1570/5187/2012 Справа № 1570/5187/2012 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2012 року м. Одеса Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Одестройсервіс»про стягнення заборгованості у сумі 2309,89 грн., - ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Одесстройсервіс», в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2309,89 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.06.2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість ТОВ ВКФ «Одесстройсервіс». За результатами вказаної перевірки складено акт на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2200 грн. та штрафних санкцій на суму 110 грн. Позивачем на адресу відповідача надсилалися перша та друга податкові вимоги, які в результаті не вручення платнику податків були розміщені на дошці податкових оголошень. У зв'язку з тим, що позивачем вживалися всі заходи щодо погашення податкової заборгованості відповідачем, проте останній борг не сплатив, тому позивач звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості. Ухвалою суду від 29 серпня 2012 року було відкрито провадження по справі та надано відповідачу строк для надання заперечень. Відповідач повідомлений про відкриття скороченого провадження по даній справі належним чином, про що свідчить конверт, що повернувся на адресу суду із відміткою органу поштового зв'язку про те, що «організація за вказаною адресою не знаходиться». Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Дослідивши наявні у справі письмові докази суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав: Позивач на підставі ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст. 7, 10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів. Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, зокрема застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. В зв`язку з вищевикладеним, позови податкових органів щодо стягнення податкової заборгованості віднесені до компетенції адміністративних судів згідно ч. 1 ст. 17, п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України. Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Відповідно до ч. 2 ст. 183-2 КАС України суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог, передбачених частиною першою цієї статті, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Положеннями ч. 3, 4 ст. 183-2 КАС України передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача. Розглянувши матеріали справи, оцінивши наведенні позивачем обставини по справі та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суддя прийшов до висновку щодо достатності підстав для прийняття законного судового рішення в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі. Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджені, суд прийшов до наступних висновків. Судом встановлено, що ТОВ ВКФ «Одесстройсервіс»зареєстроване Київським райвиконкомом м. Одеси 01.08.1992 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи та згідно довідки про взяття на облік платника податків від 20.01.1999 року № 28-2/7 знаходиться на обліку у ДПІ у Київському районі м. Одеси. 23 червня 2010 року ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 23.06.2010 року № 3287/15-02/374-22461575, згідно висновків якого за порушення п. 7.3. ст. 7, п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»податкові зобов'язання ТОВ ВКФ «Одестройсервіс»підлягають збільшенню на 2200 грн. На підставі вказаного акту ДПІ у Київському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2010 року № 0003281502/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 2200 грн. та штрафних санкцій - 110 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень в ДПІ у Київському районі м. Одеси, про що свідчить акт від 19.07.2010 року № 91/15-02. У зв'язку з несплатою відповідачем суми грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомлення-рішенням, ДПІ у Київському районі м. Одеси на адресу відповідача були спрямовані перша та друга податкові вимоги відповідно від 25.08.2010 року № 1/251 на суму 2309,89 грн. та від 11.10.2010 року № 2/282 на суму 2309,89 грн., які були розміщені на дошці податкових оголошень, про що свідчать акти від 10.09.2010 року № 81/24-0028 та від 11.10.2010 року № 86/24-0028. Визначення податкового зобов'язання контролюючим органом регулювалося п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 (надалі Закон № 2181), що діяв на час виникнення спірних правовідносин. Згідно з п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, який визначає порядок узгодження податкового зобов'язання у разі оскарження податкового повідомлення-рішення до контролюючого органу. Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувало ся, а отже вважається узгодженим. Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Згідно до п.п. 6.2.3. п. 6.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Згідно п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст.. 6 Закону України № 2181, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Отже, як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Київському районі м. Одеси вжило всіх передбачених законодавством України заходів щодо стягнення податкового боргу, але відповідач, в супереч вимог податкового законодавства заборгованість не погасив. Згідно облікової картки платника - ТОВ ВКФ «Одесстройсервіс»загальний розмір його заборгованості з податку на додану вартість позивача складає 2309,89 грн. Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу. Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку встановленому чинним законодавством. Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює до платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно з п. 20.1.28. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. В зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог. Враховуючи те, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість є узгодженим, проте не сплачене відповідачем, зокрема доказів сплати суду не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення узгодженої суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 14, 69, 71, 158-163, 183-2, 254 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Одестройсервіс» задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Одесстройсервіс»(код ЄДРПОУ 22461575, місцезнаходження 65080, м. Одеса, вул. Терешкової 12) заборгованість перед бюджетом у сумі 2309,89 грн. на бюджетний рахунок № 31116029700005, код бюджетної класифікації 14010100, отримувач ГУДКСУ в Одеській області –код ОКПО 37607526, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області –МФО 828011. Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. Суддя Е.А.Іванов
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2012 |
Оприлюднено | 20.09.2012 |
Номер документу | 26038297 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Іванов Е. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні