Рішення

від 10.07.2012 по справі 5006/25/26/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.07.12 р. Справа № 5006/25/26/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Південно-Східного регіонального управління АТ «Українська пожежно-страхова компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь», третя особа ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу 20020,26 грн., -

за участю

представників сторін:

від позивача: Лисенко Д.В. - за довіреністю.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Південно-Східного регіонального управління АТ «Українська пожежно-страхова компанія» звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь», третя особа ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20020,26 грн..

Заявою від 19.06.2012р. позивач просив поновити строк позовної давності, оскільки звернення до суду після спливу строку відбулось з необачності працівника банківської установи (а.с.93). Суд визнавши причину пропуску строку поважною, відновив пропущений позивачем строк.

В обґрунтування вимог позивач посилається на копії наступних документів: претензії № 12/04/1603 від 16.03.2012 р.; страхового акту № 308 ВС; правовстановлюючі документи; платіжного доручення № 1423 від 08.05.2009 р.; страхового акту № 308 ВС А; платіжного доручення № 1536 від 19.06.2009 р.; пояснень від 30.12.2008 р. потерпілої особи - ОСОБА_1; заяви на виплату страхового відшкодування від 13.02.2009 р.; Заяви на виплату страхового відшкодування вх. № 67 від 15.06.2009 р.; полісу ОСЦПВВНТЗ № ВС/3659853 від 05.09.2008 р.; Договору № 0027/ВА ОСЦПВВНТЗ від 05.09.2008 р.; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21099; посвідчення водія ОСОБА_3; подорожного листа на автомобіль ВАЗ 21099; розгорнутої довідки про ДТП № 17 від 09.01.2009 р.; постанови Іллічівського районного суду м. Маріуполя № 3-233/09; звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту дорожного транспортного засобу № 2-Д ФО-П «ОСОБА_4.».

Представник позивача в судовому засіданні мотивував позовні вимоги аналогічно викладеному у позовній заяві. Зазначив, що водій ОСОБА_3, якого визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, крім того був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки під час дорожньо-транспортної пригоди 28.12.2008 року. знаходився у стані алкогольного сп'яніння.

Представник відповідача в судове засідання не з'явися. У судовому засіданні 19.06.2012 року надав відзив на позов в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки відсутні підтвердження факту перебування водія у нетверезому стані. Вважає, що предмет спору відсутній, оскільки право регресної вимоги не наступило, та жодне право чи охоронюваний законом інтерес позивача відповідачем не порушено.

Оскільки відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що 05 вересня 2008 року між Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Південно-Східного регіонального управління АТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ТОВ «Сладкая Жизнь» укладено Договір № 0027/ВА обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.19-23). За даним Договором було застраховано 22 транспортних засобів, у тому числі транспортний засіб (№ 18) «ВАЗ 21099» д.н. НОМЕР_2

28 грудня 2008 року о 00 год. 30 хв. в м. Маріуполі Донецької області по пр-т. Будівельників сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Audi 100» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «ВАЗ 21099» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

Відповідно до постанови Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 січня 2009 року № 3-233/2009 винним у скоєнні вказаного ДТП визнано водія ОСОБА_3 та накладено на нього штраф в розмірі 340,00 грн.

Згідно пояснень пояснень водія автомобіля «Audi 100» д.н. НОМЕР_1 (ОСОБА_1.). на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ 21099» д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 перебував у нетверезому стані (а.с.15).

Вказаний факт підтверджується довідкою Відділу ДАІ м. Маріуполя № 17 від 09.01.2009 р., де вказано, що ОСОБА_3 знаходився у стані алкогольного сп'яніння. (а.с.30).

Крім того, постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 січня 2009 року по справі № 3-154/09 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із відмовою від проходження медичного огляду через явні ознак алкогольного сп'яніння.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до висновку спеціаліста № 2-Д про встановлення вартості відновлюваного ремонту від 03.01.2009р. (а.с. 32-37) розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Audi 100» д.н. НОМЕР_1 , складає 20020,26грн.

08.05.2009р. та 19.06.2009р. позивачем, згідно заяв на виплату страхового відшкодування від 13.02.2009р. та 12.06.2009р., страхових актів від 05.05.2009р., 16.05.2009р. було виплачено грошове відшкодування на загальну суму 20020,26 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 1423 та №1536.

Претензією від 16.03.2012р. позивач звертався до ТОВ «Сладкая жизнь», як страхувальника, з вимогою сплатити понесені ним витрати по сплаті відшкодування в добровільному порядку, однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді, що спричинило необхідність звернення до суду з позовом.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Судом встановлено, що транспортний засіб «ВАЗ 21099» д.н. НОМЕР_2 належить ТОВ «Сладкая жизнь».

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ч. 1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно підпункту 38.1.1. «А». пункту 38.1. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач надав суду належні докази того, що водій, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, перебував у нетверезому стані. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача та обґрунтовують його заперечення.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» до ТОВ «Сладкая жизнь» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Південно-Східного регіонального управління АТ «Українська пожежно-страхова компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь», третя особа ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20020грн. 26 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» (86123, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Тайгова,1-к, корпус № 8, код ЄДРПОУ 30936954) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Південно-Східного регіонального управління АТ «Українська пожежно-страхова компанія» (83086, м. Донецьк, вул. Федора Зайцева, 46 А; р/р 26500001308593 у філії «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, ЄДРПОУ 34217644) суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20020 (двадцять тисяч двадцять) грн. 26 коп. та витрати по оплаті судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10 липня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 13 липня 2012р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.