Рішення

від 01.08.2012 по справі 5006/34/10/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.12 р. Справа № 5006/34/10/2012

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю. при секретарі судового засідання Кулік О.О., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства «МАРТА» м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТРЕЙД - ТЕХНІКС» м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 70000,00 грн., пені у розмірі 143217,44 грн., інфляційних витрат у розмірі 1348,99 грн.

Представники сторін:

від позивача: Материян С.В. - за довіреністю №07/06-01 від 07.06.2012р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство «МАРТА» м. Донецьк, звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТРЕЙД - ТЕХНІКС» м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 70000,00 грн., пені у розмірі 143217,44 грн., інфляційних витрат у розмірі 1348,99 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору купівлі - продажу №01/06-11 від 30.06.2011р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо прийняття та оплати отриманого товару, однак у встановлений строк товар не оплатив, у результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 70000 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, п.1 ст. 612, ст 625 Цивільного кодексу України, п.1 ст. 193, ч.4 ст. 232, ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Сторони зобов`язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, що відбулося 25.06.2012р. розгляд справи було відкладено у зв`язку з неявкою відповідача та ненадання ним витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.07.2012р. розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою відповідача та ненадання ним витребуваних судом документів.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просить суд позов задовольнити.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

30.06.2011р. між Приватним підприємством «МАРТА» м. Донецьк (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТРЕЙД - ТЕХНІКС» м. Донецьк (Покупець) укладено договір купівлі - продажу №01/06-11.

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, оцинковані дорожні огородження бар'єрного типу, асортимент, кількість та ціна якого вказана у протоколах погодження цін та/або накладних, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід`ємною частиною..

Відповідно до пункту 3.1 Договору, ціна товару за одиницю та за позиціями, вказаними у додатку до договору. Ціна товару приймається на базисних умовах, викладених у додатку.

Загальна сума договору складає суму, визначену на підставі даних додатків до даного договору. Загальна сума договору може бути змінена за згодою сторін у зв'язку зі зміною рівня цін або об'єму поставки (п.3.2. договору).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що датою поставки вважається дата виписки накладної, або дата товарно - транспортного документа, якщо інше не передбачено базисними умовами поставки.

Відповідно до пункту 6.2 Договору, доставка товару до місця вимоги здійснюється Постачальником за рахунок Покупця. Покупцю виставляється рахунок - фактура на транспортні послуги, які він зобов'язаний сплатити разом з отриманим товаром.

Згідно з пунктом 7.2 Договору, у випадку порушення строків оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,3% за кожен день прострочки від суми неоплаченого товару.

Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (п.10.1. договору).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір № 01/06-11 від 30.06.2011р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дій договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В укладеному між сторонами договорі є узгодження всіх істотних умов договору поставки. Предмет договору - п.1.1, ціна - п. 3, строк дії - п.10.1.

Згідно з частинами 1,2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач свої обов'язки по договору виконав, поставив відповідачу оцинковане дорожнє огородження та надав транспортно-експедиторські послуги:

По видатковій накладній №1/07 від 02.07.2011р. на загальну суму 562924,60грн. відповідач прийняв товар 02.07.2011р., що підтверджується довіреністю №02/07 від 01.07.2011р., виданій Ярошенко В.М. Розрахунок за цей товар, відповідач мав здійснити до 03.07.2011р. Фактично оплата була здійснена у розмірі 562924,60грн. платіжним дорученням №91 від 21.07.2011р.

По акту №1 здачі-прийняття послуг від 04.07.2011р. на транспортно-експедиторські послуги на суму 11000,00грн., розрахунок мав бути здійснений 05.07.2011р. Фактично оплата була здійснена у розмірі 11000,00грн. платіжним дорученням №91 від 21.07.2011р.

По видатковій накладній №2/07 від 29.07.2011р. на загальну суму 274831,76грн. відповідач прийняв товар 29.07.2011р., що підтверджується печаткою підприємства. Розрахунок за цей товар відповідач мав здійснити до 30.07.2011р. Фактично оплата була здійснена у розмірі 100000,00грн. платіжним дорученням №330 від 02.12.2011р.; 20000,00грн. платіжним дорученням №462 від 28.02.2012р.; 70000,00грн. платіжним дорученням №480 від 14.03.2012р.; 21331,76грн. платіжним дорученням №483 від 16.03.2012р.

По акту №2 здачі-прийняття послуг від 29.07.2011р. на транспортно- експедиторські послуги на суму 6500,00грн., розрахунок мав бути здійснений 30.07.2011р.

Таким чином, оплата товару та транспортно-експедиторських послуг не здійснена на загальну суму 70000,00грн.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати товару на суму 70000,00грн. в установлений договором строк, тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

Позивачем також нараховані: пеня у розмірі 143217,44грн. на підставі п.7.2. договору та інфляційні витрати у розмірі 1348,99грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарський суд, перевіривши розрахунки пені та інфляційних витрат, наданих позивачем до позовної заяви, враховуючи умови договору та фактичні обставини справи, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі розрахунків суду, інфляційні витрати підлягають стягненню у розмірі 1793,99грн., але позивачем не надавались до суду заяви про збільшення розмірі позовних вимог, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягають задоволенню у повному обсязі, у розмірі заявленому позивачем-1348,99грн.

Суд, перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 28766,94грн:

-за період з 03.07.2011р. по 20.07.2011р. (сума боргу 562924,60грн.) у розмірі 4302,90грн.;

-за період з 05.07.2011р. по 20.07.2011р. (сума боргу 11000грн.) у розмірі 74,74грн.;

-за період з 30.07.2011р. по 02.12.2011р. (сума боргу 274831,76грн.) у розмірі 14705,38грн.;

-за період з 03.12.2011р. по 28.02.2012р. (сума боргу 174831,76грн.) у розмірі 6533,44грн.;

-за період з 29.02.2012р. по 14.03.2012р. (сума боргу 154831,76грн.) у розмірі 983,56грн.;

-за період з 15.03.2012р. по 16.03.2011р. (сума боргу 84831,76грн.) у розмірі 71,85грн.;

-за період з 17.03.2012р. по 22.03.2012р. (сума боргу 63500) у розмірі 161,35грн.;

-за період з 23.03.2012р. по 16.05.2012р. (сума боргу 63500) у розмірі 1431,35грн.;

-за період з 30.07.2011р. по 27.01.2012р. (сума боргу 6500) у розмірі 502,37грн.

В частині стягнення пені у розмірі 114450,50грн. суд відмовляє.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог- 2002,31грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТРЕЙД - ТЕХНІКС» (83005, м. Донецьк, вул. Купріна, б. 62, р/р №26008200101078 в ДРВ АТ «КБ «Союз», МФО 380515, ЄДРПОУ 37603486) на користь Приватного підприємства «МАРТА» м.Донецьк (83009, м. Донецьк, вул. Домобудівельна, б. 1, р/р №26006000142790 в ПАТ «СебБанк», МФО 300175, ЄДРПОУ 30838661) суму основного боргу у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп., пені у розмірі 28766 (двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 94 коп., інфляційні витрати у розмірі 1348 (тисяча триста сорок вісім) грн. 99 коп., судовий збір у розмірі 2002 (дві тисячи дві) грн.31 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 114450,50грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Філімонова О.Ю.

Надруковано 4 примірника:

1-до справи

2-позивачу

1-відповідачу