Рішення

від 14.08.2012 по справі 18/1134/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2012 р. Справа №18/1134/12

м. Полтава

за позовом Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2", проспект Інженерів, 2, м.Кіровоград,25014

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Віндікта", вул. Фрунзе, 61, кв.44, м. Полтава

про стягнення грошових коштів у сумі 55 500,00 грн. Суддя Мацко О.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомлено дату складання повного тексту рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 55 500,00 грн. боргу за договором купівлі-продажу №04/73 від 05.03.2012 р.

Позивач представництво в судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання № 04/744 від 09.08.2012 р. про розгляд справи за його відсутності та повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Суд клопотання задовольняє як таке, що не суперечить процесуальним нормам.

Відповідач представництво в судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо суду не повідомив. Ухвали суду від 18.06.2012 р. та від 03.07.2012 року повернулися з відміткою поштової установи: «За закінченням терміну зберігання». Відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідач вважається належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки.

Відповідно до пп. 3.9.2 згаданої Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив:

05 березня 2012 року Державне підприємство „Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України (надалі позивач та продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „ВІНДІКТА" (надалі відповідач та покупець) уклали договір купівлі-продажу № 04/73 (надалі Договір), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується оплатити та прийняти товар на підставі Специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено список товарів, що поставляються за цим Договором, ціни, і яка складає невід'ємну частину цього Договору (Додаток №1 «Специфікація/Прайс-Лист) (завірена належним чином копія Договору, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками - в матеріалах справи, арк. спр. 7-8). Товаром згідно Додатку №1 (Специфікація) від 05.03.2012р. -є "борошно вищого ґатунку в кількості 20 тонн по ціні 2 950,00 грн. за 1 тонну." (належним чином завірена копія специфікації, підписаної сторонами та скріпленої печатками - арк.9 справи).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне:

- Загальна вартість товару визначається у Специфікаціях, затверджених сторонами. Ціна поставленого товару міститься у накладних, які надаються продавцем покупцеві для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості товару (п. 3.1 Договору);

- Розрахунки згідно Договору здійснюються покупцем на протязі дії договору. Розрахунок за товар здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок продавця з відстрочкою 7 календарних днів з моменту отримання товару (п.3.4 Договору);

- Покупець зобов'язується оплатити вартість продукції у порядку, передбаченому цим Договором (п.4.2 Договору);

- Продавець зобов'язується надати борошно у розпорядження покупцю разом з усіма документами, необхідними для того, щоб здійснити поставку на умовах цього Договору (п.4.3 Договору);

- За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України( п.6.1 Договору);

- Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012р. (п.9.1 Договору).

Відповідно до наданих позивачем рахунка-фактури №0000000456 від 10.04.2012 р., видаткової накладної №0000000197 від 10.04.2012р. та товарно-транспортної накладної №003701 від 10.04.2012 р. відповідачу черз Антоненка В.В. по довіреності №06991 від 10.04.2012р. було передано товар: борошно вищого ґатунку в кількості 10 тонн та борошно першого ґатунку в кількості 10 тонн на загальну суму 55 500,00 грн. (копії документів - арк.10-14 справи).

У строк, встановлений договором, оплата за товар проведена не була, у зв"язку з чим 26 квітня 2012 року відповідачу було направлено претензію за № 04/363 з проханням добровільного погашення заборгованості по Договору № 04/73 (арк. спр. 15).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо передачі товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, у зв"язку з чим заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 55 500,00 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи товаророзпорядчими документами не визначено іншого строку оплати. Отже обов'язок оплатити продукцію у покупця визначений саме після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, навіть у випадку не виставлення продавцем вимоги про оплату товару.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 55 500,00 є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами. Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. Відповідачем факт наявності заборгованості та її розмір не спростовані.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог. Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ВІНДІКТА» (36000, м. Полтава, вул. Фрунзе, 61, кв. 44, код ЄДРПОУ 36422047, р/р 26008408846001 в АТ «ІмексБанк», МФО 328263) - на користь державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України (25014, м. Кіровоград, проспект Інженерів, 2, код ЄДРПОУ 00951862, р/р 26007381254500 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) 55 500 грн. основного боргу та 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 15.08.2012р.

Суддя О.С.Мацко