Рішення

від 10.08.2012 по справі 5006/44/10/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.12 р. Справа № 5006/44/10/2012

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до приватного підприємства «АРІАДНА і КО»

про стягнення суми заборгованості в розмірі 25141, 53 грн., з яких сума основного боргу 21450, 61 грн., інфляційні витрати 229, 94 грн., 5% річних у розмірі 849, 52 грн., пеня в розмірі 2611, 46 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, за довір. від 07.06.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «АРІАДНА і КО» про стягнення суми заборгованості в розмірі 25141, 53 грн., з яких сума основного боргу 21450, 61 грн., інфляційні витрати 229, 94 грн., 5% річних у розмірі 849, 52 грн., пеня в розмірі 2611, 46 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 526, 625, 629 Цивільного кодексу України та 193, 265, 232, 343 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не виконання договору поставки від 01 лютого 2011 року № 1-02. Зазначив, що відповідно до договору поставки відповідачу був поставлений товар на загальну суму 21450, 61 грн., що підтверджується накладними № 82 від 25 червня 2011 року, № 88 від 19 липня 2011 року, № 126 від 06 жовтня 2011 року. На підставі пунктів 6.2, 6.3 договору були нараховані пеня в розмірі 2611, 46 грн., 5% річних в розмірі 849, 52 грн., та інфляційні витрати в розмірі 229, 94 грн. Просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 31 липня 2012 року за клопотанням позивача витребувані додаткові докази у Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області, а саме декларацію з податку на додану вартість приватного підприємства «АРІАДНА і КО» з додатком № 5 за друге півріччя 2011 року та у Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області розшифровку доходу в розмірі 31155, 07, отриманого ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, причини неявки невідомі. Заяв про розгляд справи у його відсутність та заперечень не надходило.

Клопотань щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2011 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Постачальник) та приватним підприємством «АРІАДНА і КО» (Покупець) укладений договір поставки № 1-02 (надалі по тексту - договір).

За умовами договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах та в строки, визначені договором м'ясні та ковбасні вироби (надалі по тексту - товар) у кількості, за цінами згідно накладним.

Необхідно зазначити, що даний договір підпадає під правове регулювання норм статей 264-271 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 2.2 договору покупець зобов'язаний зробити письмову заявку на товар шляхом факсимільної або поштової та узгодити строк поставки з постачальником, заявка може бути в усній формі, прийняти товар за кількістю, якістю у порядку та строки згідно зробленої раніше заявки, провести оплату товару в розмірі та в строки, передбачені договором.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що передача товару здійснюється за заявками покупця відповідно до накладних. Датою поставки вважається дата прийомки товару та підписання накладної. При прийомці товару покупець зобов'язаний видати довіреність на отримання товару. У випадку відсутності такої довіреності товар вважається переданим покупцю, якщо в накладній постачальника проставлена печатка покупця. При цьому відповідальність за правомірність використання печатки несе покупець.

Згідно із пунктами 5.1, 5.2 договору ціна товару є договірною та зазначається постачальником при кожній поставці в накладній (рахунку, іншому товаророзпорядчому документі), яка є невід'ємною частиною договору. Загальною сумою договору є сума усіх накладних.

Розрахунок за товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) днів з моменту передання товару або за попередньою оплатою, або готівкою у касу (пункт 5.3 договору).

З наявної в матеріалах справи накладної від 19 липня 2011 року № 88 вбачається, що позивачем поставлявся відповідачу товар (сардельки «Шкільні», салямі «Російська», н/к) на загальну суму 8295, 02 грн.

Вищезазначена накладна підписана та скріплена печатками обох сторін. Довіреність на отримання товару в матеріалах справи відсутня, але приймаючи до уваги пункт 3.2 договору, суд вважає доведеним факт отримання товару відповідачем.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до накладної від 06 жовтня 2011 року № 126 позивачем поставлений товар відповідачу (салямі «Російська», н/к, сервелат «Дворянський») на загальну суму 7000,52 грн.

На накладній від 06 жовтня 2011 року № 126 відсутній підпис представника відповідача та печатка приватного підприємства «АРІАДНА і КО», однак на думку суду, товар відповідачем отриманий та зазначена в накладній сума підлягає стягненню з огляду на наступне.

10 серпня 2012 року через канцелярію суду надійшли документи від державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області, витребувані ухвалою суду від 31 липня 2012 року, а саме засвідчені належним чином копії декларацій з податку на додану вартість з додатками № 5 за друге півріччя 2011 року по приватному підприємству «АРІАДНА і КО» (код ЄДРПОУ 36693855).

При дослідженні витребуваних доказів, судом встановлено наступне.

Згідно із додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за друге півріччя 2011 року «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» по приватному підприємству «АРІАДНА і КО» відповідач у графу «Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту» включив суму податку до податкового кредиту за жовтень 2011 року в розмірі 1166, 75 грн. за обсяг поставки-5833, 77 від постачальника (ІПН НОМЕР_1-ОСОБА_1)

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається в тому числі дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (підпункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Підпунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом звітного податкового періоду.

Доказів отримання відповідачем товару за накладною від 25 червня 2011 року № 82 на суму 6155, 07 грн. позивачем не надано, а тому у суду відсутні правові підстави щодо стягнення зазначеної суми.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

З урахуванням вищезазначеного, сума основної заборгованості, що підлягає стягненню становить 15295, 54 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2611, 46 грн., 5% річних в розмірі 849, 52 грн., інфляційних витрат в розмірі 229, 94 грн. необхідно зазначити наступне.

У зв'язку з тим, що позивачем не доведений факт отримання товару відповідачем за накладною від 25 червня 2011 року № 82, у позивача відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій за сумою, зазначеній в накладній.

Відповідно до пункту 6.2 договору за прострочення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Водночас частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною 6 зазначеної статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлюється строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за прострочену заборгованість за накладною від 19 липня 2011 року № 88 на суму 8295, 02 грн., суд визнає його не вірним, оскільки позивачем визначений період нарахування пені, який перебільшує шість місяців, тому були допущені арифметичні помилки в розрахунку. За розрахунком суду за період з 03 серпня 2011 року по 02 лютого 2012 року розмір пені складає 648, 15 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за прострочену заборгованість за накладною від 06 жовтня 2011 року № 126 на суму 7000, 52 грн., суд визнає його не вірним, оскільки позивачем визначений період нарахування пені, який перебільшує шість місяців, тому були допущені арифметичні помилки в розрахунку. За розрахунком суду за період з 21 жовтня 2011 року по 20 квітня 2012 року розмір пені складає 541, 14 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 6.3 договору за порушення строків оплати за товар покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 5% річних за весь час порушення строку виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок 5% річних в розмірі 349, 98 грн. за період з 03 серпня 2011 року по 05 червня 2012 року за прострочену заборгованість за накладною від 19 липня 2011 року № 88 на суму 8295, 02 грн. суд визнає його вірним. 5% річних підлягає стягненню за розрахунком позивача.

Перевіривши арифметичний розрахунок 5% річних в розмірі 219, 61 грн. за період з 21 жовтня 2011 року по 05 червня 2012 року за прострочену заборгованість за накладною від 06 жовтня 2011 року № 126 на суму 7000, 52 грн. суд визнає його вірним. 5% річних підлягає стягненню за розрахунком позивача.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Так, відповідно до розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, інфляційні витрати за прострочену заборгованість за накладною від 19 липня 2011 року № 88 на суму 8295, 02 грн. за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року склали 91, 65 грн.,

Інфляційні витрати за прострочену заборгованість за накладною від 06 жовтня 2011 року № 126 на суму 7000, 52 грн. за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року склали 70, 28 грн.

Перевіривши сукупний індекс інфляції за періоди прострочення виплати заборгованості, зазначені позивачем, суд визнає його вірним та таким, що підлягає стягненню за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до приватного підприємства «АРІАДНА і КО» про стягнення суми заборгованості в розмірі 25141, 53 грн., з яких сума основного боргу 21450, 61 грн., інфляційні витрати 229, 94 грн., 5% річних у розмірі 849, 52 грн., пеня в розмірі 2611, 46 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «АРІАДНА і КО» (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Вознесенського, 4/3, код ЄДРПОУ 36693855,р/р в матеріалах справи відсутні) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 15295 (п'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн., 54 коп., інфляційні витрати 161 (сто шістдесят одну) грн., 93 коп., 5% річних в розмірі 569 (п'ятсот шістдесят дев'ять) грн., 59 коп., пеню в розмірі 1189 (одну тисячу сто вісімдесят дев'ять) грн., 29 коп.

Стягнути з приватного підприємства «АРІАДНА і КО» (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Вознесенського, 4/3, код ЄДРПОУ 36693855,р/р в матеріалах справи відсутні) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102(одну тисячу сто дві) грн., 02 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 10 серпня 2012 року проголошено та підписано повний текст рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.