ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-30/8989-2012 13.09.12
За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
До Головного управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу
Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Про стягнення 74 677,12 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача: Жидейкіна Н.Д. -представник за довіреністю № 155/1/03-19 від 03.01.12.
Від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Головного управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Попереднім Договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 10/3602 від 06.10.10. в розмірі 74 677,12 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в повному обсязі не виконав свої зобов'язання по сплаті орендної плати за користування приміщенням, внаслідок чого у Головного управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перед Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Киева від 09.07.12. порушено провадження у cпpaві № 5011-30/8989-2012; розгляд справи призначено на 19.07.12.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.12., в зв'язку з неявкою в судове заадання представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України вікладено на 10.08.12.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.08.12., в зв'язку з перебуванням cудді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 5011-30/8989-2012 передано для розгляду судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою Господарського суду міста Киева від 10.08.12. суддею Смирновою Ю.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено и до розгляду на 13.09.12.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.09.12. справу № 5011-30/8989-2012 передано для розгляду судді Ващенко Т.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.12. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження.
В судовому засіданні 13.09.12. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 13.09.12. повторно не з'явився, вимог попередніх ухвал Господарського суду міста Києва у справі № 5011-30/8989-2012 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою № 155920, наданою позивачем, про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-30/8989-2012.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
06.10.10. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(Орендодавець) та Головним управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Орендар) укладено Попередній Договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду №10/3602 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1) Орендодавець на підставі рішення Постійно комісії Київської міської ради з питань власності від 18.05.10. (протокол № 51), листів Головного управління комунальної власності м. Києва від 15.09.10. № 042/11/10-6798 та від 27.05.05. № 042/5/13-3256 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), далі об'єкт оренди, за адресою: вул. Дегтярівська, буд. № 31,літ. А.
Згідно п. 2.1 Договору визначено, що об'єктом оренди є: нежиле приміщення, загальною площею 576,20 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі -28,40 кв.м., на 2 поверсі -4,0 кв.м., на 3 поверсі -543,80 кв.м.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору оренди та законодавства України, відповідачем не було в повному обсязі та вчасно проведено розрахунки перед позивачем по сплаті орендної плати за користування приміщенням за період з 15.11.10. по 31.05.12., в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 74 677,12 грн.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно -правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що Орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а Орендар прийняти по акту прийому-передачі об'єкт оренди.
Уразі не підписання акту прийому-передачі (додаток № 2 Договору) Договір вважається не укладеним.
В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі 06.10.10., відповідно до якого Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»передало Головному управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) об'єкт оренди, за адресою: вул. Дегтярівська, 31літ. А, а саме: нежилі приміщення загальною площею -576,20 кв.м. у т.ч.: на 1 поверсі -28,4 кв.м., 2 поверсі -4,0 кв.м., 3 поверсі -543,8 кв.м., у підвалі -кв.м., на підвалі -кв.м., на горищі -кв.м. З них місця спільного користування: 1 поверх: сходові клітки -4,0 кв.м., фойє -11,00 кв.м., тамбури -2,0 кв.м., ліфти -1,0 кв.м., допоміжні -10,4 кв.м., 2 поверх: сходові клітки -4,0 кв.м.; 3 поверх: сходові клітки -6,0 кв.м.
Пунктом 3.5. Договору передбачено, орендна плата сплачується Орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцем.
Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Відповідно до п. 3.1 Договору, за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в межах витрат на утримання, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.06. № 34/91 та за серпень 2010 р. становить 05 грн. 10 коп. за 1 кв.м. орендної площі, що в цілому складає: 2937,84 грн., місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору та серпень 2010 р. становить 05 грн. 10 коп. за 1кв.м. орендної площі, що в цілому складає 2937,84 грн.
Згідно до п. 3.2 Договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Відповідно до п. 3.4 Договору передбачено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.6 Договору, орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Орендодавця щомісячно в останній банківський день поточного місяця, в якому надаються послуги, згідно акту виконаних po6iт, підписаних Сторонами та рахунку на оплату (відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.06. № 1404).
З письмових пояснень позивача, вбачається, що акти виконанх робіт на оплату надаються Орендарю за його вимогою для подальшого реєстрування їх у віділлі державного казначейства України та відображення нарахувань орендної плати у бухгалтерському обліку орендаря. Оскільки Орендар не звертався до підприємства для підписання актів виконаних робіт, то Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» не може надати їх до суду для залучення як доказу до матеріалів справи.
Згідно ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.
Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Згідно п. 9.1 Договору визначено, що строк дії Договору встановлено з 06.10.10. до 06.01.2011.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сторони Додатковою угодою до Договору № 10/3602 від 06.10.10. про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду погодили, викласти п. 9.1. Договору в наступній редакції: «Цей договір діє до 31.03.12. включно».
Строк дії Договору закінчився 31.03.12., але відповідач відповідо до 3.5 Договору актом приймання-передачі обєкт оренди не повернув, тому Орендодавцем нараховувалася орендна плата відповідно до умов Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 28.05.12. був направлений лист-вимога № 155/1/11-2391, в якому позивач, вимагав від Головного управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) сплатити заборгованість в розмірі 74 677, 12 грн. до 10.06.12.
Доказом направлення вищезазначеного листа є фісальний чек № 3157 від 28.05.12.
В матеріалах судової справи відсутні будь-які докази того, що Орендарем була сплачена заборгованість на розрахунковий рахунок позивача.
Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обов'язку по сплаті орендної плати за користування приміщенням за період з 15.11.10 по 31.05.12 повністю не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить74 677,12 грн.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплцатація»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, б. 8-5, літ. Б, код ЄДРПОУ 19129311) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплцатації»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 74 677 (сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 12 коп., - заборгованості, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано.
Повне рішення
складено 17.09.12.
Суддя Т.М. Ващенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2012 |
Оприлюднено | 20.09.2012 |
Номер документу | 26046619 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ващенко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні