Рішення

від 07.08.2012 по справі 5006/44/15/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.08.12 р. Справа № 5006/44/15/2012

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДИАД», м. Донецьк

до Красноармійського об'єднання підприємств громадського харчування, с.Даченське, Донецька область

стягнення суми заборгованості в розмірі 2985, 28 грн., з яких сума основного боргу 2563, 91 грн., пеня у розмірі 36, 78 грн., штраф у розмірі 384, 59 грн.,

за участю представників:

від позивача: Дзюби В.А., за довір. від 10.07.2012 р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИАД» звернулось до суду з позовом до Красноармійського об'єднання підприємств громадського харчування про стягнення суми заборгованості в розмірі 2985, 28 грн., з яких сума основного боргу 2563, 91 грн., пеня у розмірі 36, 78 грн., штраф у розмірі 384, 59 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 256, 257, 625, 692 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу 10/Д № 1876 від 07 жовтня 2010 року. Зазначив, що відповідачем не сплачена вартість поставленої продукції відповідно до договору. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується накладними. Сума заборгованості становить 2563, 91 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 28 травня 2012 року.

Відповідно до пункту 5.3 договору позивачем нарахований штраф у розмірі 384, 59 грн.

Відповідно до пункту 5.2 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 36, 78 грн.

Загальна сума заборгованості становить 2985, 28 грн.

07 серпня 2012 року представник позивача надав через канцелярію суду заяву, в якій періодом нарахування пені зазначив з 27 квітня 2012 року по 28 травня 2012 року, яка долучена до матеріалів справи

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові. 07 серпня 2012 року представник позивача надав через канцелярію суду заяву, в якій просив періодом нарахування пені вважати з 27 квітня 2012 року по 28 травня 2012 року, яка долучена до матеріалів справи, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв про розгляд справи у його відсутність та заперечень на позов не надійшло.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИАД» (Продавець) та Красноармійським об'єднанням підприємств громадського харчування (Покупець) був укладений договір купівлі - продажу 10/Д № 1876 (надалі по тексту - договір), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця належні Продавцю продукти харчування (далі по тексту - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах чинного договору (пункт 1.1. договору).

Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу. Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами договору сторони визначили предмет, порядок передання товару, ціну, порядок розрахунків, відповідальність сторін за несвоєчасне виконання зобов'язань та строк дії договору, кільцеву довіреність.

Відповідно до пункту 6.1 договору з урахуванням додаткової угоди, яка міститься у матеріалах справи, строк дії даного договору до 31 грудня 2014 року.

Згідно із пунктом 2.1 вищезазначеного договору Продавець зобов'язується передати товар у кількості та асортименті згідно заявки Покупця, який відповідає можливостям Покупця на день замовлення.

Відповідно до пункту 3.2 договору датою поставки та передачі товару у власність Покупця вважається дата відмітки в накладній та підпис відповідальної за прийомку товару особи від Покупця, завіреною печаткою Покупця.

Зразки відтисків печатки Покупця, а також підписів осіб, яким довірено отримання матеріальних цінностей від Покупця, зазначаються в кільцевій довіреності к даному договору. В будь-якому випадку, наявність печатки Покупця на накладній (навіть якщо підпис особи, який прийняв товар, відмінний від зразку підпису в кільцевій довіреності) є доказом поставки товару Покупцю та зобов'язує Покупця оплатити товар згідно із умовами даного договору (пункт 3.4 договору).

Пунктом 7 договору встановлено, що згідно із п.12 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Як вбачається із договору, покупець навів зразки печатки (штампу) підприємства та підписів матеріально-відповідальних осіб, якими підтверджується отримання товару.

Згідно із пунктом 4.2 договору оплата товару Покупцем здійснюється шляхом безготівкового зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця з відстрочкою платежу до14 календарних днів з моменту поставки товару.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору купівлі-продажу 10/Д № 1876 від 07 жовтня 2010 року позивачем було здійснено постачання товару, що підтверджується накладними № 12019358 від 12 квітня 2012 року на суму 1088, 86 грн., № 12019373 від 12 квітня 2012 року на суму 1475, 05 грн.

Вищезазначені накладні підписані сторонами та скріплені печатками, що підтверджує факт отримання відповідачем товару.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Таким чином, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань перед позивачем, чим порушив умови договору.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків, в якому станом на 28 травня 2012 року борг становить 2563, 98 грн.

Вищезазначений акт підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень.

Перевіривши розрахунок суми основного боргу, суд вважає його арифметично вірним.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 2563, 91 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 384, 59 грн. та пені в розмірі 36, 78 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5.3 договору за порушення строків оплати товару(несвоєчасної або неповної оплати) більше 10 календарних днів від передбаченого даним договором, Покупець, наряду із пенею, сплачує Продавцю штраф у розмірі 15% від суми несплаченого у строк товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив строки оплати товару більше ніж 10 календарних днів, а тому перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, суд визнає його вірним, сума 384, 59 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до пункту 5.2.3 договору за порушення строків оплати отриманого товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючій в період порушення Покупцем своїх зобов'язань за чинним договором, від суми несвоєчасно оплаченого товару, за кожний день прострочення.

Як вбачається з розрахунку, наявного в матеріалах справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 27 квітня 2012 року по 28 травня 2012 року в розмірі 33,62 грн. (а.с. 30).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За розрахунком суду розмір пені більший ніж заявлений позивачем, але у зв'язку з тим, що суд не може вийти за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення пені у сумі 33, 62 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Суд визнав доведеним позивачем факт наявності у відповідача боргу та наявності правових підстав для його стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДИАД» до Красноармійського об'єднання підприємств громадського харчування про стягнення суми заборгованості в розмірі 2985, 28 грн., з яких сума основного боргу 2563, 91 грн., пеня у розмірі 33, 62 грн., штраф у розмірі 384, 59 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Красноармійського об'єднання підприємств громадського харчування (85362, Донецька область, Красноармійський район, с. Даченське, вул.Центральна, ІНН 0170144887, ЄДРПОУ 01708793) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДИАД» (83117, м. Донецьк, вул.Бахметьєва, 46, р/р 26008000899001 в ПАТ «Всеукраїнський банк развития», ІНН 307014805642, ЄДРПОУ 30701488) заборгованість в розмірі 2985 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 28 коп., штраф у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 59 коп., пеню у розмірі 33 (тридцять три) грн., 62 коп.

Стягнути з Красноармійського об'єднання підприємств громадського харчування (85362, Донецька область, Красноармійський район, с. Даченське, вул.Центральна, ІНН 0170144887, ЄДРПОУ 01708793) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДИАД» (83117, м. Донецьк, вул.Бахметьєва, 46, р/р 26008000899001 в ПАТ «Всеукраїнський банк развития», ІНН 307014805642, ЄДРПОУ 30701488) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

У судовому засіданні 07 серпня 2012 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 10 серпня 2012 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.