cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.08.12 р. Справа № 5006/44/35/2012
Господарський суд Донецької області у складі
головуючого судді Кучерявої О.О.,
при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
про стягнення суми заборгованості в розмірі 16 050, 82 грн., з яких сума основного боргу 14 366, 99 грн., інфляційні витрати у розмірі 95, 09 грн., 3% річних у розмірі 179, 41 грн., пеня у розмірі 1 409, 33 грн.,
за участю представників:
від позивача: Ситника О.В., за довір. від 30.12.2011р.,
від відповідача: не з'явився,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» звернулось до суду з позовом до комунального підприємства «Служба єдиного замовника» про стягнення суми заборгованості в розмірі 16 050, 82 грн., з яких сума основного боргу 14 366, 99 грн., інфляційні витрати у розмірі 95, 09 грн., 3% річних у розмірі 179, 41 грн., пеня у розмірі 1 409, 33 грн.
Правовою підставою позову представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 509, 526, 527, 623, 624, 625 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушені умови договору постачання теплової енергії від 15 жовтня 2009 року № 611 в частині своєчасності та повної оплати одержаної теплової енергії за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року. Внаслідок чого, основна сума заборгованості відповідача за надані послуги з теплопостачання становить 14 366, 99 грн.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних на суму 179, 41 грн. та інфляційні витрати у розмірі 95, 09 грн.
Відповідно статті 549 Цивільного кодексу України позивачем нарахована пеня у розмірі 1 409, 33 грн.
Загальна сума заборгованості становить 11 696, 19 грн.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Причина неявки не відома, заперечень не надходило.
Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,
ВСТАНОВИВ:
15 жовтня 2009 року між комунальним підприємством «Служба єдиного замовника» (Споживач) та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» (Енергопостачальна організація) був укладений договір про постачання теплової енергії № 611 (надалі по тексту - договір). За умовами договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а останній, в свою чергу, зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені вищезазначеним договором.
Сторонами під час підписання договору було узгоджено всі його істотні умови. Зокрема, у розділі першому договору сторонами було узгоджено предмет цього договору, у розділі другому - умови і порядок постачання теплової енергії, у розділі шостому - порядок розрахунків, у розділі сьомому - відповідальність сторін, а у розділі десятому - строк дії договору.
Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.
Факт постачання теплової енергії підтверджується наявним в матеріалах справи актом включення опалення, який підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень (а.с.19).
Таким чином, зобов'язання, викладені в договорі від 15 жовтня 2009 року № 611 позивачем виконувались належним чином.
Згідно із пунктом 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Сторонами була укладена додаткова угода від 01 жовтня 2011 року, згідно якої, пункт 6.1 договору викладений у наступній редакції: розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30 вересня 2011 року та складають 905, 70 грн. (без ПДВ) за 1 Гкал (а.с.12).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 договору).
Пунктом 6.3 договору встановлено, що Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були складені рахунки від 18 жовтня 2011 року на суму 1909, 57 грн., від 10 листопада 2011 року на суму 813, 83 грн., від 30 листопада 2011 року на суму 241, 71 грн., від 29 грудня 2011 року на суму 2911, 54 грн., від 25 січня 2012 року на суму 2396, 48 грн., від 21 лютого 2012 року на суму 2998, 60 грн., від 23 березня 2012 року н суму 2487, 35 грн., від 20 квітня 2012 року на суму 607, 91 грн. на загальну суму 14366, 99 грн. (а.с.20-23).
Вищевказані рахунки отримані відповідачем, про що свідчить підпис останнього на корінцях рахунків, окрім рахунку від 25 січня 2012 року, який надісланий поштою.
Згідно із пунктом 6.6 договору Споживач виконує звірку розрахунків за спожиту теплову енергію з підписанням акту-звірки щомісяця.
Сторонами були складені акти звірки взаємних розрахунків від 05 червня 2012 року та від 18 липня 2012 року на суму 14 366, 99 грн.
Вищевказані акти підписані та скріплені печатками підприємств без зауважень.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Перевіривши розрахунок суми основного боргу, суд вважає його арифметично вірним.
З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 14366, 99 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1409, 33 грн., 3% річних в розмірі 179, 41 грн., інфляційних витрат в розмірі 95, 09 грн., необхідно зазначити наступне.
Пунктом 6.5 договору встановлено, що споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості часів (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до пункту 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення
Але, як вбачається з матеріалів справи, позивачем нарахована пеня з розрахунку не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючий на момент нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 1409, 33 грн., що відповідає Закону України №543 від 22.11.1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Так, відповідно до пункту 6.5 договору граничний строк сплати за фактично спожиту теплову енергію - 15 число місяця, наступного за розрахунковим, а тому право на нарахування штрафних санкцій у позивача виникає з 16 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Перевіривши арифметичний розрахунок пені, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем невірно визначений період нарахування пені, а тому були допущені арифметичні помилки в розрахунку. За розрахунком суду розмір пені складає 1390, 48 грн.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком суду розмір 3% річних більший ніж заявлений позивачем, але у зв'язку з тим, що суд не може вийти за межі позовних вимог, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 179, 41 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.
Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Так, відповідно до розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, інфляційні витрати за період з жовтня 2011 року по травень 2012 року склали 95, 09 грн.
Перевіривши індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості, зазначені позивачем, суд визнає його вірним, сума 95, 09 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Суд визнав доведеним позивачем факт наявності у відповідача боргу та наявності правових підстав для його стягнення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах Виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» до комунального підприємства «Служба єдиного замовника», Дружківської міської ради про стягнення суми заборгованості в розмірі 16050, 82 грн., з яких сума основного боргу 14366, 99 грн., інфляційні витрати у розмірі 95,09 грн., 3% річних у розмірі 179, 41 грн., пеня у розмірі 1409, 33 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства «Служба єдиного замовника» (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна, 16, р/р 26004270353191 у ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011 код ЄДРПОУ 33876830) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) суму основного боргу в розмірі 14 366 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят шість) грн., 99 коп., пеню у розмірі 1390 (одна тисяча триста дев'яносто) грн., 48 коп., інфляційні витрати у розмірі 95 (дев'яносто п'ять) грн., 09 коп., 3% річних у розмірі 179 (сто сімдесят дев'ять) грн., 41 коп.
Стягнути з комунального підприємства «Служба єдиного замовника» (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна, 16, р/р 26004270353191 у ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011 код ЄДРПОУ 33876830) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 57 коп.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 07 серпня 2012 року. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 серпня 2012 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Кучерява О.О.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2012 |
Оприлюднено | 20.09.2012 |
Номер документу | 26045802 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Кучерява О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні