та прийняти такий товар.

Так, відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 5 від 23.02.2011 р. на оплату сої.

Позивачем на підставі вказаного рахунку здійснено попередню оплату за товар, що мав бути поставлений відповідачем в майбутньому, на загальну суму 730725,20 грн.

Дана обставина підтверджується платіжними дорученнями: № 389 від 23.02.2011р. на суму 450000,00 грн., № 401 від 25.02.2011р. на суму 46730,40 грн., № 420 від 28.02.2011р. на суму 233994,80 грн.

З огляду на не встановлення сторонами строку виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару, позивач, на підставі положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, направив відповідачу вимогу № 124/05 від 20.05.2011р.

При цьому, позивач вимагав здійснення негайної поставки товару.

Направлення вказаної вимоги підтверджується описом вкладення від 23.05.2011р. та не заперечується відповідачем.

Відповідач не виконав зобов'язання з поставки товару, а ні у встановлений з урахуванням направленої в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України вимоги строк, ані після.

Тому, керуючись ст. 693 Цивільного кодексу України позивач звернувся з позовом про повернення (стягнення) попередньої оплати.

Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, між сторонами укладено письмовий правочин з поставки товару, зміст якого зафіксований у рахунку-фактурі, з урахуванням платіжних доручень та вимоги про поставку товару.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару не було встановлено сторонами при укладенні правочину.

Тому, позивач, 20.05.2011р., на підставі положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, направив відповідачу вимогу про негайну поставку товару, яку відповідач повинен був виконати у семиденний строк.

Проте, відповідач свої зобов'язання не виконав, передплачений позивачем товар не поставив.

При ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову суд безпідставно не застосував положення ст. 693 Цивільного кодексу України дійшовши помилкового висновку про необхідність направлення вимоги про повернення передплати.

Так, відповідно до п.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач, не надав ані доказів вчасної поставки товару, ані доказів повернення передплати, через нездійснення поставки у встановлений строк.

Отже, в силу вказаної норми, якщо продавець не передав товар у встановлений строк, що мало місце у спірній ситуації, то покупець, який здійснив передплату товару, має право вимагати за власним вибором або повернення суми попередньої оплати або передачі передплаченого товару.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Таким чином, виходячи із суті правовідносин та конструкції норми п.2 ст. 693 ЦК України покупець який здійснив попередню оплату товару, у разі не постачання такого товару у встановлений строк, має право вимагати в судовому порядку повернення сплаченої ним передплати.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Така ж правова позиція при вирішенні спорів про повернення попередньої оплати висловлена Верховним Судом України в Постанові від 28.11.2011 по справі №43/308-10.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення - про повне задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 та п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес холдінг «Тегра Україна ЛТД» на рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2012 у справі № 5011-57/7050-2012 за позовом дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес холдінг «Тегра Україна ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен-Інвест» про стягнення 730 725 грн. 20 коп. задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2012 у справі № 5011-57/7050-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі - про задоволення позову повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен-Інвест» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33938729, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 26, офіс 62) на користь дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес холдінг «Тегра Україна ЛТД» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21670383, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, офіс 126Г) попередню оплату у сумі 730 725 грн. 20 коп., судовий збір за подачу позовної заяви до суду першої інстанції у сумі 14614 грн. 50 коп. та судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 7 307 грн. 25 коп.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

7. Матеріали справи № 5011-57/7050-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Алданова С.О.