Рішення

від 02.08.2012 по справі 5006/34/16/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.08.12 р. Справа № 5006/34/16/2012

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю. при секретарі судового засідання Кулік О.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчий», м.Гайсин, Вінницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донстроймаш" м.Горлівка, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 35226,95 грн.

представники сторін:

від позивача: Плахоніна Н.О., довіреність № 78 від 15.06.2012р.

від відповідача: Блохін А.А., довіреність б/н від 05.07.2012р.

В судовому засіданні 25.07.2012р. було оголошено усну перерву на 02.08.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зодчий», м.Гайсин, Вінницька область, звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Донстроймаш" м.Горлівка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 35226,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на:

- договір № 1101/01 від 11.01.2010р.;

- видаткову накладну № РН-0000040 від 15.01.2010р.;

- ст. ст. 509, 510, 526, 527, 530, 610, 611, 613, 625, 631 Цивільного кодексу України;

-ст.ст. 1, 6, 65 Господарського процесуального кодексу України .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.06.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Сторони зобов`язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, що відбулося 05.07.2012р., відкладався розгляд справ у зв`язку з неявкою позивача та ненаданням сторонами витребуваних судом документів.

25.07.2012р. оголошено перерву в судовому засіданні на 02.08.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

11.01.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчий», м.Гайсин, Вінницька область (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Донстроймаш" м.Горлівка, Донецька область (Покупець) було укладено договір № 1101/01 (далі - Договір) (а.с. 6-7).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю продукцію, а Покупець прийняти та оплатити її за ціною, на умовах та у асортименті, узгоджених у даному Договорі та Специфікаціях, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що сума Договору на момент укладання складає 3 000 000,00 грн.

Згідно з п.4.1 оплата продукції здійснюється за цінами ( з ПДВ), діючими у Постачальника на момент відвантаження, згідно з виставленим рахунком-фактурою. Ціна на продукцію, яка поставляється за даним Договором, визначається у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Оплата продукції виконується Покупцем безготівковим платіжом на поточний банківський рахунок Постачальника впродовж семи днів з моменту виходу вагонів. Датою виходу вагонів вважається дата календарного штемпеля станції відправлення у перевізних документах, які свідчать про прийомку Товару залізницею до перевезення (п.4.2 Договору).

Пункт 6.2. Договору передбачає, що відвантаження продукції виконується залізничним транспортом у 3-х денний строк з моменту надходження письмової заявки Покупця із зазначенням відвантажених реквізитів. Письмова заявка передається факсимільним зв`язком, або іншим передбаченим законодавством засобом, та складається за формою, яка вказана у Додатку № 1 до даного Договору. Письмові заявки є невід`ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п. 8.2 Договору за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5%, яка нараховується від суми несвоєчасно оплаченої поставленої продукції за кожен день прострочки оплати.

Згідно з п. 10.4 даний Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2010р.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір № 1101/01 від 11.01.2010р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В укладеному між сторонами договорі є узгодження всіх істотних умов договору поставки. Предмет договору - п.1.1., ціна - п.4.1., строк дії - п 10.4.

Згідно з частинами 1,2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з видатковою накладною №РН-0000040 від 15.01.2010р. загальна вартість поставленого товару склала 40743,36 грн. з урахуванням ПДВ.

Про факт отримання товару свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у даній накладній на відвантажену продукцію (а.с.13).

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаною накладною був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 1101/01 від 11.01.2010р., суд робить з того, що підставою поставки у видатковій накладній вказаний саме договір № 1101/01 від 11.01.2010р.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач у судовому засіданні 02.08.2012р. стверджував, що за видатковою накладною №РН-0000040 від 15.01.2010р. відповідач частково оплатив отриману продукцію на суму 7743,36грн., що підтверджується випискою банку, наданою до матеріалів справи (а.с.30-34).

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, але в той самий час підтвердив, що ним була частково погашена заборгованість, нібито, на суму 7395,00грн. В процесі розгляду справи відповідач погодився з твердженням, що він (відповідач) оплатив суму основної заборгованості частково на суму, вказану позивачем, а саме: 7743,36грн.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 33000,00грн.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати товару на суму 33 000,00 грн. в установлений договором строк, тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач на підставі вимог ст.625 Цивільного кодексу України, нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2226,95 грн.

Але, при перевірці розрахунків наданих позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку, що розмір суми 3% річних за період з 23.01.2010р. по 20.04.2012р. становить 2221,40 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донстроймаш" (84617, Донецька область, м.Горлівка, вул.Первомайська,46 ЄДРПОУ 30764574 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчий» (23700, Вінницька область, м.Гайсин, вул. Червоноармійська, 9 ЄДРПОУ 13331945 ) суму основного боргу у розмірі 33 000,00 грн., 3% річних у розмірі 2221,40 грн., судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 5,55грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Філімонова О.Ю.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу