Рішення

від 05.09.2012 по справі 5011-55/8146-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/8146-2012 05.09.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Іванова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Дочірнього підприємства «Асканія Дістіб'юшн Дніпро», м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-Центр», м.Київ

про: стягнення 300 379,19 грн.

за участю:

представника Позивача -Сидоренко А.С. (за дов.№ б/н від 28.05.2012р.);

представника Відповідача -не з'явився ;

СУТЬ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Асканія Дістіб'юшн Дніпро», м.Дніпропетровськ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-Центр», м.Київ (далі - Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі -290 695,95 грн., 3% річних у розмірі 1 606,70 грн. та пеню у сумі -8 076,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №197 від 18.08.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначений на 19.07.2012р.

В судовому засіданні 19.07.2012р. представник Позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2012р. задоволено клопотання Позивача та продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України та було відкладено розгляд справи на 22.08.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

21.08.2012р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: повідомлення про зразки штампів до договору поставки № 197 від 08.08.2009р. на 18 арк., та Витяг з ЄДРПОУ станом на 21.08.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

22.08.2012р. від Позивача надійшло повідомлення про сплату Відповідачем основної заборгованості у розмірі 100 000,00грн. у зв'язку з чим основна заборгованість Відповідача складає 190 695,95 грн.

Ухвалою Господарського суду від 22.08.2012р. розгляд справи було відкладено на 05.09.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 05.09.2012р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи оригінали платіжного доручення № 42568 від 24.07.2012р. на суму 50 000,00грн. та № 43100 від 14.08.2012р. на суму 50 000,00грн.

05.09.2012р. від Позивача надійшли письмові пояснення щодо наявності на деяких видаткових накладних відмітки про наявність акту розбіжностей, відповідно до яких Позивач зазначив, що складення Покупцем акту розбіжностей (акту про невідповідність) не є підставою для виникнення, зміни або припинення зобов'язання Покупця з оплати поставленого товару. Під час повернення товару, що знаходився у власності покупця, постачальнику сторони складали відповідний первинний документ -накладну на повернення товару.

05.09.2012р. від Позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких Позивач повідомив, що Відповідачем було сплачено заборгованість у розмірі 90 000,00грн.

05.09.2012р. від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, Позивач просив стягнути з Відповідача основний борг у розмірі 200 695,95 грн., 8 076, 54 грн. пені та 1606,70 грн. -3% річних, у зв'язку з тим, що Відповідачем 04.09.2012р. було сплачено частину основної заборгованості у розмірі 90 000,00грн.

Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання 05.09.2012р. з'явився представник Позивача, підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Витягом від 21.08.2012р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача -01004, м.Київ, вул. Рогнідинська, 4-А.

Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітки на поштових повідомленнях про вручення судової кореспонденції, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до позовної заяви.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу Позивачем не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.08.2009р. між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки № 197 (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами даного Договору.

Як вбачається з п.3.6 Договору у редакції Протоколу розбіжностей від 18.08.2009р. Покупець оплачує товари протягом 49 (сорок дев'ять) календарних днів з дня отримання товарів.

Згідно до п.3.11 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожен день прострочення платежу. При цьому черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст.534 Цивільного кодексу України.

Договір укладений строком до 31 грудня 2009 року включно. Строк дії цього договору автоматично подовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менш ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію. (п.7.1 Договору).

На виконання умов Договору Позивач передав Відповідачу, а Відповідач отримав товар від повідно до Специфікації до Договору та видаткових накладних на суму 295 566,39 грн. що підтвер джується видатковими накладними: №№8450, 8451, 8449, 8452 від 19.12.2011, №№ 8558, 8560, 8556, 8559 від 21.12.2011, №№ 8591, 8593, 8597, 8590, 8589, 8592, 8594, 8595, 8596 від 22.12.2011, №№ 8692, 8693, 8694, 8695 від 26.12.2011, №№ 8775, 8767, 8768, 8769, 8770, 8771, 8772, 8773, 8774, 8776, 8777. 8778, 8779 від 28.12.2011, №№ 4, 5, 6, 7, 21, 22, 23 від 04.01.2012, №№ 75, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 76. 77 від 05.01.2012, №№ 129, 1127, 128, 130 від 10.01.2012, №№ 175, 176, 177, 178 від 11.01.2012, №№ 282. 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290 від 12.01.2012, №№ 341, 342, 343, 344 від 16.01.2012, №№ 408, 409, 410 від 18.01.2012, №№ 466, 467, 468, 469, 470, 471, 472, 473, 474 від 19.01.2012, №№ 524. 525. 526, 527 від 23.01.2012, №№ 639, 640, 641, 642 від 25.01.2012, №№ 661, 663, 664, 665, 666, 667. 668. 669, 662 від 26.01.2012, №№ 714, 715, 716, 717 від 30.01.2012, №№ 984, 985, 986, 987, 988, 989. 990. 991, 992, 993, 994 від 09.02.2012, №№ 1018, 1019 від 10.02.2012, №№ 1096, 1097, 1098, 1099, 1100 від 15.02.2012, №№1750, 1751, 1753, 1755, 1757, 1761, 1762, 1759 від 07.03.2012, №№ 1765, 1766, 1767. 1768. 1764, 1752, 1754, 1756, 1758, 1760 від 12.03.2012, №№ 1843, 1844, 1845, 1846 від 14.03.2012, №№ 1909, 1890, 1891, 1892, 1893, 1894, 1895, 1896 від 15.03.2012, №№ 1980, 1981, 1982, 1983. 1984 від 19.03.2012, №№ 2933, 2934, 2935 від 19.04.2012р., які містяться в матеріалах справи.

Частину товару на суму 4 870,44 грн. Відповідачем було повернено відповідно до накладних на повернення товару №46 від 02.02.2012, №№90, 93 від 10.02.2012, №№ 243, 244, 245, 246, 229, 236 від 0703.2012, №№ 250,257 від 12.03.2012, №№ 281, 283 від 14.03.2012, № 298 від 15.03.2012, №№ 344. 347. 348 від 19.03.2012, № 549 від 19.04.2012р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався в повному обсягу на суму (з урахуванням поверненого товару) 290 695,95 грн., у зв'язку з чим Позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.09.2012р. такими, що підлягають припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в частині стягнення основного боргу у розмірі 100 000,00 грн. та задоволенню в частині стягнення основного боргу у розмірі 100 695,95 грн.8 076,54 грн. пені та 1606, 70 грн. 3% річних , враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Позивач передав Відповідачу, а Відповідач отримав товар від повідно до Специфікації до Договору та видаткових накладних на суму 295 566,39 грн. що підтвер джується видатковими накладними: №№8450, 8451, 8449, 8452 від 19.12.2011, №№ 8558, 8560, 8556, 8559 від 21.12.2011, №№ 8591, 8593, 8597, 8590, 8589, 8592, 8594, 8595, 8596 від 22.12.2011, №№ 8692, 8693, 8694, 8695 від 26.12.2011, №№ 8775, 8767, 8768, 8769, 8770, 8771, 8772, 8773, 8774, 8776, 8777. 8778, 8779 від 28.12.2011, №№ 4, 5, 6, 7, 21, 22, 23 від 04.01.2012, №№ 75, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 76. 77 від 05.01.2012, №№ 129, 1127, 128, 130 від 10.01.2012, №№ 175, 176, 177, 178 від 11.01.2012, №№ 282. 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290 від 12.01.2012, №№ 341, 342, 343, 344 від 16.01.2012, №№ 408, 409, 410 від 18.01.2012, №№ 466, 467, 468, 469, 470, 471, 472, 473, 474 від 19.01.2012, №№ 524. 525. 526, 527 від 23.01.2012, №№ 639, 640, 641, 642 від 25.01.2012, №№ 661, 663, 664, 665, 666, 667. 668. 669, 662 від 26.01.2012, №№ 714, 715, 716, 717 від 30.01.2012, №№ 984, 985, 986, 987, 988, 989. 990. 991, 992, 993, 994 від 09.02.2012, №№ 1018, 1019 від 10.02.2012, №№ 1096, 1097, 1098, 1099, 1100 від 15.02.2012, №№1750, 1751, 1753, 1755, 1757, 1761, 1762, 1759 від 07.03.2012, №№ 1765, 1766, 1767. 1768. 1764, 1752, 1754, 1756, 1758, 1760 від 12.03.2012, №№ 1843, 1844, 1845, 1846 від 14.03.2012, №№ 1909, 1890, 1891, 1892, 1893, 1894, 1895, 1896 від 15.03.2012, №№ 1980, 1981, 1982, 1983. 1984 від 19.03.2012, №№ 2933, 2934, 2935 від 19.04.2012р., які містяться в матеріалах справи.

Частину товару на суму 4 870,44 грн. Відповідачем було повернено відповідно до накладних на повернення товару №46 від 02.02.2012, №№90, 93 від 10.02.2012, №№ 243, 244, 245, 246, 229, 236 від 0703.2012, №№ 250,257 від 12.03.2012, №№ 281, 283 від 14.03.2012, № 298 від 15.03.2012, №№ 344. 347. 348 від 19.03.2012, № 549 від 19.04.2012р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався в повному обсягу на суму (з урахуванням поверненого товару) 290 695,95 грн., у зв'язку з чим Позивач звернувся з позовом до суду.

Як вбачається з платіжного доручення № 42568 від 24.07.2012р. на суму 50 000,00 грн. та № 43100 від 14.08.2012р. на суму 50 000,00грн. Відповідач 24.07.2012р. та 14.08.2012р. сплатив на розрахунковий рахунок Позивача основну заборгованість у розмірі 100 000,00грн. за поставлений товар за Договором № 197 від 18.08.2011р., припинивши у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання, та, відповідно -і існування предмету спору в частині основного боргу у розмірі 100 000,00грн.

Оскільки сплата грошових коштів відбулася після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Враховуючи вищевикладене, суд припиняє провадження в частині стягнення з Відповідача основної суми боргу у розмірі 100 000,00 грн. на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що Відповідачем не було виконання взятих на себе зобов'язань в частині оплати товару на суму 100 695,95 грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 100 695,95 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 3.11 Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»граничного розміру, період стягнення визначений з урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені повністю у розмірі 8076,54 грн.

За змістом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаційно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1", встановив, що розмір 3% річних, заявлений до стягнення не перевищує розмір, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення і до 08.06.2012р., а отже підлягає стягненню повністю у розмірі 1606,70 грн.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 2 , 4 3 , 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»(код ЄДРПОУ: 36148976) на користь Дочірнього підприємства «Асканія Дістріб'юшн Дніпро»(код ЄДРПОУ: 33323690) 100 000,00 грн. основного боргу на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»(код ЄДРПОУ: 36148976) на користь Дочірнього підприємства «Асканія Дістріб'юшн Дніпро»(код ЄДРПОУ: 33323690) суму основного боргу у розмірі 100 695,95 грн., 3% річних -1606,70 грн. та пеню у розмірі 8076,54 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»(код ЄДРПОУ: 36148976) на користь Дочірнього підприємства «Асканія Дістріб'юшн Дніпро»(код ЄДРПОУ: 33323690) витрати по сплаті судового збору у розмірі - 4 207,58 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 05.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 10.09.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева