Рішення

від 12.09.2012 по справі 5015/3183/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.12 Справа№ 5015/3183/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бранка Нова», м. Новий Розділ Львівської області

про стягнення 15 629,47 грн.

Суддя Чорній Л.З.

Представники:

Від позивача: Бондаренко О.В. -представник

Від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бранка Нова», м. Новий Розділ Львівської області про стягнення 15 629,47 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2012 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 29.08.2012 року. Ухвалою суду від 29.08.12 р. у зв'язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 12.09.12 р.

12.09.12 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно договору поставки в розмірі 10 649,08 грн., пеню в розмірі 720,76 грн.. 4 259,63 грн. штрафу.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, причин неявки суду не повідомив, письмового пояснення по суті позову суду не надав, хоча належним чином і в установленому законом порядку був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив наступне.

01.01.2011 р. між ТзОВ «ДАЕРС»та ТзОВ «Бранка Нова»укладено договір постачання №ЛВ 1/6-03/01/2011, відповідно до п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна, кількість, асортимент товару визначається в національній валюті України та вказуються в накладних, що визначаються специфікаціями та є невід'ємною частиною договору.

Вартість договору визначається як сума накладних на товар, переданий покупцю в рамках цьго договору.

На виконання умов договору позивачем на підставі накладної №00Г/39827 вд 12.12.11 р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 10 649,08 грн.

Відповідно до п.4.1 договору покупець сплачує вартість товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

Проте відповідачем всупереч умов договору оплату за поставлений товар не здійснено.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, письмових пояснень по суті позову суду не надав.

Відповідно до п. 9.3 договору у випадку недотримання покупцем термінів оплати, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення. У зв'язку з наведеним, відповідно до поданого розрахунку відповідачу нараховано 720,76 грн. пені.

Крім цього, відповідно до п.9.3 договору у випадку, якщо прострочення оплати перевищує 10 (десять) календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 40 (сорок) відсотків від несплаченої суми, але не менше 1000 (одна тисяча) гривень. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу нараховано 4 259, 63 грн. штрафу.

Відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 р. №01-06/908/2012 (з врахуванням доповнень) одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012 р. №06/5026/1052/2011).

Враховуючи вищенаведене відповідачу правомірно нараховано 720,76 грн. пені та 4 259, 63 грн. штрафу.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи та поясненнями представника позивача доведено підставність та правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар на загальну суму 15 629,47 грн. яких: 10 649,08 грн. складає основна сума боргу, 720,76 грн. пеня та 4 259,63 грн. штраф.

Відповідачем позовні вимоги не спростовано у встановленому законом порядку, будь-яких доказів чи письмових заперечень по суті позову суду не надано, в судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку позов задоволити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85,116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бранка Нова»(81652, м. Новий Розділ, вул. Промислова, 4Б; р/р 26003010029927 у ВАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767; код ЄДРПОУ 34318220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС»(юридична адреса: 49010, м. Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна, 80, кв.29; поштова адреса: 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Марії Кюрі, буд.5; р/р 26001301053401, філія АБ «Південний»в м.Дніпропетровськ, МФО 306458, ЄДРПОУ 33564369) 10 649, 08 грн. боргу, 720,76 грн. пені, 4 259,63 грн. штрафу та 1 609,50 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.09.2012 р.

Суддя Чорній Л.З.