Рішення

від 16.05.2012 по справі 5006/25/12/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.05.12 р. Справа № 5006/25/12/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Прилуцьких М.І., за участю представника позивача Неживого А.В., розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромтрейд» м. Донецьк до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донексим» м. Донецьк про стягнення 78991 грн. 86 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпромтрейд» (далі позивач, або ТОВ «Донпромтрейд») звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донексим» (далі відповідач, або ТОВ «Донексим») про стягнення 79479,39 грн.

Заявою від 16.05.2012р. позивач зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача 78991 грн. 86 коп., із них сума заборгованості в розмірі 65881,97грн, сума індексу інфляції в розмірі 3294,60грн, 3% річних у розмірі 3043,67грн., пені у розмірі 5120,62грн. та судові витрати у сумі 1641 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 526, ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 610, ч.1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

На підтвердження вимог позивачем надано суду: договір 100722 від 22.07.2010, акту звірки взаєморозрахунків; рахунки-фактури №1703, 1702, 1801, 2401, 2801, 3101, 2905, 2403, 3005; акти прийому-передачі від 30.07.2010, 24.09.2010, 28.08.2010, 31.08.2010, 17.08.2010, 17.08.2010, 18.08.2010, 24.08.2010, 29.09.2010; платіжні доручення № 251, 247, 250, 246, 241, 240, 223, 221, 220, 219, 216, 295, 267, 297, 270, 309, 274, 312, 275, 316, 291, 333, 293; договір купівлі-продажу №0110 від 01.10.2010; рахунок-фактура №01/10; видаткову-накладну №01/10; акт взаємозаліку; акт звірки від 01.01.2011.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи, що ухвала суду від 23 квітня 2012р. направлена відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромтрейд» підлягають задоволенню з огляду на наступне.

22 липня 2010 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромтрейд» (надалі - «Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донексим» (надалі - «Покупець» було укладено Договір поставки №100722 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. цього Договору продавець поставляє вугілля різних марок, іменуємий в подальшому Товар, у встановленому об'ємі та асортименті, показники якості та цін, яких знаходяться в Додатках до даного Договору. Поставки по даному договору проводиться протягом 2010 року.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що оплата за кожну партію поставленого Товару проводиться Покупцем по факту отримання Товару, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання залізнодорожньої накладної.

Відповідно до пункту 7.6. Договору, за порушення строків оплати за отриманий Товар, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого Товару за кожен день прострочення.

Виконуючи свої зобов'язання за договором, позивач в період часу з 30.07.2010р. по 29.09.2010р. поставив ТОВ «Донексим» вугільну продукцію на загальну суму 1 007 491,97 грн., що підтверджується Актами прийому-передачі вугільної продукції.

В порушення умов договору ТОВ «Донексим» не виконало належним чином свої зобов'язання за договором та не сплатило кошти за отриману продукцію в повному обсязі. Оскільки останню партію вугільної продукції ТОВ «Донпромтрейд» відповідно до акту прийому-передачі поставило відповідачу 29 вересня 2010 року, то згідно до умов пункту 5.2 Договору відповідач мав сплатити за поставлений Товар протягом п'яти банківських днів, тобто до 04.10.2010 року, проте повної вартості отриманого товару позивачу не сплатив.

Згідно з актом звірки від 01.10.2010р., підписаного представниками ТОВ «Донпромтрейд», ТОВ «Донексим» та скріпленого печатками підприємств, станом на 12.10.2010 року, заборгованість ТОВ «Донексим» перед позивачем складала 164 491,97 грн.

Після підписання акту звірки ТОВ «Донексим» на користь ТОВ «Донпромтрейд» 07.10.2010р. та 21.10.2010р.було перераховано грошові кошти на загальну суму 65 000,00 грн.

22 жовтня 2010 року, між ТОВ «Донпромтрейд» та ТОВ «Донексим» було підписано Акт взаємозаліку, відповідно до якого зобов'язання відповідача було зменшено на 33 600,00 грн.

Таким чином, на час звернення позивача до суду та на момент розгляду справи заборгованість ТОВ «Донексим» перед ТОВ «Донпромтрейд» становить 65 891,97 грн.

Відповідно до статті 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій частини 1 статті 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( пункт 1 статті 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України.

Частиною 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( частина 1 статті 530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого товару вартістю 1007491,97 грн. в строки обумовлені договором в повному обсязі не виконав, а здійснив часткову оплату та провів взаємозалік на загальну суму 941 600 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 65891,97 грн. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно пунктами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.6. Договору передбачено, що за порушення строків оплати за отриманий Товар, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого Товару за кожен день прострочення.

Позивач з посиланням на цей пункт Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 05.10.2010р. по 05.04.2011р., в розмірі 5120,62грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ діючу у період нарахування.

Суд перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, статті 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені в розмірі 5120,62грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 05.10.2010р. по 18.04.2012р. у розмірі 3043,67грн. та інфляційних нарахувань за період з 05.10.2010р. по 01.04.2012р.у розмірі 3294,60 грн..

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 3043,67грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 3294,60 грн., є такими, що підлягають задоволенню.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги. Матеріали справи не містять доказів своєчасної повної оплати отриманої відповідачем продукції.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромтрейд» є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромтрейд», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донексим», м. Донецьк, про стягнення 78991 грн. 86 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донексим» (83055, м.Донецьк, вул.Рози Люксембург, 2 «б», ЄДРПОУ 36010872 , п/р 260083011461 в ВАТ «ДОБУ» філії Донецьке обласне управління м.Донецьк, МФО 335106, ІПН 360108705623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромтрейд» (83009, м. Донецьк, вул.Новоросійська 9 «А», р/р 26002226681121 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, ЄДРПОУ 34705821, ІПН 347058205644) 78991 (сімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 86 коп., із них: сума заборгованості в розмірі 65891,97грн, сума індексу інфляції в розмірі 3294,60грн, 3% річних у розмірі 3043,67грн., пеня у розмірі 5120,62грн. та судові витрати у сумі 1641 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 16 травня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 21 травня 2012року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.