Рішення

від 03.09.2012 по справі 5006/44/28/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.12 р. Справа № 5006/44/28/2012

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»,

м. Маріуполь, Донецька область

до товариства з обмеженою відповідальністю «Андрос», м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення суми заборгованості в розмірі 25 632, 84 грн., з яких суми основного боргу 13 976, 92 грн., пеня у розмірі 11 523, 63 грн., інфляційні витрати у розмірі 16, 43 грн., 3% річних у розмірі 115, 86 грн.,

за участю представників:

від позивача: Сіробаби М.С., за довір. від 05.12.2011р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа» звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Андрос» про стягнення суми заборгованості в розмірі 25 694, 29 грн., з яких сума основного боргу 13 976, 92 грн., пеня у розмірі 11 523, 63 грн., інфляційні витрати у розмірі 58, 36 грн., 3% річних у розмірі 135, 38 грн.

Правовою підставою позову представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 612, 625, 629, 655, Цивільного кодексу України, норми Закону України "Про теплоспоживання", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при- будинкових територій". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушені умови договору від 01 жовтня 2005 року № 220ж1 в частині своєчасності та повної оплати за одержану теплову енергію. Зазначив, що за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року відповідачу була поставлена теплова енергія на суму 13 976, 92 грн. З листопада 2011 року по квітень 2012 року основна сума заборгованості за договором про постачання теплової енергії від 01 жовтня 2005 року № 220ж1 становить 13 976, 92 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних на суму 135, 38 грн. та інфляційні витрати у розмірі 58, 36 грн.

Відповідно до пункту 4.3 договору, статті 549 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" позивачем нарахована пеня у розмірі 11 523, 63 грн.

Загальна сума заборгованості становить 25 694, 29 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, також через канцелярію суду надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути суму інфляційних витрат 16, 43 грн., 3% річних в розмірі 115, 86 грн. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але до суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою про повернення у зв'язку із вибуттям юридичної особи. Поштове відправлення надсилалось відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Заяв про розгляд справи у його відсутність та заперечень на позов не надійшло.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2005 року між Комунальним комерційним підприємством «Маріупольтепломережа» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Андрос» (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 220ж1 (надалі по тексту - договір). За умовами договору Постачальник надає теплову енергію для об'єктів Споживача, які перераховані в додатках до чинного договору (пункт 1.1 договору).

Відповідно до дислокації до договору об'єктом є кафе за адресою: м.Маріуполь, вул.Енгельса, 31, площею 201, 7 кв.м (а.с.12).

Сторонами під час підписання договору було узгоджено всі його істотні умови. Зокрема, у розділі першому договору сторонами було узгоджено предмет цього договору, у розділі четвертому -порядок розрахунку та відповідальність сторін, а у розділі п'ятому -строк дії договору та юридичні адреси сторін.

Згідно із пунктом 2.2 договору нормативна тривалість опалювального періоду 183 дні. Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюється виконкомом міської ради. У разі збільшення опалювального періоду проти нормативного Споживач зобов'язаний оплачувати всю вартість фактично отриманої теплової енергії.

Відповідно до пункту 4.1 договору Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, згідно виставленим рахункам, у строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду.

б) за опалення при розрахунку за приборами обліку на опалювальну площу 201,7 кв.м, при тарифі 113, 36 грн. за 1 Гкал (ПДВ 20%).

Пунктом 4.6 договору у разі змінення тарифів, нові є обов'язковими для застосування сторонами.

Відповідно до рішень виконавчого комітету Маріупольської міської ради, які містяться в матеріалах справи, встановлені наступні тарифи за теплову енергію:

№360/7 від 20 грудня 2006 року - за 1 Гкал -201, 70 грн. (без ПДВ);

№369 від 20 грудня 2006 року - за 1 Гкал - 339, 04 грн. (без ПДВ);

№29 від 30 січня 2007 року - за 1 Гкал - 263, 89 грн. (без ПДВ);

№77 від 28 лютого 2008 року - за 1 Гкал - 410, 82 грн. (з ПДВ);

№314 від 27 серпня 2008 року - за 1 Гкал - 449, 10 грн. (з ПДВ);

№89 від 12 березня 2009 року - 667, 56 (з ПДВ) (а.с. 62-68).

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №30 від 30 вересня 2011 року встановлені наступні тарифи на теплову енергію - 817, 13 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) (а.с.69).

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявним в матеріалах справи актом включення опалення (а.с.25).

Таким чином, зобов'язання, викладені в договорі від 01 жовтня 2005 року № 220ж1 позивачем виконувались належним чином.

Згідно із пунктом 3.2 договору Споживач зобов'язується щомісячно оплачувати послуги теплопостачання згідно із об'ємами теплоспоживання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлялися на адресу відповідача рахунки-фактури №11-4469/01 від 24 листопада 2011 року на суму 1954, 26 грн., № 12-4469/01 від 23 грудня 2011 року на суму 2515, 14 грн., №01-4469/01 від 26 січня 2012 року на суму 1816, 98 грн., №02-4469/01 від 23 лютого 2012 року на суму 4692, 96 грн., 03-4469/01 від 26 березня 2012 року на суму 2531, 81 грн., №04-4469/01 від 26 квітня 2012 року на суму 465, 77 грн. на загальну суму 13 976, 92 грн.

Факт надсилання рахунків-фактур підтверджується списками почтової кореспонденції наданої в місті Маріуполі ККП "Маріупольтепломережа", які містяться в матеріалах справи(а.с.55-61).

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Позивачем в матеріалах справи наданий обґрунтований розрахунок суми основного боргу в розмірі 13 976, 92 грн.(а.с.6).

Перевіривши розрахунок суми основного боргу, суд вважає його арифметично вірним.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 13 976, 92 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 115, 86 грн., інфляційних витрат у розмірі 16, 43 грн. та пені в розмірі 11 523, 63 грн. необхідно зазначити наступне.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що у разі несплати рахунку у вказаний строк Споживачу нараховується пеня згідно Закону України №543/96ВР від 22 листопада 1996 року, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючій на момент нарахування пені, за який сплачується пеня. Споживачу - суб'єкту підприємницької діяльності пеня нараховується відповідно до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживчі комунальні послуги"№ 686-XIV від 20 травня 1999 року в розмірі 1% за кожний день прострочення.

Як вбачається з розрахунку, наявного в матеріалах справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню згідно пункту 4.3 договору в розмірі 11 523, 63 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, згідно із частиною 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», розділ «розрахунок пені, річних та відсотків по вкладах», суд визнає його вірним, сума 11 523, 63 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, наявного в матеріалах справи, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 11 грудня 2011 року по 31 травня 2012 року в розмірі 115, 86 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», розділ «розрахунок пені, річних та відсотків по вкладах» встановлено, що за розрахунком суду розмір 3% річних більший ніж заявлений позивачем, але у зв'язку з тим, що суд не може вийти за межі позовних вимог, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 115, 86 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Так, відповідно до розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, інфляційні витрати за період з 11 грудня 2011 року по 31 травня 2012 року склали 16, 43 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних втрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», розділ «індекс інфляції», за розрахунком суду розмір інфляційних витрат більший ніж заявлений позивачем, але у зв'язку з тим, що суд не може вийти за межі позовних вимог, вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат у сумі 16, 43 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до товариства з обмеженою відповідальністю «Андрос» про стягнення суми заборгованості в розмірі 25 632, 84 грн., з яких суми основного боргу 13 976, 92 грн., пеня у розмірі 11 523, 63 грн., інфляційні витрати у розмірі 16, 43 грн., 3% річних у розмірі 115, 86 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Андрос» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 33, р/р 26009980204 в Маріупольській філії АКБ УСБ, МФО 334185, ЗКПО 20339491) на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» (87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, р/р 2603333 в ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 33760279) суму основного боргу в розмірі 13 976 (тринадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн., 92 коп., пеню у розмірі 11 523 (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 63 коп., інфляційні витрати у розмірі 16 (шістнадцять) грн., 43 коп., 3% річних у розмірі 115 (сто п'ятнадцять) грн., 86 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Андрос» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 33, р/р 26009980204 в Маріупольській філії АКБ УСБ, МФО 334185, ЗКПО 20339491) на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» (87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, р/р 2603333 в ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 33760279) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн., 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 03 вересня 2012 року. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07 вересня 2012 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.