Рішення

від 17.09.2012 по справі 4/095-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2012 р. Справа № 4/095-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Вентиляторний завод "Горизонт", м. Гадяч

до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", м. Боярка

про стягнення 16 628,00 грн .

за участю представників:

від позивача: Абаджян О.В -предст., дов. № 612 від 30.08.2012 р.;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Вентиляторний завод "Горизонт" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 16 628,00 грн., яка складається із 16608,00 грн. заборгованості за договором поставки №т16 62/12120300733 від 27.03.2012 р. та 120,00 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.07.2012 р. у справі 4/095-12 було порушено провадження та призначено до розгляду на 03.09.2012 р.

Ухвалою суду від 03.09.2012р. розгляд справи було відкладено на 17.09.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням останнім витребуваних судом документів.

17.09.2012р. через канцелярію суду позивачем було подано банківську виписку по особовому рахунку позивача від 13.09.2012р., яка свідчить про ненадходження на рахунок позивача коштів від відповідача.

Крім того, позивачем в порядку статті 22 ГПК України було подано заяву про уточнення позовних вимог від 07.09.2012р., з якої вбачається, що при подачі позовної заяви, позивачем була допущена арифметична помилка та у зв'язку з чим невірно зазначена ціна позову, оскільки загальна сума боргу складає 16728,00 грн. (16608,00 грн. борг за договором та 120,00 грн. 3% річних).

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, а також те, що при збільшенні позовних вимог на 100,00 грн., сума судового збору не підлягає додатковій оплаті, суд приймає подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог та зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову -16728,00 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень стосовно заявлених позовних вимог не подав, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Враховуючи те, що ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

17.09.2012р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

27 березня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Вентиляторний завод "Горизонт" (постачальник) та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (замовник, покупець) було укладено договір поставки № т16-62/123000733, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товари (вентилятори), зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець -прийняти та оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура) товарів, технічні вимоги і якісні характеристики товару, ціна за одиницю товару обумовлюються у підписаній сторонами специфікації (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору, постачальник повинен передати покупцю товари, якість яких відповідає вимогам відповідних державних стандартів, технічним умовам виробника та вимогам цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна договору становить 16 608,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість -2768,00 грн. Ціна за одиницю товару зазначена в специфікації.

Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем фактично поставлених товарів після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товарів протягом 15 банківських днів після дати поставки товарів. Датою поставки товарів, а також моментом переходу права власності та ризиків на товари -є момент передачі товарів постачальником уповноваженій особі покупця за видатковою накладною.

На виконання умов договору, позивачем був поставлений відповідачеві товар на загальну суму 16608,00 грн., що підтверджується видатковою накладною на отримання товару № Г-00000552 від 05.04.2012р., підписаною повноважними представниками сторін.

Однак, відповідач в порушення умов договору за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 16608,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись претензії від 24.05.2012р. та від 13.07.2012р. з вимогою погасити існуючу заборгованість, які залишені останнім без відповіді та належного реагування.

Зважаючи на викладене, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, та у зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений договором строк, за отриманий товар не розрахувався, в судове засідання не з'явився та доказів оплати суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16608,00 грн. боргу є обґрунтованими, документально підтвердженими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 120,00 грн. (за період з 26.04.2012р. по 25.07.2012р).

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені даною статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.

Суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних, встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 120,00 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 16 608,00 грн. боргу та 120,00 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (08151, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Маяковського, 49, код ЄДРПОУ 00156127) на користь Приватного акціонерного товариства "Вентиляторний завод "Горизонт" (37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Чапаєва,15, код ЄДРПОУ 02971340) -16608 (шістнадцять тисяч шістсот вісім) грн. 00 коп. боргу, 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. 3% річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 18.09.2012р.

Суддя О.В. Щоткін