Постанова

від 12.09.2012 по справі 38/5005/83/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. Справа № 38/5005/83/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалувід 07.06.2012 р. господарського суду Дніпропетровської області та постановувід 12.07.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 38/5005/83/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Профіт 2011" (ліквідатор), смт. Ювілейне Дніпропетровської області дотовариства з обмеженою відповідальністю "АВ Корона", м. Дніпропетровськ про банкрутство представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2012 р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт 2011" порушено провадження у справі № 38/5005/83/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Корона" порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " (далі -Закон про банкрутство) .

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2012 р. визнано боржника банкрутом, відрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2012 р. (суддя Бондарєв Е.М.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі .

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 р. (судді: Вечірко І.О. -головуючий, Верхогляд Т.А., Лисенко О.М.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі -скаржник) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та припинити провадження у справі.

Касаційна мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема ст. 52 Закону про банкрутство, ст. 78 Податкового кодексу України. Скаржник зазначає, що дана справа про банкрутство порушена без наявності правових підстав для цього.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, ініціюючим кредитором має бути належним чином підтверджений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням .

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі -Єдиний державний реєстр ).

Положеннями ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому ч. 3 ст. 18 цього Закону встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Таким чином, у будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство кредитором повинні бути надані документи, які підтверджують відсутність боржника за його місцезнаходженням, що є необхідною умовою для ініціювання справи про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство.

Однак, як вбачається, докази відсутності боржника за його місцезнаходженням, а саме, відповідний витяг з Єдиного державного реєстру, були надані ініціюючим кредитором лише 19.01.2012 р., тобто вже після порушення провадження у справі про банкрутство.

Більше того, витяг з Єдиного державного реєстру, наданий ініціюючим кредитором, не містить повної інформації щодо внесених до реєстру записів про боржника. Такі відомості містяться у довідці з Єдиного державного реєстру, яка у справі взагалі відсутня.

Отже, у даному випадку до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 52 Закону про банкрутство не додані документи, які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом після порушення справи про банкрутство.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції визнано боржника банкрутом, як відсутнього, без наявності правових підстав, із якими Закон про банкрутство пов'язує можливість порушення справи про банкрутство, а саме взагалі без доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням. Суд апеляційної інстанції на допущені судом першої інстанції порушення уваги не звернув та їх не виправив.

За таких обставин оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а провадження у справі -припиненню, як безпідставно порушене, відповідно до пп. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство місцевому господарському суду необхідно вирішити питання про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідного запису про постановлення судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи -товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Корона" відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" та п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 р. у справі №38/5005/83/2012 скасувати.

3. Провадження у справі №38/5005/83/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Корона" припинити.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич