Рішення

від 02.08.2012 по справі 5006/34/11/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.08.12 р. Справа № 5006/34/11/2012

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю. при секретарі судового засідання Кулік О.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНН - ТАЙР», м. Донецьк

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 27612,20 грн.

представники сторін:

від позивача: Полунов Є.В., довіреність б/н від 04.05.2012р.

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні 01.08.2012р. була оголошена перерва на 02.08.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНН - ТАЙР», м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 27612,20грн., з яких: сума основного боргу 11 000,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 99,33 грн., 60% річних від простроченої суми за весь період прострочення у розмірі 16512,87 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- договір поставки № 160311 від 16.03.2011р.;

- видаткові накладні: № РН-0001683 від 11.11.2011р. на суму 62892,72грн.; № РН 0001766 від 15.11.2011р. на суму 13744,03грн.;

- рахунки-фактури: № СФ-0002024 від 10.11.2011р.; № СФ-0002147 від 15.11.2011р.;

- податкові накладні: № 260 від 11.11.2011р.; № 355 від 15.11.2011р.;

- накладні на повернення: № 3 від 10.02.2012р.; № 4 від 10.02.2012р.;

- виписки банку станом на 06.03.12р., 15.03.12р., 19.03.12р., 30.03.12р., 02.04.12р., 20.04.12р., 01.06.12р.;

- ст. ст. 526, 527, 530, 549-552, 610, 611, 624, 625 Цивільного кодексу України;

- ст.193 Господарського кодексу України;

- ст.ст. 1, 12, Господарського процесуального кодексу України .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Сторони зобов`язані надати документи та виконати певні дії.

22.06.2012р. позивач звернувся до суду з заявою в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що оскільки відповідач оплатив 10000,00грн., на підставі платіжного доручення №376 від 19.06.2012р., то позивач на підставі ст.534 Цивільного кодексу України, частково погасив заборгованість по процентам (16512,87грн. на момент подачі позову). Таким чином, сума позовних вимог станом на 22.06.2012р. складає 17612,20грн., з яких: 11000,00грн.-основний борг, 99,33грн.-інфляційні нарахування, 6512,87грн.-проценти (60% річних).

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях, що відбулися: 25.06.2012р. відкладався розгляд справи у зв`язку з неявкою сторін та ненаданням відповідачем витребуваних судом документів; 09.07.2012р. відкладався розгляд справи у зв`язку з неявкою відповідача та ненадання ним витребуваних судом документів.

31.07.2012р. позивач звернувся з заявою про додаткове обґрунтування та уточнення позовних вимог, та зазначив, що 16.07.2012р. відповідач оплатив ще 1000,00грн. із призначенням платежу «оплата за автошини, згідно рахунку №СФ-0002024 від 10.11.2011р.» Таким чином, сума позовних вимог складає 16578,90грн., а саме: 11000,00грн.-основний борг, 66,03грн.-інфляційні нарахування за період з грудня 2011р. по травень 2012р. (цей період позивач уточнив в судовому засіданні 01.08.2012р.), 5512,87грн.-проценти (60% річних). До вказаної заяви додана довідка ПАТ «Альфа-Банк» за вих. № 52171 від 30.07.2012р., у якій вказані зарахування платежів відповідача на рахунок позивача.

01.08.2012р. у судовому засіданні оголошено перерву до 02.08.2012р. об 11:50 год.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позові, заяві про додаткове обґрунтування та уточнення позовних вимог, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у дане судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

16.03.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНН - ТАЙР», м. Донецьк (Постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область (Покупець) було укладено договір поставки № 160311 (далі - Договір) (а.с. 33-35).

Згідно з пунктом 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати окремими партіями у власність Покупця належний Постачальнику Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар згідно умовам даного договору.

Постачальник за свій рахунок поставляє товар покупцю. Датою поставки партії товару слід вважати дату складання видаткової накладної постачальника, про умові, що дана накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печаткою постачальника. (п.4.1. договору).

Відповідно до пункту 4.3 Договору Постачальник разом з Товаром передає наступні документи:

- видаткова накладна;

- рахунок-фактура.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що факт підписання видаткової накладної Постачальника повноважним представником Покупця підтверджує, що Постачальником усі зобов`язання поставки партії Товару виконані належним чином.

Ціна на товар встановлюється у гривнях з урахуванням ПДВ. (п.5.1. договору).

Загальна сума договору складається із суми всіх партій товару, поставлених згідно даному договору і орієнтовно складає - 600000,00грн., в тому числі ПДВ-20%-100000,00грн. (п.5.2. договору).

Покупець зобов`язаний оплатити Постачальнику кожну партію Товару не пізніше, ніж через 7 (сім) календарних днів з моменту її поставки ( п.6.2. Договору).

Згідно з п.8.1 Договору в разі порушення Покупцем зобов`язання платежу, Покупець зобов`язаний оплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 60 (шістдесят) % річних від простроченої суми за весь час прострочки.

Пункт 10.1 Договору передбачає, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріпленням печатками Сторін та діє до 31 грудня 2011 року, а за грошовими розрахунками - до їх завершення.

Пунктом 10.2. Договору встановлено, що в разі, якщо Сторони за 1 календарний місяць до закінчення строку дії даного Договору не заявлять про його розірвання, Договір вважається пролонгованим ще на один рік.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір № 160311 від 16.03.2011р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дій договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В укладеному між сторонами договорі є узгодження всіх істотних умов договору поставки. Предмет договору - п. 1, ціна - п.5, строк дії - п.10.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.1 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки №160311 від 16.03.2011р., згідно видаткових накладних № РН-0001683 від 11.11.2011р. та № РН-0001766 від 15.11.2011р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область отримав від товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНН - ТАЙР», товар на загальну суму 76 636,75 грн.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаною накладною був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 160311 від 16.03.2011р. суд робить з того, що підставою поставки у видаткових накладних вказаний саме договір № 160311 від 16.03.2011р.

У вказаних накладних є реквізит «замовлення», де зазначені рахунки-фактури: № СФ-0002024 від 10.11.2011р., №СФ-0002147 від 15.11.2011р.

Товар, який був поставлений відповідачу на виконання умов договору поставки №160311 від 16.03.2011р., згідно видаткових накладних № РН-0001683 від 11.11.2011р. та № РН-0001766 від 15.11.2011р. на загальну суму 76 636,75 грн., був частково оплачений відповідачем в сумі 65636,75грн., в тому числі грошовими коштами в сумі 47128,76грн. та шляхом повернення товару на суму 18507,99грн.

Таким чином, сума основного боргу на момент подачі позову складає 11000,00грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано довідку вих. № 52171 від 30.07.2012р. ПАТ «Альфа-Банк», згідно якої відповідач оплатив вартість отриманого товару 19.06.2012р. на суму 10 000,00 грн. (призначення платежу: «оплата за а/шини згідно рахунку №СФ-0002024 від 10.11.2011р.») та 16.07.2012р. на суму 1 000,00 грн. (призначення платежу: «оплата за а/шини згідно рахунку №СФ-0002024 від 10.11.2011р.»).

Оскільки саме цей рахунок-фактура був вказаний у видатковій накладній №РН-0001683 від 11.11.2011р., яка була підписана між сторонами саме на підставі договору №160311 від 16.03.2011р., то відповідач оплатив заборгованість на суму 11000,00грн. саме на виконання умов договору. Таким чином, посилання позивача на вимоги ст.534 Цивільного кодексу України не можуть бути прийняті до уваги.

Крім того, позивач посилається на акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем (а.с.66-68), але даний акт не може бути прийнятий судом до уваги, як належний доказ по справі, оскільки даний акт підписаний тільки в односторонньому порядку зі сторони позивача.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження по справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки відповідачем оплачений основний борг в сумі 11 000,00 грн., то цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд з урахуванням вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та умов п.8.1. договору поставки №160311 від 16.03.2011р. вважає, що стягненню з відповідача підлягають 60% річних у розмірі 6600,00грн. (сума основного боргу-11000,00грн. (на момент подачі позову) х 60% = 6600,00грн.).

Стосовно стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з грудня 2011р. по травень 2012р., суд перерахувавши розрахунок, наданий позивачем, дійшов висновку, що інфляційні нарахування підлягають стягненню у розмірі 66,00грн.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі № 5006/34/11/2012 в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 11 000,00 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1 , р/рНОМЕР_2, МФО НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНН - ТАЙР» ( 83096, м. Донецьк, вул.Воїнська,37 А, ЄДРПОУ 36062538 р/р 26007011578201, МФО 300346 ) інфляційні нарахування у розмірі 66,00грн., 60% річних у розмірі 6600,00грн., судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНН - ТАЙР» (83096, м. Донецьк, вул.Воїнська,37 А, ЄДРПОУ 36062538 р/р 26007011578201, МФО 300346) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Філімонова О.Ю.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу