Постанова

від 11.09.2012 по справі 8549/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

11 вересня 2012 р. справа № 2-а- 8549/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

суддів - Волкової Л.М., Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.,

представників

позивача - Голубовського І.В.,

віповідача - Бондар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ТОВ "Еліт-продакшн" до Західної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-продакшн", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 31.01.2012 р. № 0000162303 по податку на додану вартість та штрафним (фінансовим) санкціям (штрафами) та від 31.01.2012 р. № 0000152303 по податку на прибуток та штрафним (фінансовим) санкціям (штрафам).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки від 17.01.2012 р. № 27/23-03-05/31800879. На думку позивача, податковий кредит з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ "Технопром.Буд" сформований правильно, без порушення закону, а також правомірно сформовані валові витрати за первинними документами по господарським операціям з вказаним контрагентом. Позивач стверджував, що, по-перше, з обставинами діяльності контрагента позивач обізнаний не був, по-друге, невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку контрагентом платника податків не тягне за собою ніяких правових наслідків саме для цього платника податків. Реальність здійснення господарських операції позивача з вказаним контрагентом підтверджена відповідними документами бухгалтерського обліку і фінансової звітності. За таких обставин, спірні рішення податкового органу суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав протиправно покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (фактичний та юридичний правонаступник ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова) з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що за наслідками проведеної перевірки МДПІ виявлено факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт-Продакшн" п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року на загальну суму 29.075,00 грн. та п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст. 198. Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 23.260 грн. Суть виявлених перевіркою порушень полягає у безпідставному збільшенні платником податку валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ за рахунок показників первинних документів, котрі складені ТОВ «Технопром.Буд», так як платником не обгрунтовано існування жодної необхідності в проведенні спірних господарських операцій, не подано жодних доказів на підтвердження спірних господарських операцій тощо. Посилаючись на викладені мотиви, відповідач просив суд постановити рішення про відмову в позові.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-продакшн", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 31800879, на момент виникнення спірних правовідносин перебував на обліку як платник податків (зборів) в ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, на момент вирішення даної справи знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Західній МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС.

Як з'ясовано судом, спірні податкові повідомлення-рішення: № 0000162303 від 31.01.2012 р. по податку на додану вартість в загальному розмірі 28121,00 грн. (за основним платежем -24300,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -3821,00 грн.) та № 0000152303 від 31.01.2012 р. по податку на прибуток в загальному розмірі 35151,00 грн. (за основним платежем -29075,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -6076,00 грн.) були винесені ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова з посиланням на акт перевірки № 27/23-03-05/31800879 від 17.01.2012 р. (а.с.34,35).

ТОВ "Еліт-продакшн" оскаржило вказані рішення в адміністративному (позасудовому) порядку до ДПС у Харківській області, рішення якої від 06.04.2012 № 1598/10/10-212 було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова від 31.01.2012р. №0000162303 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1040,0 грн. (основний платіж), збільшено податкове повідомлення - рішення від 31.01.2012р. №0000162303 в штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1040,0 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення -рішення та податкове повідомлення рішення № 0000152303 були залишені податковою службою області без змін, а адміністративна скарга позивача без задоволення (а.с.36-37).

Згідно з висновками акту перевірки № 27/23-03-05/31800879 від 17.01.2012 р. в діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-продакшн" суб'єктом владних повноважень були виявлені порушення, зокрема:

- п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", що спричинило заниження податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року на загальну суму 29075,00 грн., в тому числі: за 2010 рік на суму 24300 грн., за 1 квартал 2011р. на суму 4775,00грн., та полягає у завищенні валових витрат за взаємовідносинами ТОВ «Технопром.Буд», так як відсутні будь-які документи, які б засвідчували, що спірні господарські операції відбулись в дійсності, що проведення спірних господарських операцій було обумовлено потребами господарської діяльності;

- п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198. Податкового кодексу України, що спричинило заниження ПДВ всього у сумі 23.260,00грн., в т.ч. за 2010 рік в сумі 19.440,00грн., за 2011 рік в сумі 3.820,00грн., та полягає у завищенні податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Технопром.Буд», так як відсутні будь-які документи, які б засвідчували, що спірні господарські операції відбулись в дійсності, що проведення спірних господарських операцій було обумовлено потребами господарської діяльності ( а.с. 18-33).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень суб'єкта владних повноважень, викладених в акті № 27/23-03-05/31800879 від 17.01.2012 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив, що між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт-продакшн" (в якості Замовника) та ТОВ «Технопром.Буд»(в якості Виконавця) було укладено низку договорів, а саме: № 06/147 від 17 травня 2010 р., № 152 від 10 червня 2010 р., № 157 від 15 липня 2010 р., № 160 від 10 серпня 2010 р., № 163 від 01 вересня 2010 р., № 167 від 15 вересня 2010 р., № 170 від 25 жовтня 2010 р., предмет яких визначено наступним чином - виконання робіт: налагодження струмового захисту, захисту замикання на землю, схем масляних вимикачів і сигналізації. Випробування ізоляції електричних ланцюгів і ізоляторів масляних вимикачів. Вимірювання перехідних опорів контактів апаратів зняття векторних діаграм.

Також між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт-продакшн" (в якості Замовника) та ТОВ «Технопром.Буд»(в якості Виконавця) було укладено договори: № 178 від 01 грудня 2010 р., предметом якого є виконання робіт випробування ізоляції силових кабельних ліній випрямленим струмом високої напруги, №179 від 01 грудня 2010 р. по ремонту високовольтного кабельного вводу, визначення місця пошкодження, земляні роботи, прокладка кабельної лінії, встановлення високовольтних муфт; № 180 від 10 грудня 2010 р. по виконанню робіт реконструкції і наладки високовольтної конденсаторної установки; № 182 від 20 січня 2011 р. по виконанню ремонтних робіт кабеля, перевірка цілосності кабеля, випробування високовольтної лінії та фазіровці жили кабелю . (а.с. 42,46,49,52, 55, 58,61,64,67,70,73).

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій за вказаними правочинами позивач подав до суду виписані ТОВ «Технопром.Буд»:

- акти виконаних робіт від 28.05.2010р., 01.07.2010, 30.07.2010, 31.08.2010, 21.09.2010, 30.09.2010, 16.11.2010, 29.12.2010, 17.12.2010, 20.01.2011, 28.02.2011;

- податкові накладні: № 11702 від 28.05.2010 р. на суму 14640,00 грн. (у тому числі ПДВ -2440,00 грн.); № 15102 від 01.07.2010 р. на суму 14640,00 грн. (у тому числі ПДВ -2440,00 грн.); № 18101 від 30.07.2010 р. на суму 14640,00 грн. (у тому числі ПДВ -2440,00 грн.); № 19901 від 18.08.2010 р. на суму 14640,00 грн. (у тому числі ПДВ -2440,00 грн.); № 22501 від 13.09.2010 р. на суму 14640,00 грн. (у тому числі ПДВ -2440,00 грн.); № 24108 від 01.07.2010 р. на суму 14640,00 грн. (у тому числі ПДВ -2440,00 грн.); № 28304 від 10.11.2010 р. на суму 14640,00 грн. (у тому числі ПДВ -2440,00 грн.); № 33204 від 29.12.2010 р. на суму 12600,00 грн. (у тому числі ПДВ -2100,00 грн.); № 32009 від 17.12.2010 р. на суму 16200,00 грн. (у тому числі ПДВ -2700,00 грн.); № 35403 від 20.01.2011 р. на суму 14280,00 грн. (у тому числі ПДВ -2380,00 грн.); № 39303 від 28.02.2011 р. на суму 8640,00 грн. (у тому числі ПДВ -1440,00 грн.).

Позивачем на підставі вказаних податкових накладних та актів виконаних робіт віднесено до складу валових витрат вартість робіт та до складу податкового кредиту суму податку по вказаним операціям.

Суд відмічає, що вимоги до оформлення первинних документів викладені законодавцем в ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", де зазначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що обсяг господарської операції з поставки робіт, що вказаний в графі 3 "Номенклатура поставки товарів" податкових накладних не відповідає обсягу господарської операції з поставки робіт, що вказаний в договорах та актах приймання-передачі.

При цьому, вартісні показники господарських операцій за актами приймання - передачі та податковими накладними є однаковими, що суперечить закону.

В ході розгляду справи представник позивача визнав існування означеного дефекту податкових накладних, однак причин цих невідповідностей пояснити не зміг.

Представник позивача також не надав суду жодних пояснень та доказів в підтвердження здійсненої між сторонами спірних правочинів калькуляції вартості робіт в розрізі конкретного виду зазначених в перинних документах робіт, як-то: 1) налагодження струмового захисту, захисту замикання на землю, схем масляних вимикачів і сигналізації; 2) випробування ізоляції електричних ланцюгів і ізоляторів масляних вимикачів; 3) вимірювання перехідних опорів контактів апаратів зняття векторних діаграм.

Дослідивши акти виконаних робіт суд встановив, що зміст оглянутих документів лише формально відтворює предмет договору, але не містить жодних конкретних видів робіт та строків їх виконання, що свідчить про неможливість визначення змісту та обсягу конкретної господарської операції.

На виконання вимог ст.11 КАС України судом неодноразово від позивача витребовувались фактичні дані на підтвердження існування об'єктивної необхідності у вчиненні та виконанні спірних правочинів.

Між тим, жодних документів з цього приводу позивач до суду не подав.

Натомість представник позивача повідомив суд, що акти виконаних робіт були складені та підписані директором ТОВ "Еліт-продакшн" в робочому кабінеті. Хто із працівників ТОВ "Еліт-продакшн" безпосередньо перевіряв та приймав виконані роботи на об'єктах представник позивача пояснити не зміг, відповідні документи на вимогу суду не подав.

Системно проаналізувавши положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для збільшення платником валових витрат і податкового кредиту, так як в силу умов та характеру створення первинних документів не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції. Згідно з законом валові витрати і податковий кредит з ПДВ можуть бути сформовані платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, котра об'єктивно була потрібна для організації господарської діяльності, спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

На виконання вимог ст.11 КАС України суд неодноразово витребовував у позивача документи на підтвердження реальності спірних господарських операцій, як-то: калькуляція робіт, план їх виконання, обґрунтування потреби в укладанні спірних правочинів (документи про стан об'єктів, виявлення їх дефектності чи несправності; документи про останнє проведення аналогічних робіт; рішення суб'єктів владних повноважень щодо усунення порушень закону), докази відключення від електроенергії об'єктів під час виконання робіт з током та з випробування електрики, докази реального існування результатів налагодження, випробування, вимірювання.

Позивач вимог суду не виконав, витребуваних документів не подав, належних та достатніх пояснень відносно відсутності таких документів не навів.

Окрім того, із наданих відповідачем довідок про види діяльності позивача та його контрагента судом встановлено, що ані ТОВ "Еліт-продакшн", ані ТОВ «Технопром.Буд»не мають правоздатності на здійснення робіт з випробуванням ізоляції силових кабельних ліній випрямленим струмом високої напруги, випробування високовольтної лінії тощо.

Сукупність встановлених судом при відправленні правосуддя по даній справі обставин здійснення господарської діяльності позивачем свідчить про те, що правова поведінка ТОВ "Еліт-продакшн" у спірних правовідносинах явно не відповідає ознакам добросовісного та сумлінного платника податків, адже необхідність у вчиненні спірних правочинів не підтверджена документально, фактичного виконання робіт не відбулось, оскільки не має жодних документів про фіксування показників налагодження, випробування, вимірювання, фактичне приймання робіт також відсутнє, бо акти були підписані в кабінеті директора ТОВ "Еліт-продакшн", жоден з працівників позивача участі в проведенні робіт або фізичному прийманні результатів робіт не мав; при вчиненні спірних правочинів позивач не забезпечив перевірку обсягу правоздатності та дієздатності контрагента.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що з урахуванням предмету спірних правочинів до спірних правовідносин належить застосувати положення Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 9 січня 1998 р. №4; далі за текстом - Правила №4), вимоги яких поширюються на працівників, що обслуговують діючі електроустановки споживачів напругою до 220 кВ включно і є обов'язковими для всіх споживачів та виробників електроенергії, незалежно від їх відомчої належності і форм власності на засоби виробництва. Вимоги цих Правил повинні виконуватись під час експлуатації діючих електроустановок, електричних станцій, електричної частини ТАВ, ЗДТУ, районних котелень, що обслуговуються споживачами, під час виконання в них монтажних, налагоджувальних, випробувальних, ремонтних і будівельних робіт.

Відповідно до п.п. 7.6.1.,7.6.36. Правил №4 забороняється проведення електричних випробувань обладнання і електричних вимірювань випробувальними електроустановками і електротехнічними лабораторіями, які не мають відповідного дозволу. У тому випадку, коли вимагається вимірювання електричних параметрів пристроїв, що перебувають під напругою до 1000 В, необхідно заземляти металевий корпус переносного приладу і використовувати спеціальні щупи або провідники для з'єднання з ізолювальними ручками. Результати вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування, опору ізоляції, перевірки повного опору петлі фаза-нуль заносяться в протоколи, форми яких наведені в додатку 7 (Єдині форми протоколів вимірювань).

Проте, незважаючи на неодноразові вимоги суду, позивач не подав жодних протоколів вимірювань та випробувань.

На підставі вищенаведеного суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою формування податкового обліку платника податків.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В ході розгляду справи судом встановлено, що у спірних правовідносинах позивач не довів реальності господарських операцій з ТОВ «Технопром.Буд».

З огляду на приписи ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що наявність податкових накладних та проведення оплати вартості товару за відсутності інших належно оформлених обов'язкових первинних документів, котрі підтверджують реальність здійсненого правочину, не дає платнику податків права на збільшення податкового кредиту з ПДВ та включення до складу валових витрат, так як реальність господарських операцій саме з цим контрагентом не знайшла підтвердження добутими по справі доказами.

Таким чином, суд не знаходить підстав для висновку про реальність господарських операцій з виконання робіт між позивачем, Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-продакшн" та контрагентом -ТОВ «Технопром.Буд», так як позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій, що згідно з актом перевірки від 17.01.2012 р. № 27/23-03-05/31800879 і стало підставою для висновку податкового органу про завищення ТОВ податкового кредиту з ПДВ та неправомірного включення до складу валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрат по отриманню робіт від вказаного контрагента. Отже, суд вважає правомірними висновки ДПІ про вчинення позивачем порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.6 ст. 198. Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов належить залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст. 94, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ТОВ "Еліт-продакшн" до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС про скасування рішень - відмовити в повному обсязі.

2. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 17.09.2012 року.

Головуючий суддя Старосєльцева О.В.

Судді Волкова Л.М.

Сліденко А.В.