Рішення

від 10.09.2012 по справі 5023/2899/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2012 р.Справа № 5023/2899/12 вх. № 2899/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Задорожної І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

за участю

позивача - Івакіна Т.В. (дов. б/н від 01.06.2012).

відповідача ОСОБА_3 (договір про надання правової допомоги б/н від 08.08.2012р.).

3-ї особи - Івтушок С.В. (дов. № 125 від 28.08.2012р.).

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Арго Трейд", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Вовчанськ, Харківська область

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ, Харківська область

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 8 800,0грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов*язання по сплаті орендної плати в сумі 8 008, 0 грн., заборгованість по сплаті вартості комунальних послуг в сумі 17 110,14 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення між сторонами договору суборенди від 01.07.2009 року №ТД0417-09А, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування будівлю магазину загальною площею 149 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2, а також будівлю магазину площею 125 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3.

Як зазначає позивач в позовній заяві, орендар свої обов'язки по цьому договору виконав належним чином, що підтверджується актом прийому - передачі майна, підписаного сторонами 01.07.2009 року, однак, суборендар свої обов'язки щодо сплати орендної плати та вартості комунальних послуг виконав не в повному обсязі, що стало причиною звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2012 року порушено провадження у справі №5023/2899/12. Розгляд справи призначено на 11.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 11.07.2012 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи відкладено до 13.08.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 13.08.2012 року задоволено узгоджену заяву представників сторін про продовження строку розгляду спору по справі, продовжено строк розгляду спору в порядку ст. 63 ГПК України на 15 днів, задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи на інший строк, розгляд справи відкладено на 29.08.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 29.08.2012 року судом за власною ініціативою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", з метою встановлення дійсних обставин справи щодо оренди спірних приміщень двома різними орендарями. Розгляд справи відкладено до 10.09.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 10.09.2012 року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, за вх.№15037 від 10.09.2012 року надав пояснення щодо порядку нарахування сум за компенсацію комунальних послуг, в яких зазначив, про те, що розмір фактично спожитих відповідачем ФОП ОСОБА_4 комунальних послуг встановлювався щомісяця на підставі актів наданих позивачу власником приміщення - ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" щодо спожитих за місяць послуг. В свою чергу, позивач кожного місяця надавав відповідачу ФОП ОСОБА_4 акти виконаних робіт за спожиті комунальні послуги, в яких зазначалися саме ті суми, які виставляв власник приміщення - ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" позивачеві по даній справі. Крім того, як вказує позивач у поясненнях, до лютого місяця 2011 року у відповідача не виникало питань щодо порядку компенсації вартості комунальних послуг та підписувалися всі акти виконаних робіт спожитих комунальних послуг, проте, починаючи з лютого 2011 року відповідач припинив сплачувати комунальні послуги. Крім того, представник позивача надав пояснення стосовно відсутності заборгованості з орендної плати та комунальних послуг з боку позивача перед власником приміщення - ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат".

За вх. №15038 від 10.09.2012 представник позивача надав пояснення стосовно нарахування пені, в яких посилаючись на п. п.3.3, 5.3 договору суборенди, зазначив, що пеня позивачем нараховується наступним чином:

- на заборгованість з орендної плати за березень 2011 року, яка виникла 05.03.2011 року, пеню позивач нараховує починаючи з 05.03.2011 року по 05.09.2011 року,

- на заборгованість за квітень 2011 року, пеню позивач нараховує з 05 квітня 2011 року по 05 жовтня 2011 року,

- на заборгованість за травень 2011 року, пеню позивач нараховую з 05 травня 2011 року по 05 листопада 2011 року,

- на заборгованість за червень 2011 року, позивач нараховує пеню з 05 червня 2011 року по 05 грудня 2011 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.09.2012 року заперечує проти заявлених позовних вимог, через канцелярію господарського суду 29.08.2012р. за вх.№14311 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає, що вимога про сплату орендної плати за червень місяць 2011 року є необуґрунтованою, оскільки одне й теж саме приміщення не може одночасно орендуватися однією особою у двох орендодавців, а отже, на думку відповідача, позивач необґрунтовано завищив суму заборгованості по орендній платі на 2 200 грн. Крім того, відповідач посилається на необґрунтованість позивачем нарахування пені, просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог про стягнення неустойки відповідно до вимог ст.258 ЦК України. Також, відповідач вказує на безпідставність нарахування позивачем заборгованості з відшкодування комунальних платежів на суму 17 110,14 грн., оскільки як вважає відповідач вказана сума заборгованості відсутня, що на думку відповідача, підтверджується належним чином оформленими актами виконаних робіт.

Представник третьої особи за вх.№13693 від 07.09.2012 року надав письмові пояснення стосовно своєї позиції по суті спору, в яких зазначив, що належні ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 у м. Вовчанськ та по вул.. Перемоги, 10/5 в смт. Старий Салтів, Харківської області перебували в оренді у ТОВ "Торговий дім "Арго Трейд" до 31 травня 2011 року.

Представник третьої особи зауважив на тому, що 31 травня 2011 року вказані нежитлові приміщення ТОВ «Торговий дім «Агро Трейд» повернув власникові - ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" відповідно до акту приймання - передачі та в зв*язку з чим, орендні правовідносини між вищевказаними підприємствами були припинені. 01 червня 2011 року вищевказані нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 у м. Вовчанськ та по вул. Перемоги,10/5 в смт. Старий Салтів були передані ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" в оренду ФОП ОСОБА_4

Крім того, представник третьої особи у письмових поясненнях за вх.№15035 від 10.09.2012 року зазначив про те, що у позивача заборгованість по оплаті комунальних послуг перед власником приміщення відсутня.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 листопада 2007 року між ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат» та ТОВ "Торговий дім "Агро Трейд" були укладені договори оренди нежитлових приміщень за № ТД 0868-07А від 02.11.2007 року та № ТД 0869-07А від 02.11.2007 року.

Відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення № ТД 0869-07А від 02.11.2007 року, ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" (надалі орендодавець) передав ТОВ "Торговий дім "Агро Трейд" (надалі орендар) у строкове платне користування приміщення магазину по АДРЕСА_3, в смт Старий Салтів, Вовчанського району.

Відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення № ТД 0868-07А від 02.11.2007 року, ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" (надалі орендодавець) передав ТОВ "Торговий дім "Агро Трейд" (надалі орендар) у строкове платне користування приміщення магазину по вул. Кірова, 8 а в м. Вовчанську.

Розділом четвертим зазначених договорів, сторони передбачили строк дії договорів, а саме: з 02 листопада 2007 року по 31 жовтня 2010 року. Крім того, в договорі передбачили право орендаря здавати об'єкт, що орендується в суборенду.

Додатковими угодами від 31.10.2010 року до зазначених договорів оренди, сторони продовжили строк дії означених договорів оренди нежитлових приміщень за № ТД 0868-07А від 02.11.2007 року та № ТД 0869-07А від 02.11.2007 року до 30.06.2011 року.

Також, матеріалами справи встановлено, що 01 липня 2009 року між ТОВ "Торговий дім "Агро Трейд" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (відповідачем) укладено договір суборенди №ТД 0417-09А, відповідно до якого позивач передав відповідачеві у строкове платне користування будівлю магазину загальною площею 149,0 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, АДРЕСА_2, а також будівлю магазину загальною площею 125 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, Вовчанський район, АДРЕСА_3.

Пунктом 1.3. договору сторони передбачили, що орендодавець (позивач) не являється власником предмету оренди і гарантує згоду власника на суборенду. Право власності по цьому договору на предмет оренди до суборендара не переходить.

Розділом третім договору сторони передбачили орендну плату і порядок розрахунків, зокрема, визначили, що за користування предметом оренди суборендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 200 грн. з ПДВ на рік.

В орендну плату не входить відшкодування орендодавцю вартості комунальних послуг та інших затрат, пов'язаних з використанням об'єкту оренди, які суборендар компенсує орендодавцю окремо.

Плата за користування предметом оренди вноситься у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок орендодавця або в касу останнього. Суборендар сплачує орендну плату щомісячно до п'ятого числа поточного місяця.

Орендодавець починає нараховувати орендну плату суборендару з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі.

Пунктом 4.1. договору сторони передбачили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 30 червня 2010 року.

Вищевказані приміщення були передані 01 липня 2009 року за актом приймання - передачі об*єктів в оренду, підписаним сторонами.

Додатковою угодою №2 від 27.01.2010 року до договору суборенди, розмір орендної плати починаючи з 01 лютого 2010 року був встановлений в сумі 2200,00 грн. в місяць з ПДВ.

Додатковою угодою №3 від 16.06.2010 року вищевказаного договору суборенди, строк договору суборенди визначений сторонами до 30 червня 2011 року.

Крім того, судом в процесі розгляду справи по суті встановлені наступні обставини.

31 травня 2011 року відповідно до акту приймання - передачі нежитлових приміщень ТОВ «Торговий дім «Агро Трейд» повернув власникові - ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" з орендного користування приміщення магазину по АДРЕСА_2 в м. Вовчанську Харківської області, загальною площею 149 кв. м. та приміщення магазину по АДРЕСА_3, загальною площею 125 кв.м. розташованого за адресою, Ст. Салтів, Вовчанського району, Харківської області.

01 червня 2011 року між ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" та ФОП ОСОБА_4 укладено договір оренди №01-06/11, відповідно до якого спірні приміщення були передані відповідачу ФОП ОСОБА_4 в строкове платне користування - оренду, про що свідчить відповідний договір, який долучений судом до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що протягом дії договору суборенди сторони підписували акти виконаних робіт, в підтвердження надання послуг з оренди приміщення, що підтверджуються актами від 28 .02.2010 року на суму 2200,0грн.,від 30.04.2010 року на суму 2200,0грн.,від 31.05.2010 року на суму 2200,0грн.,від 30.06.2010 року на суму 2200,0грн., від 31.07.2010 року на суму 2200,0грн., від 31.08.2010 року на суму 2200,0грн., від 30.09.2010 року на суму 2200,0грн., від 31.10.2010 року на суму 2200,0грн., від 30.11.2010 року на суму 2200,0грн., від 31.12.2010 року на суму 2200,0грн., від 31.01.2011 року на суму 2200,0грн., від 28.02.2011 року на суму 2200,0грн., від 31.03.3011 року на суму 2200,0грн., від 30.04.2011 року на суму 2200,0грн., від 31.05.2011 року на суму 2200,0грн., які підписані обома сторонами належним чином, відповідач в свою чергу частково розрахувався за договором суборенди, що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами та чеками, що містяться в матеріалах справи.

Також, сторони підписували акти виконаних робіт, в яких на виконання п. 3.2 договору суборенди, окремо узгоджували вартість відшкодування відповідачем комунальних послуг, а саме, зокрема, в матеріалах справи містяться підписані між позивачем та відповідачем за спірний період акти виконаних робіт за лютий 2011 року на суму 5806,68 грн., за березень 2011 року на суму 4943,87 грн., за квітень 2011 року на суму 2676,25 грн.

Акт виконаних робіт про відшкодування комунальних послуг за травень 2011 року на суму 3683,34 грн. ні позивач, ні відповідач суду не надали.

В зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору суборенди, позивач звертався до відповідача з вимогою в порядку ч.2 ст.530 ЦК України про погашення заборгованості з орендної плати за період з березня 2011 року по травень 2011 року на суму 6600,0 грн. та компенсації комунальних послуг за період з лютого по травень на загальну суму 17 110,14 грн., (пізніше в позовній заяві позивач посилається на помилку, яка була зазначена в претензії та вказував на наявність заборгованості з орендної плати у відповідача за період з березня 2011 року по червень 2011 року в сумі 8800,0 грн.).

Враховуючи викладене, а також те, що позивач прийняті на себе зобов'язання згідно договору суборенди виконав, передав відповідне майно в суборенду, проте відповідач умови договору належним чином не виконував, суборендну плату та витрати по сплаті комунальних платежів перерахував не в повному обсязі, внаслідок чого, на думку позивача, у нього виникла заборгованість з орендної плати перед позивачем за період з березня 2011 року по червень 2011року в сумі 8800,0 грн., та заборгованість по сплаті вартості комунальних послуг в сумі 17 110,14 грн. за період лютий - травень 2011 року, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до умов ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов*язання щодо сплати орендної плати в строк передбачений умовами договору виконав неналежним чином, в зв*язку з чим, за період з березня по червень 2011 року включно заборгованість відповідача з орендної плати складає 8800 грн.

Розглядаючи позовні вимоги ТОВ "ТД "Арго Трейд" про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за вищевказаний період, господарський суд приймає до уваги обставини, які вже було встановлено судом в процесі розгляду справи по суті, а саме:

- факт вибуття 31.05.2011 року з орендного користування позивача - ТОВ "ТД "Арго Трейд" приміщення магазину по АДРЕСА_2 в м. Вовчанську Харківської області, загальною площею 149 кв. м. та приміщення магазину по АДРЕСА_3, загальною площею 125 кв.м., розташованого за адресою: Ст. Салтів, Вовчанського району, Харківської області, про що свідчить складений між власником приміщень - ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" та позивачем у даній справі відповідний акт прийому-передачі майна з орендного користування, та

- та факт укладання між ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" та ФОП ОСОБА_4 договору оренди №01-06/11 від 01.06.2011 року, відповідно до якого спірні приміщення власником були передані іншому орендарю - відповідачу по справі - ФОП ОСОБА_4 в строкове платне користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 774 ЦК України, строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Тобто, як слідує з вищевикладеного, дані будівлі магазину, які знаходилися в користуванні позивача на підставі відповідних договорів оренди та в подальшому були передані останнім в суборенду відповідачу, вибули з орендного користування позивача ТОВ "ТД "Арго Трейд" за актом прийому-передачі приміщень від 31.05.2011 року.

З огляду на викладене, господарський суд констатує, що зобов*язання між ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" та ТОВ "ТД "Арго Трейд" за договорами оренди нежитлових приміщень за № ТД 0868-07А від 02.11.2007 року та № ТД 0869-07А від 02.11.2007 року достроково припинилися за домовленістю сторін, в зв*язку з цим договір суборенди № ТД0417-09А від 01.07.2009 року також автоматично припинився.

Враховуючи викладені обставини та те, що матеріалами справи підтверджується заборгованість з орендної плати за період з березня 2011 року по травень 2011 року, відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати заборгованості по орендній платі перед позивачем за вказаний період, станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, наявність боргу не спростував, в зв*язку з чим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ФОП ОСОБА_4 заборгованості з орендної плати за період з березня 2011 року по травень 2011 року на суму 6 600,00 грн..

В іншій частині позовних вимог ТОВ "ТД "Арго Трейд" по стягненню з відповідача за договором суборенди від 01.07.2009 року за № ТД 0417-09А заборгованості з орендної плати за червень 2011 року на суму 2 200,00 грн. господарський суд вважає за необхідне відмовити, як в безпідставно заявленій, оскільки відповідні нарахування здійснені позивачем без відповідних на те правових підстав, після припинення дії договору суборенди.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті вартості комунальних послуг в сумі 17 110,14 грн. за період лютий - травень 2011 року, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно п.3.2 договору суборенди, відшкодування комунальних затрат не входить до розміру орендної плати та здійснюється відповідачем позивачу окремо.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони підписували акти виконаних робіт, в яких на виконання п. 3.2 договору суборенди, окремо узгоджували вартість відшкодування відповідачем комунальних послуг, а саме, зокрема, в матеріалах справи містяться підписані між позивачем та відповідачем за спірний період акти виконаних робіт за лютий 2011 року на суму 5806,68 грн., за березень 2011 року на суму 4943,87 грн., за квітень 2011 року на суму 2676,25 грн., що слід розцінити як дотримання визначеного п.3.2 договору порядку узгодження вартості відшкодування комунальних послуг.

Доказів складання та передання Акту виконаних робіт про відшкодування комунальних послуг за травень місяць 2011 року, за який також позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті вартості комунальних послуг, позивач на вимогу суду не надав.

Відповідно до змісту ст. 627, ч. 1 ст. 628 та ст. 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вказує позивач, на сьогодні заборгованість відповідача по експлуатаційним витратам на утримання приміщення становить 17 110,14 грн., з яких за лютий 2011 року на суму 5 806,68грн., за березень 2011 року на суму 4 943.87 грн., за квітень 2011 року 2 676,25 грн., за травень 2011 року 3 683 ,34 грн. і не зважаючи на направлену останньому вимогу про сплату боргу ( лист від 08.06.2012 року) загальна сума заборгованості по сплаті вартості комунальних послуг складає 17 110,14грн.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, господарський суд зазначає, що оскільки матеріалами справи підтверджується погодження відповідачем вартість отриманих до відшкодування комунальних послуг на підставі підписаних обома сторонами актів виконаних робіт: за лютий 2011 року на суму 5 806,68 грн., за березень 2011 року на суму 4 943,87 грн., за квітень 2011 року на суму 2 676,25 грн., тобто відповідач погодився із вищевказаними нарахуваннями по експлуатаційним витратам, проте на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення заборгованості по сплаті вартості комунальних послуг за вказаний період не надав, тому згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг на загальну суму 13 426,80 грн. за період з лютого по квітень 2011 року, в зв*язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати вартості комунальних послуг за травень 2011 року в сумі 3 683,34 грн., господарський суд вважає за необхідне відмовити, як безпідставно заявлені та необґрунтовані, в зв*язку з ненаданням позивачем в порушення п. 3.2 договору суборенди доказів складання та передання Акту виконаних робіт про відшкодування комунальних послуг за травень місяць 2011 року та ненаданням і інших доказів (показників лічильників, рахунки постачальників комунальних послуг), які б свідчили про обґрунтованість розміру нарахованої позивачем до сплати вартості використаних відповідачем комунальних послуг на заявлену суму за травень 2011 року в розмірі 3 683,34 грн.,

При цьому, господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що акти виконаних робіт до договору суборенди підтверджують факт відсутності будь - якої заборгованості з відшкодування комунальних послуг з боку відповідача, оскільки, суд зазначає, що акт виконаних робіт є документом, що підтверджує факт виконання сторонами договору своїх зобов'язань, тобто з підписанням актів виконання робіт сторони погоджуються з тим, що всі роботи (надані послуги) зроблені та надані в повному обсязі, з належною якістю і в зазначений термін та оскільки вищевказані акти були підписані обома сторонами, господарський суд вважає, що відповідач погодився із вищевказаними нарахуваннями по експлуатаційним витратам за спірний період.

Відповідно до умов договору, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов*язань за цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно чинного законодавства України.

Як слідує з умов п.5.3. договору суборенди, у випадку прострочки сплати орендної плати, суборендар сплачує пеню в розмірі 05,% від суми несвоєчасної оплати за кожний день прострочки.

Стаття 230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 8008,0 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов*язання по сплаті орендної плати та як вказував в поясненнях до позовної заяви, оскільки заборгованість з орендної плати за березень 2011 року виникла 05.03.2011 року, тому позивач нараховує пеню починаючи з 05.03.2011 року по 05.09.2011 року,

- на заборгованість за квітень 2011 року, позивач нараховує пеню з 05 квітня 2011 року по 05 жовтня 2011 року,

- на заборгованість за травень 2011 року, позивач нараховує пеню з 05 травня 2011 року по 05 листопада 2011 року,

- на заборгованість за червень 2011 року, позивач нараховує пеню з 05 червня 2011 року по 05 грудня 2011 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені; пункт 1 частини другої статті 258 названого Кодексу) .

Згідно ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Водночас, частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, господарський суд констатує, що частиною шостою статті 232 ГК України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України - строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права , вказана позиція узгоджується з постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2010 N 4/49-42), тобто нарахована позивачем пеня:

- з 05 березня 2011 року по 05 вересня 2011 року,

- з 05 квітня 2011 року по 05 жовтня 2011 року,

- з 05 травня 2011 року по 05 листопада 2011 року,

- з 05 червня 2011 року по 05 грудня 2011 року є строком, у межах якого нараховуються штрафні санкції і який не є строком позовної давності.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачені наслідки спливу позовної давності.

Так, згідно ч.1 вказаної статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про застосування позовної давності до правовідносин щодо стягнення пені, тому суд до вимог про стягнення пені нараховану на заборгованість з орендної плати за період з березня 2011 року по травень 2011 року застосовує позовну давність та відмовляє у задоволенні позову в цій частині позовних вимог, оскільки, позивач звернувся з даним позовом до суду 25.06.2012 року, тобто, з пропуском строку позовної давності для пред'явлення вимог про стягнення неустойки.

Крім того, господарський суд вважає безпідставним нарахування пені на заборгованість з орендної плати в червні місяці 2011 року, оскільки позивачем нараховувалась пеня без відповідних на те правових підстав, а саме після припинення зобов*язань за договорами оренди № ТД 0868-07А від 02.11.2007 року та № ТД 0869-07А від 02.11.2007 року та автоматичного припинення дії договору суборенди будівель магазину, в зв*язку з чим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині нарахованої позивачем до стягнення пені в повному обсязі на загальну суму 8008,00 грн.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.4-3 ГПК України).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись 193, 253, 256, 258, 267, 525, 526, Цивільного кодексу України, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (62503, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" (61033, Харківська область, місто Харків, Київський район, 2-й Вологодський в'їзд, будинок 2, код 31440281, р/р 260043013611 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931) - 6 600,0 грн. заборгованості з орендної плати, заборгованості по сплаті вартості комунальних послуг в сумі 13 426,80 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.09.2012 р.

Суддя Задорожна І.М.